- •Фізична хімія
- •1 Хімічна термодинаміка
- •1.1 Застосування 1-го закону термодинаміки. Теплові ефекти ізобарних та ізохорних процесів
- •1.1.1 Розрахунок теплового ефекту хімічної реакції за стандартних умов
- •1.1.2 Зв’язок між тепловими ефектами при постійному тиску і об’ємі Qp і Qv (δн і δu)
- •1.2 Теплоємність
- •1.2.1 Зміна теплоємності речовини з температурою
- •1.2.2 Визначення середньої теплоємності в заданому інтервалі температур
- •1.2.4 Розрахунок теплового ефекту хімічної процесу при будь-якій температурі
- •1.2.5 Залежність теплоти фазових переходів від температури
- •1.2.3 Розрахунок теплоємності в результаті перебігу хімічного процесу за стандартних умов
- •1.3 Другий закон термодинаміки та його застосування до фізико-хімічних процесів
- •1.3.1 Зміна ентропії в фізичних процесах
- •1.3.2 Абсолютна ентропія
- •1.3.3 Розрахунок зміни ентропії при перебігу хімічного процесу за стандартних умов
- •1.3.4 Зміна ентропії хімічного процесу при температурі, що відрізняється від стандартної реакції
- •1.4 Термодинамічні потенціали. Критерії напрямку самочинних процесів
- •1.4.1 Зміна ізобарно-ізотермічного потенціалу в хімічному процесі
- •1.4.2 Розрахунок хімічного процесу при будь-якій заданій температурі
- •2 Хімічні рівноваги
- •2.1 Закон діючих мас. Константи рівноваги гомогенних реакцій
- •2.2 Одиниці виміру констант рівноваг
- •2.3 Зв'язок між та
- •2.4 Хімічна рівновага в гетерогенних реакціях
- •2.5 Вплив вихідного складу системи на напрямок перебігу хімічного процесу. Рівняння ізотерми хімічної реакції
- •2.6 Рівняння ізотерми хімічної реакції для стандартного стану учасників процесу. Розрахунок константи рівноваги процесу за с.У.
- •2.7 Вплив зовнішніх умов на стан хімічної рівноваги. Принцип рухомої рівноваги Ле Шательє – Брауна
- •2.7.1 Вплив тиску на положення рівноваги
- •2.7.2 Вплив інертного газу на хімічну рівновагу
- •2.7.3 Залежність кр і Кс хімічної реакції від температури. Рівняння ізобари та ізохори
- •2.7.4 Вплив тиску на положення рівноваги
- •2.8 Розрахунок теплового ефекту та кр при різних температурах за рівнянням ізобари хімічної реакції
- •2.9 Розрахунок кр за величиною зміни енергії Гіббса
- •3 Фазові рівноваги
- •3.1 Фазові перетворення в однокомпонентних системах. Рівняння Клаузіуса – Клапейрона та його практичне застосування
- •3.2 Двокомпонентні системи
- •3.2.1 Способи виразу складу двокомпонентних систем
- •3.2.2 Рівновага рідина – пара у двокомпонентних системах. Тиск насиченої пари над ідеальним розчином. Закон Рауля
- •3.2.3 Зниження температури кристалізації розплавів
- •4 Хімічна кінетика
- •4.1 Швидкість гомогенної хімічної реакції. Закон діючих мас. Порядок реакції
- •4.2 Вплив температури на швидкість хімічної реакції
- •5. Поверхневі явища. Адсорбція
- •Рекомендована література
2.7.2 Вплив інертного газу на хімічну рівновагу
Внаслідок додавання до рівноважної системи, яка містить газоподібні компоненти, за умови незмінного загального тиску інертного газу, який не бере участі у реакції, парціальні тиски реагентів зменшуються. Це означає, що сумарний тиск речовин, що хімічно взаємодіють між собою, стає меншим, ніж той, що був за відсутністю інертного газу.
Іншими словами, введення стороннього газу в рівноважну систему призводить до такого ж зсуву рівноваги, що і зменшення зовнішнього тиску.
