3.2.Зміст теми:

Емфізема легенів – розширення легенів,зумовлене зниженням еластичності легеневої тканини.

Розрізняють первинну емфізему,що виникає в неушкоджених легенях,і вторинну,виникненню якої передує переважно таке захворювання,як хронічний обструктивний бронхіт.

Етіологія:

• Вдихання токсичних речовин;

• Генетичний дефект еластину і колагену в легенях,недостатність анти трипсину;

• Порушення фізіологічної рівноваги гормонів (андрогенів,екстрогенів);

• Як наслідок хронічного бронхіту (обструктивна емфізема);куріня,вживання алкоголю.

Клінічна картина. Задишка,яка спочатку виникає тільки під час фізичного навантаження,особливо під час ходьби,бігу,а надалі і в стані спокою. Якщо хворий нездужає на хронічний бронхіт,у нього з`являється кашель. Під час кашлю хворий напружується, у ного червоніють обличчя,верхня частина грудної клітки,набрякають вени шиї.Харкотиння стає в`язким,виділяється важко у невеликій кількості.Видих подовжений,нерідко при зімкнених губах,нагадує пихтіння.

Під час огляду здебільшого спостерігають астенічну будову тіла з діжко подібною грудною кліткою,яка перебуває немовби у стані глибокого вдиху. В акті дихання таких хворих можеть брати участь м`язи шиї,грудні,між хребцеві та черевні м`язи.Обдиччя може бути одутлим,синюшним,шия широка,з набряклими венами.Надключичні ямки заповнені і випнуті. Часом можливе випинання жімребрових проміжків.Під час перкусії грудної клітки – коробковий звук,різне обмеження екскурсії легенів,зменшення або відсутність абсолютної серцевої глухості. Під час аускультації – ослаблене, «ватне» дихання,часом з подовженим видихом. При супутньому хронічному бронхіті можуть вислуховуватися хрипи на видиху.

З боку органів кровообігу – легенів гіпертензія,хронічне легеневе серце,недостатність кровообігу різного ступеня.При цьому тони серця ослаблені,а над основою мечоподібного відростка вислуховують мало інтенсивний систолічний шум,який на висоті посилюється.

Діагностика ґрунтується на характерних для цього захворювання симптомах:задишка,кашель,діжко подібна грудна клітка,розширення міжребрових проміжків,ослаблене голосове тремтіння,коробковий перкуторний звук,обмежена екскурсія нижніх країв легенів,ослаблене везикулярне дихання.Важливими у діагностиці емфіземи можуть стати рентгенологічні методи обстеження.

При емфіземі легенів можливий еритроцитом,підвищений уміст гемоглобіну. Під час рентгенологічного дослідження виявляють посилення прозорості легеневих полів,низьке розміщення діафрагми,на спірограмі зниження ЖЄЛ.

Лікування обмежене,оскільки майже неможливо вплинути на морфологічні зміни в альвеолах,дрібних бронхах. Зважаючи на це,застосовують лише симптоматичну терапію,що спрямована на боротьбу з дихальною недостатністю,порушення кровообігу.Призначають бронхолітики,відхаркувальні засоби,муколітики,серцеві глікозиди,сечогінні препарати,при інфекції,інфільтративних змінах у легенях- антибактеріальні препарати.

Прогноз.Емфізема легень – хронічне захворювання,що прогресує за несприятливих умовах (дія фізичних та хімічних чинників,загострення бронхолегеневої інфекції).

Прогноз хвороби залежить від дії форми,ступеня дихальної недостатності й порушень кровообігу. Одуження не настає,оскільки відновити змінені альвеоли легенів неможливо.

Профілактика емфіземи легенів передбачає боротьбу з курінням,забрудненням повітря,запобіганням бронхолегеневим хворобам,передусім хронічному бронхіту і його загостренням.

Література:

Основна:

Стасюк В.В. .«Медсестринство у внутрішній медицині»,Київ,ВСВ «Медицина»2010 рік,ст.93-94.

Додаткова:

1. Середюк Н.М. Внутрішня медицина. - К.: Медицина, 2006. С.172-175;

2. Єпішин А.В. Внутрішні хвороби. - Т.: Укрмедкнига, 2005. С. 336-338.

3. Паращак Г.П. Внутрішні хвороби. - К.: Здоров`я, 2005.- С. 99-101.