Класифікація моделей

Найсуттєвіші ознаки, за якими класифікують моделі, - це галузі використання, фактор часу і спосіб представлення.

За галузями використання розрізняють моделі:

• навчальні - навчальні посібники, тренажери, програми;

• ігрові - військові навчання, спортивні ігри, економічні тренінги, які проводяться з метою вивчення можливої поведін­ки об'єкта в запрограмованих або непередбачених ситуаціях;

• дослідні - модель ракети, літака, будинку тощо, які створю­ються для дослідження характеристик реального об'єкта (на­приклад, модель ракети перевіряється на дальність польоту);

• науково-технічні — моделі, які використовуються для дос­ліджень процесів і явищ, наприклад, ядерний реактор;

• імітаційні - моделі, які відтворюють реальну ситуацію, наприклад, випробування лікарських препаратів на тваринах.

За ознакою фактора часу моделі можуть бути :

• динамічні - проводяться дослідження протягом певного часу (наприклад, виставлення поточних оцінок по предмету);

• статичні - робиться одноразовий зріз стану (наприклад, контрольна робота).

За способом представлення моделі поділяються на:

• матеріальні моделі;

• інформаційні моделі.

Матеріальні моделі предметно відображають об'єкт, напри­клад, натуральна копія - картина або скульптура, яка відображає певний естетичний образ; модель літака - призначена для дослід­ження його аеродинамічних характеристик; макет якого-небудь виробу, за яким потім буде виготовлятися оригінал.

Інформаційні моделі

Інформаційна модель - це сукупність інформації, яка

характеризує властивості та стан об'єкта, процесу чи

явища, а також їхню взаємодію із зовнішнім світом

Інформаційні моделі можуть бути:

• вербальні - моделі, отримані в результаті розумової діяль­ності людини і представлені в розумовій або словесній формі;

• знакові - моделі, що виражені спеціальними знаками (ма­люнками, текстами, схемами, графіками, формулами тощо).

За формами представлення можна виділити наступні види інформаційних моделей:

• геометричні - графічні форми та об'ємні конструкції;

• словесні - усні та письмові описи з ілюстраціями;

• математичні - математичні формули, що відображають зв'язок різних параметрів об'єкта;

• структурні - схеми, графіки, таблиці;

• логічні - моделі, в яких представлені різні варіанти вибору дій на основі різних висновків та аналізу умов;

• спеціальні - ноти, хімічні формули тощо;

• комп'ютерні та некомп'ютерні.

Розглянемо, наприклад, створення інформаційної моделі відеотеки. Відеотека - це набір касет, на яких записані фільми, кліпи, документальні зйомки тощо. Найпростіша модель відеотеки, - це список усіх касет, записаний в довільній формі, де вказуються, наприклад, номер касети, назва відео матеріалу, час відтворення тощо. Доповнити такий список можна розповіддю такого плану: «відеотека містить 141 касету, 81 з яких містить власні відео-зйомки; на касеті № 13 записаний улюблений мультфільм ... ».

Але таку модель комп'ютер опрацювати не зможе. Потрібно визначити показники, щоб чітко описати відеотеку, а саме:

• номер касети;

• назву відео матеріалу;

• прізвище режисера;

• дату створення;

• рубрику (сімейна, історична, музична, навчальна...);

• короткий зміст;

• час відтворення тощо.

Така модель містить не всю, але суттєву інформацію і її вже можна використовувати для створення довідково-інформаційної системи. Модель можна уточнювати, доповнювати новими атрибу­тами, наприклад, персонажами і виконавцями тощо. Відповідність моделі реальному об'єкту можна вдосконалювати, але відобразити всю інформацію принципово неможливо та і недоцільно. Напри­клад, така інформація як кількість, форма і розташування подряпин на корпусі касети взагалі є зайвою.

В інформатиці і комп'ютерних технологіях використовуються саме інформаційні моделі об'єктів. Інформаційні моделі об'єктів, процесів і явищ реального світу разом з програмно-апаратними засобами для їх обробки називають інформаційними системами.