Якщо > 0:
Додавання інертного газу призводить до зсуву рівноваги праворуч.
Якщо < 0:
Додавання інертного газу призводить до зсуву рівноваги праворуч.
Якщо = 0:
Додавання інертного газу не вплине на рівновагу в системі.
2.7.3 Залежність кр і Кс хімічної реакції від температури. Рівняння ізобари та ізохори
P
= const
–
рівняння ізобари хімічної реакції в
диференційній формі, де
– температурний
коефіцієнт логарифма константи рівноваги.
Аналіз рівнянь ізобари та ізохори хімічної реакції:
Якщо
> 0, то
>
0, тобто при підвищенні температури
значення
збільшується,
а рівновага зсувається праворуч;Якщо < 0, то < 0, тобто при підвищенні температури значення зменшується, а рівновага зсувається ліворуч;
Якщо = 0, то = 0, тобто зміна температури не впливає на значення і не призводить до зсуву рівноваги.
2.7.4 Вплив тиску на положення рівноваги
Тиск не впливає на значення і (вихід продукту реакції) при Т=const, оскільки , якщо реагенти – ідеальні гази. Проте сама рівновага на зміну тиску реагує зміщенням у певному напрямку.
Якщо > 0:
СаСО3(кр.) → СаО(кр.) + СО2(г.)
↑
Р
призведе до зсуву рівноваги ліворуч
↓Р призведе до зсуву рівноваги праворуч
Якщо < 0:
Fe(α) + 2О2(г.) → Fe3O4(кр.)
↑ Р призведе до зсуву рівноваги праворуч
↓Р призведе до зсуву рівноваги ліворуч
Якщо = 0:
4H2O(г.) + 3 Fe(α) → Fe3O4(кр.) + 4H2(г.)
Тиск не впливає на положення рівноваги, .
Приклад 23.
Як потрібно змінити температуру та тиск у рівноважній системі MnO2(кр.) + 2C(графіт) → 2CO(г.) + Mn(α), щоб збільшити вихід продукту?
Розв’язок.
З попереднього прикладу відомо, що
,
тобто
>
0, то для збільшення виходу Mn(α)
(тобто зсуву рівноваги праворуч) необхідно
температуру підвищити.
;
> 0, а
отже зі зниженням тиску рівновага буде
зсуватися праворуч в бік продукту
реакції.
Отже, для збільшення виходу Mn(α) необхідно підвищувати температуру та знижувати тиск.
2.8 Розрахунок теплового ефекту та кр при різних температурах за рівнянням ізобари хімічної реакції
З рівняння ізобари в диференційному вигляді
випливає,
що
,
звідки
.
Тоді
,
або
|
(2.10) |
– рівняння ізобари
хімічної реакції в інтегральному
вигляді. В невеликому інтервалі температур
можна припустити, що
,
тоді
|
(2.11) |
Визначення
за рівнянням (2.10) можна проводити з
різним ступенем точності:
якщо = 0, то другим доданком у рівнянні можна знехтувати і вважати, що константа рівноваги не залежить від температури, тобто
=const;у невеликому температурному інтервалі або при наближених розрахунках можна припустити, що величина . В цьому випадку рівняння набуде вигляду:
|
(2.12) |
Розмірність константи рівноваги збігатиметься з розмірністю відомої константи, яку можна підставляти в рівняння в будь-яких одиницях виміру (атм, Па).
Користуючись рівнянням (2.12) за відомим тепловим ефектом процесу та константі рівноваги при одній температурі можна визначити температуру, при якій константа рівноваги буде набувати певного значення.
|
(2.13) |
Приклад
24.
Тиск дисоціації
при
836 К
становить 75850 Па,
а при 791 К
–
25860 Па.
Визначити температуру, при якій тиск
дисоціації буде становити 1,013·105
Па.
Розв’язок.
Для визначення теплового ефекту хімічного процесу скористуємось рівнянням (2.11).
.
Відповідно рівнянню (2.13) температура, при якій тиск дисоціації буде становити 1,013·105 Па буде:
.

чи