4. Основні показники роботи транспортної логістики

Так як основними завданнями логістики, в тому числі і транспортної, є збільшення прибутку, то дуже важливо контролювати техніко-експлуатаційні показники роботи рухомого складу транспорту.

Найбільш комплексним показником використання вантажних вагонів, котрий відображає як відстань руху вантажу, так і інші умови перевезень, є його продуктивність. Найвищу продуктивність мають напіввагони, складаючи біля 40% робочого парку залізничних шляхів.

Їх висока продуктивність обумовлена перевезенням у них в основному масових важких вантажів, які дають змогу більш повного використання їх вантажопідйомності.

Зі скороченням відстані перевезень вантажів збільшується коефіцієнт порожнього руху вагонів (до навантаження). Оскільки ймовірність використання розвантажених вагонів під навантаження вантажів зменшується, визначати вплив відстані перевезень на рівень показників використання різних типів вагонів, таких як оберт, продуктивність і середньодобовий рух, можливо тільки шляхом розрахунків, застосовуючи аналіз середніх показників використання вагонів. Наприклад, продуктивність вагонів у загальному вигляді визначається діленням вантажооберта у т. км. нетто на робочий парк вагонів.

Розмір оберту вагонів при цьому встановлюється за формулою, котра передбачає розчленування його на чотири елементи – час перебування вагона в навантаженому і порожньому становищі на шляху прямування, а також на технічних станціях.

Ступінь впливу розміру порожнього руху на оберт вагонів визначається як частка цього елемента оберту до загального його розміру. Чим менша відстань перевезень, тим більша частка незалежних від неї елементів.

По мірі збільшення відстані перевезень продуктивність вагонів зростає.

Це однак не означає, що залізничному транспорту вигідно збільшувати відстань перевезень, виконуючи більший об’єм тоннокілометрової роботи одним і тим же парком. Аналіз прибутку залізничних шляхів показує, що в розрахунках на вагон-добу сума цього прибутку зростає повільніше, чим продуктивність вагона. Також можна сказати і про витрати на перевезення вантажів. У розрахунках на одиницю перевізної роботи розмір їх зі зростанням відстані зменшується, тоді як абсолютна сума витрат зростає. Це зростання у порівнянні з собівартістю здійснюється повільно.

Техніко-експлуатаційні показники автомобільного складу в транспортному процесі можна поділити на дві групи.

Перша характеризує ступінь використання рухомого складу транспорту: коефіцієнт графічної готовності; коефіцієнт використання руху і вантажопідйомності, середня відстань перевезень з вантажом і середня відстань руху; час простою під вантажно-розвантажувальними операціями, час в наряді; технічна і експлуатаційна швидкість.

Друга група характеризує показники роботи рухомого складу: кількість поїздок, загальну відстань перевезень та рух з вантажом, об’єм перевезень.

До постійних витрат відносяться накладні витрати, заробітна плата водіїв (умовно), а також амортизаційні відрахування (котрі призначені на капітальний ремонт). Ці витрати розраховуються на 1 год. знаходження автомобіля на підприємстві (незалежно де вони знаходяться – на лінії, в ремонті, простої).

Вантажно-розвантажувальні витрати включають усі витрати на виконання цих робіт (оплата праці робочих, експедиторів і механізаторів, котрі обслуговують механізм, вартість електроенергії, матеріалів і ін.). Вони розраховуються на кожну тонну перевезеного вантажу або 1 год. вантажно-розвантажувальних робіт.