Розділ 5 Функціональне зонування території

Будь-який об’єкт на якому проводяться озеленення повинен обслуговувати різновікові групи і відповідати довготривалому чи короткочасному відпочинку.

В залежності від його форми його поділяють на активний та пасивний.

На території даного об’єкту я виділила такі зони:

1. Зона головного входу, розташована біля головної дороги, на рівному майданчику. Розміщення для зручного під’їзду до прийомного відділення машин швидкої допомоги.

2. Зона тихого прогулянкового відпочинку. Займає найбільшу територію. Призначена для прогулянок хворих. Дана територія відноситься до пасивного відпочинку, як довготривалого, так і короткочасного. Вона характеризується насадженнями дерев і чагарників, місцями для сидіння, мережею доріжок для прогулянок, також можливе розміщення альтанки. Дана зона спроектована так, щоб дати змогу хворим рухатися і відпочивати на відкритому повітрі.

3. Зона активного відпочинку. Майданчик, розрахований на незначну кількість людей, призначений для проведення сеансів лікувальної фізкультури. Представлений галявиною з газонним покриттям ( бажано, стійким до витоптування).

4. Господарчі споруди – розташовані в різних частинах об’єкту, з можливістю під’їзду автотранспорту. Відгороджені зеленими насадженнями.

Розміщення стоянок на території не передбачено[4].

Функціональне зонування представлено на листі

Розділ6 Ескізний план території

Ескізний план характеризує повністю всю територію і показує розміщення всіх споруд і об’єктів.

Територія поділена на зони відповідно до функціонального призначення. Головний вхід залишається на своєму місці, тому що є зручним для під’їзду швидких. Навпроти головного корпусу, створений квітник. Також, на даній території висаджений барбарис звичайний .

В зоні тихого відпочинку, створена мережа доріжок для прогулянок, вздовж них існують місця для сидіння. Освітлення проводиться за допомогою ліхтарів. Доріжки сходяться у певних місцях. Вони також, проводять хворих до спортивних майданчиків. Їх рекомендують розміщувати на території лікарні, для проведення спортивних занять. Представляють собою вкриті газоном ділянки на відкритому просторі.

Територію скверу (існує на території лікарні) доповнили новими видами, вздовж доріжок посаджені чагарники (бузок звичайний(Syringa vulgaris)).

В насадженнях за головним корпусом розміщена бесідка, біля якої висаджений ялівець звичайний (Juniperus communis L.) змішаний з горобиною звичайною ( Sorbus aucuparia). На територію розміщену поряд з дорогою висаджена сосна звичайна (Pínus sylvéstris).

Ескізний план виконаний у масштабі 1: 500 (лист ).

Наведені ситуаційний і опорний плани (лист ), що характеризують місцезнаходження території відносно населеного пункту та загальне розташування об 'єктів на території. Крім того позначені видові точки та поданий фотоматеріал, який їх характеризує.

Розділ 7. Проектування майданчика тихого відпочинку

Зона тихого відпочинку найважливіший елемент лікарняного парку. Тому що , хворим потрібен простір для спокійних прогулянок на відкритому повітрі, можливість відпочити у затінку, місце де можна забути про хворобу[1].

Враховуючи специфіку території, було вирішено створити «зелений кабінет». Він представлений у вигляді бесідки, яка оточена насадженнями Juniperus communis L. та Sorbus aucuparia . На вході, до неї розташовані кущі Syringa vulgaris.

Всі рослини є фітонцидними, також поряд розміщена рядова посадка Pínus sylvéstris яка як і вище названі рослини сприяє іонізації повітря. Рослини, що були використані показані на рис.7.1; 7.2.

Рис. 7.1. Сосна звичайна (Pínus sylvéstris) та бузок звичайний (Syringa vulgaris)

Рис.7.2. Горобина звичайна (Sorbus aucuparia) та ялівець звичайний (Juniperus communis L.)

Композиційне рішення об’єкту приведено на ватмані формату А2 (лист ), у масштабі 1:100.