51. Порівняйте суспільно-політичний статус та адміністративно-територіальний устрій українських земель в Рос. І Австрійській імперіях.

Унаслідок другого(1793) та третього(1795) поділів Речі Посполитої до складу Рос. імперії ввійшли Правобережна Україна та західна Волинь,а до Австрійської імперії увійшла вся територія Руського воєводства(без Холмщини) та Буковини(без Хотинської землі).До угорського королівства ще з 17ст входило Закарпаття. . А результатом успішної війни з Туреччиною стало приєднання до Росії причорноморських степів та Кримського ханства(1783).

У російській імперії землі з 1796р ділилися на губернії, що у 20-30рр 19ст об’єднали в генерал-губернаторства. Українські землі ділилися на 3 регіони: Південно-Західний край(Правобережжя)до нього входило Київське ген-губ.,що поділялося на Київську,Волинську, Подільську губернії; Малоросія(Лівобережжя),Слобожанщина – Малоросійське ген-губ,що поділялося на Чернігівську,Полтавську та Слобідсько-Українську(з 1835-Харківську) губернії; Новоросія – Новоросійсько-Бессарабське ген-губ – Катеринославська, Таврійська, Миколаївська (з 1805р – Херсонська) губернії.

Західноукр. землі входили до різних адміністративно-територіальних одиниць. До Коронного краю «Королівство Галичини і Лодомерії» відносилися Сх. Галичина. що поділялася на жупи, та Пн. Буковина, котра біла окремим округом. До Угорського королівства належало Закарпаття, котре ділилося на комітати( намісництва).Під владою Габсбургів проживало понад 2.5.млн українців.

У Сх. Галичині провідні позиції належали полякам, з якими українці штучно були об’єднані в одну тер.од.Їм належала більшість земель, у той час як українці в основному були селянами. Укр шляхта полонізувалася, і з освічених українців залишилися лише греко-католицькі священики. У Закарпатті панівне становище займали угорці. Більшість українців також селяни. Укр. еліта мадяризувала ся і перейшла в католицтво. Значна роль греко-католицького духовенства у нац. відродженні. У Пн.Буковині панівне становище посідали румунські поміщики.Як і в інших зх..укр. провінціях,основна маса українців – селяни, а шляхта піддалася румунським впливам. Проте тут роль греко-католицького духовенства була меншою.

В Рос.імперії з утворенням генерал-губернаторств і появою призначених царем генерал-губернаторів, наділених усіма цивільними,державними та військовими правами, імперська влада на укр. землях значно посилилась. Запровадження нової адмін. системи управління супроводжувалося швидким розростанням чиновницького апарату й посиленням контролю над внутр. життям України. Ключові адмін. посади займали рос. чиновники. Панування рос мови в канцеляріях,судах і побутовому спілкування заможної верхівки змушувало користуватися нею і ту частину укр. населення,яка ще намагалася зберегти свою нац. культуру. Більшість українців – селяни.

Отже, становище українського народу під владою Рос і Австр. імперій не дуже різнилося. Переважну частину населення становило селянство.

52. Порівняйте становище українських земель у складі Австро-Угорської імперії з розвитком українських земель у складі Російської імперії в кінці хvііі – першій половині хіх ст.

Становище українських земель у складі австрійської імперії в кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. порівняно зі становищем і розвитком господарства українських земель у складі Російської імперії було до середини ХІХ ст. трохи кращим, після проведених ряду реформ Марії-Терезії і Йосифа ІІ, становище господарства покращилося на західній Україні та соціальна напруга дещо спала, але уже на середину ХІХ ст.. У розвитку економіки західна Україна (австрійська) значно відставала від Наддніпрянської, після проведених ряду реформ Російської імперією для розвитку індустріалізації, за рахунок чого Українські землі для Російської імперії стали чи не основним джерелом доходів у державну казну. Коли на заході переважало в основному мануфактурне виробництво, вільнонаймана праця майже не використовувалася, господарство велося екстенсивним характером. Хоча зі сторони суспільного чинника та західна Україна пішла вперед на багато кроків від східної, де вже в середині ХІХ ст.. створюються партії, перші Українські адміністративні структури як Головна Руська рада, і т. д..

№53.Поясніть як відбувалося перетворення України в імперську провінцію.

З кінця XVIII ст. українські землі Наддніпрянщини були перетворені на звичайну провінцію Російської імперії. На них був поширений загальноімперський адміністративний порядок. Вона була поділена на дев'ять губерній — по три в кожному регіоні: Харківська, Чернігівська і Полтавська — на Слобожанщині і Лівобережжі; Київська, Подільська і Волинська — на Правобережжі; Катеринославська, Херсонська і Таврійська — у Південній Україні. Крім того, кожен регіон був генерал-губернаторством — відповідно Малоросійським, Київським і Новоросійським.

Частина компактно заселених українцями земель опинилася поза межами дев'яти українських губерній. Це райони Кубані, Війська Донського, Воронезької, Курської, Гродненської та Могильовської губерній. Разом із цим в ці губернії увійшли райони, де компактно проживало російське населення. Такий адміністративно-територіальний поділ був спрямований на посилення контролю над українцями та прискорення їх русифікації.

Національна політика царського уряду в Україні ґрунтувалася на вимогах перетворення українців на росіян і мова про незалежність України навіть не йшла. Вони були позбавлені права на вільне використання рідної мови; обмежувався вільний розвиток української культури.

Ліквідація автономії Гетьманщини різко погіршила соціальний стан місцевого населення. Українське селянство знову закріпачувалось. Найбільш поширеним було кріпацтво на Правобережжі. На Лівобережжі кріпацтво не набуло такого поширення, оскільки багато козаків Гетьманщини було перетворено на державних селян.

Політичний курс російського царизму стосовно України зумовив заселення українських міст переважно мігрантами: російськими чиновниками, купцями, робітниками, єврейськими ремісниками і дрібними торговцями, представниками інших національностей.