- •Психологія як наука. Предмет і завдання психологічної науки
- •Основні етапи психологічного дослідження
- •Методи психології
- •Рефлекторна природа психіки
- •Рефлекторна природа психіки
- •Розвиток психіки у філогенезі: стадії та рівні розвитку форм психічного відображення
- •Свідомість людини і її структура.
- •Класифікація і різновиди відчуттів
- •Властивості і закономірності відчуттів
- •Загальні особливості сприйняття
- •Класифікація та види сприймання
- •Класифікація видів пам’яті
- •Операції мислення
- •Основні процеси мислення
- •Форми мислення
- •Різновиди мислення.
- •Індивідуальні особливості мислення
- •Різновиди і форми уяви
- •Властивості уваги.
- •Різновиди уяви
- •Форми переживання емоцій і почуттів
- •Вищі почуття
- •Аналіз складної вольової дії
- •Головні якості волі
- •Види діяльності та їх характеристика
- •Зміст структури діяльності
- •Поняття про особистість. Структура особистості.
- •Розвиток і формування особистості.Особистісне зротання
- •Види спілкування
- •Засоби спілкування
- •Сприйняття і розуміння людьми один одного як аспект міжособистісних стосунків
- •Типи темпераменту та їх характеристика.
- •Основні риси характеру та їх характеристика
- •Поняття здібностей та їхній розвиток. Фактори розвитку.
- •Види здібностей
- •Сутність, об’єкт і предмет та завдання вікової психології.
- •Методи вікової психології
- •Періодизація вікового розвитку
- •Пренатальний розвиток
- •Фази пренатального розвитку
- •Особливості розвитку новонародженого
- •Психічний розвиток немовляти
- •Особливості розвитку в ранньому дитинстві
- •Психічний і особистісний розвиток дитини в дошкільному віці.
- •Психологічна готовність дитини до навчання у школі
- •Загальна характеристика розвитку молодшого школяра
- •Розвиток самосвідомості молодшого школяра
- •Розвиток спонукальної сфери молодшого школяра
- •Особливості пізнавальної сфери молодшого школяра
- •Психологічні новоутворення молодшого шкільного віку
- •Психологічні новоутворення підліткового віку
- •Розвиток самосвідомості у підлітковому віці
- •Розвиток спонукальної (мотиваційної) сфери підлітка
- •Пізнавальний розвиток у підлітковому віці
- •Розвиток самосвідомості у ранній юності
- •Розвиток пізнавальної сфери у ранній юності
- •Предмет і завдання педагогічної психології
- •Методи педагогічної психології
- •Психологічна характеристика методів навчання
- •Психологічна характеристика видів навчання.
- •Завдання виховання особистості
- •Процес виховання, його специфіка, компоненти і рушійні сили
- •Психологічні механізми виховання
- •Індивідуальний підхід у вихованні
- •Психологічні основи організації самовиховання
- •Психологічна характеристика функції педагогічної діяьності
- •Психологія стилів педагогічної діяльності
- •Психологія особистості вчителя
- •Педагогічні здібності вчителя
- •Професійна самосвідомість вчителя
- •Психологічна служба в школі
- •Міжособистісні стосунки у групі
- •Функції спілкування
- •Запам’ятовування та його різновиди
- •Забування та його причини
- •Перенесення та інтерференція навичок
- •76. Виникнення і розвиток людської свідомості
- •Психологічна задача 1
- •Психологічна задача 2
- •Психологічна задача 3
- •Психологічна задача 4
- •Психологічна задача 5
- •Психологічна задача 6
- •Психологічна задача 7
- •Психологічна задача 8
- •Психологічна задача 9
- •Психологічна задача 10
- •Психологічна задача 11
- •Психологічна задача 12
- •Психологічна задача 13
- •Психологічна задача 14
- •Психологічна задача 15
- •Психологічна задача 16
- •Психологічна задача 17
- •Психологічна задача 18
- •Психологічна задача 19
- •Психологічна задача 20
- •Психологічна задача 21
- •Психологічна задача 22
- •Психологічна задача 23
- •Психологічна задача 24
- •Психологічна задача 25
- •Психологічна задача 26
- •Психологічна задача 27
- •Психологічна задача 28
- •Психологічна задача 29
- •Психологічна задача 30
- •Психологічна задача 31
- •Психологічна задача 32
- •Психологічна задача 33
- •Психологічна задача 34
- •Психологічна задача 35
Розвиток психіки у філогенезі: стадії та рівні розвитку форм психічного відображення
Характерна ознака психічної реакції - чутливість організму до індиферентних подразників, які за певних умов (коли вони збігаються з біологічно важливими подразниками) сигналізують про можливість або потрібність задовольнити біологічні потреби організму.
Чутливість виникає на основі подразливості. Чутливість, вважає О. М. Леонтьев, - це реакція на впливи, які орієнтують організм у середовищі, здійснюючи сигнальну функцію.
Подразливість - властивість усієї органічної природи. Завдяки їй у рослинному світі відбуваються вроджені реакції—тропізми.
Тропізм - це автоматичні рухи в певному напрямку рослин і найпростіших організмів, зумовлені відмінностями перебігу фізико-хімічних процесів у симетричних частинах організму, що є реакцією на однобічні впливи подразників на організм. Теорію тропізмів у тварин розробив Ж. Леб. Недоліком його теорії було твердження про те, що ці реакції тварин механічні, але під впливом досвіду вони набувають пластичності та мінливості.
Розрізняють фототропізми, хемотропізми, геліотропізми, гальвано-тропізми та ін., відповідно до різновидів енергії, що діють на організми у звичних умовах їх існування. Рух соняшника, наприклад, відбувається під впливом фото- і термотропізмів; у напрямку проростання коріння та стебла, в поведінці хробаків і деяких комах, які закопуються в землю або повзуть до верхівок рослин, виявляється дія геотропізмів, фототропізмі в або термотропізмів.
Під впливом умов існування виникла нервова система, основною властивістю якої є чутливість до впливів навколишнього середовища. Водночас виник механізм стихійного відображення, який ускладнювався у зв'язку з утрудненням умов існування, що й спричинило еволюційні зміни будови організму.
Розрізняють такі головні стадії розвитку психіки тварин:
а) стадія елементарної сенсорної психіки;
б) стадія перцептивної психіки;
в) стадія інтелекту.
Стадія елементарної сенсорної психіки. Характерна особливість цієї стадії розвитку психіки полягає в тому, що поведінка тварин зумовлюється впливом на організм окремих властивостей предметів, які повсякденно супроводжують життя тварин, - хімічних, світлових, температурних тощо.
Це стадія розвитку переважно безхребетних і тих хребетних мешканців води, зе
Стадія перцептивної психіки. Сенсорна стадія психіки передує перцептивній стадії нервової діяльності у тварин, що виникає на її основі.
Для цієї стадії характерне відображення предметів як цілого, а не окремих їх властивостей, як це відбувається на етапі сенсорного розвитку психіки.
Стадія інтелекту, що властива вищим ссавцям і досягла найвищого рівня розвитку в людиноподібних мавп, є передісторією виникнення та розвитку людської свідомості.
Свідомість людини і її структура.
Свідомість - це вища інтегрована форма психіки, яка складається під впливом суспільно-історичних умов у трудовій діяльності людини та її спілкування за допомогою мови з іншими людьми.
Основними характеристиками свідомості є:
1) відображення навколишнього світу за допомогою пізнавальних процесів (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява). Порушення діяльності будь-якого з пізнавальних процесів призводить до розладу свідомості;
2) розрізнення суб'єкта й об'єкта (тобто того, що належить "Я" і "не Я"), яке відбувається в процесі формування самосвідомості людини.
Людина є єдиною живою істотою, яка здатна до самопізнання та самооцінки своїх вчинків і себе в цілому. За висловом Гегеля, "людина є тварина, але вона вже не тварина, тому що знає, що вона тварина".
Самосвідомість проявляється в пізнавальній (самовідчуття, самоспостереження, самоаналіз, самокритика), емоційній (самопочуття, самолюбство, скромність, гордість, почуття власної гідності) та вольовій (стриманість, самоконтроль, самовладання, дисципліна) формах;
3) забезпечення ціле утворювальної діяльності людини. Завдяки випереджальному відображенню людина розкриває причинно-наслідкові зв'язки, передбачає майбутнє, ставить перед собою мету, враховує мотиви і приймає вольові рішення, вносить необхідні корективи, переборює труднощі. Провадячи ту чи іншу діяльність, вона активно впливає на навколишній світ;
4) наявність емоційно-оцінних ставлень до всього, що відбувається навколо, до інших людей та до самої себе. Ця характеристика свідомості проявляється найбільш виразно в таких моральних почуттях, як почуття обов'язку, патріотизм, інтернаціоналізм та ін. Переживання підсилюють чіткість усвідомлення себе та навколишнього світу, а тому є важливим стимулом для активізації свідомості.
Людина здавна замислювалася над тим, як працює її свідомість, чим вона відрізняється від інших людей, котрі живуть поруч, як вона сприймає довкілля і водночас усвідомлює його, чому багато того, що бачать очі й чують вуха, проходить повз неї тощо.
Свідомість - це інтегральний момент психічних процесів. У психічній діяльності немає окремих психічних актів, усі вони взаємопов'язані, але при цьому кожен зберігає свою специфіку. Наприклад, свідомість зберігає те, що є об'єктом уваги (яка може бути мимовільною чи довільною); напружуючи пам'ять, ми виконуємо дію пригадування й усвідомлюємо її; відшукуючи олівець, ми усвідомлюємо дію сприймання тощо.
