- •1.Географічне положення площа та конфігурація території кордони україни
- •2.Соціально-економічний розвиток.
- •4 Туристичний ареал україни
- •6. Природні геморфологічні туристські ресурси
- •7. Природні гідрологічні туристські ресурси
- •8. Природні біологічні ресурси
- •9. Природні курортні ресурси
- •12. Заповідники
- •10. Національні парки
- •11. Заказники
- •13. Історико-архітектурні ресурси
- •14.Біосоціальні ресурси
- •15. Подієвий туризм
- •18.Туристські ресурси Криму
- •19. Туристські ресурси Чорноморсько-азовського туристського району
- •20.Туристські ресурси Карпат
- •22 .Туристсткі ресурси Центального і Східного району
- •25. Загальна характеристика території України
- •26 Туристичні ресурси Івано Франківської області
- •27.Туристичні ресурси Криму
- •28. Туристичні ресурси Волинська область
- •29.Житомирська обл.
- •30.Туристичні ресурси запорізької області
- •31 Туристичні ресурси Вінницької обл
- •32.Туристичні ресурси Донецької обл.
- •33 Туристичні ресурси Дніпопетровської області
- •34. Туристичні ресурси київської області
- •35 Туристичні ресурси черкаської області
- •37.Туристичні ресурси житомирської області
- •38. Туристичні ресурси Рівненської області
- •40. Туристині ресурси Тернопільської області
- •41.Туристичні ресурси Хмельницької області
- •42. Туристичні ресурси Чернігівської обл.
- •43.Туристичні ресурси потавської обл.
- •44. Туристичні ресурси Харківської області
- •45 .Туристичні ресурси сумської області
- •46 . Туристичні ресурси Львівської обл..
- •48. Тупистичні ресурси Чернівецької обл..
- •50. Туристичні ресурси Одеської обл.
- •51.Туристичні ресурси Миколаївсьої обл.
- •52. Туристичні ресурси Херсонської області
- •55.Туристські ресурси луганської обл
- •57 Туристські ресурси Кіровоградської обл.
- •62. Розвиток водного туризму
- •64.Спелеотуризм в Україні.
- •66.Розвиток вело туризму
- •68. Найбільші печери України
4 Туристичний ареал україни
. Україна має сприятливе географічне розташування, різноманітні природні ресурси, розвинену мережу транспортного сполучення, багатий історико –культурний потенціал, що при вигідному територіальному поєднанні і високому ступені освоєння стали передумовою розвитку різноманітних видів туризму і формуванню туристських ареалів в державі. Серед найбільш розвинених видів туризму в Україні виділяються: культурно-пізнавальний, релігійний, оздоровчий, лікувальний, спортивний, екологічний, сільський зелений, діловий. Основними ареалами культурно – пізнавального туризму виступають крупні міста, малі історичні міста і місцевості проходження значних історичних подій, серед яких можливо відзначити – Київ, Львів, Чернігів, Полтава, Чернівці, Дніпропетровськ, Харків, Донецьк, Запоріжжя, Одеса, Переяслав Хмельницький
Ареали оздоровчого туризму в основному зосереджені на морських узбережжях Азовського і Чорного морів, уздовж берегів крупних водосховищ на р. Дніпро, Сіверський Донець. Серед спортивних видів туризму значне розповсюдження отримали пішохідний, гірський - Кримські гори та Українські Карпати, гірськолижний – Українські Карпати, спелеологічний – Тернопільська обл. та АР Крим, дайвинг – узбережжя Чорного та Азовського морів, водний туризм представлений сплавами по рівнинних та гірських річках Східної, Західної та Подільської частини держави. В розвитку сільського зеленого туризму в державі спостерігаються значні територіальні нерівномірності. Так, найвищими показниками по кількості діючих агросадиб відзначаються Західні області держави та АР Крим. Ареалами ділового туризму виступають крупні промислові та наукові центри держави, які в основному зосереджені в Східній частині держави, незаперечним лідером є м. Київ.Основними ареалами в’їзного туризму в Україні є м. Київ, АР Крим, м. Севастополь, Одеська та Запорізька області. Ареалами формування в’їзного
потоку України є Росія (39 %), Німеччина (10 %), США (7 %), Англія (3 %),
Білорусь (3 %).
5. Природні кліматичні туристські ресурси
Серед природних рекреаційних ресурсів особливе місце належить кліматичним, оскільки саме вони визначають просторову організацію від-починку. . В цілому кліматичні ресурси території формуються під впливом наступних кліматоутворюючих факторів: кількість і розподіл сонячного сяйва, вологість повітря, температурний режим, режим та склад випадіння опадів, переважаючи напрямки і швидкість вітру, зміна показників атмосферного тиску. Під впливом підстилаючої поверхні виникає місцева циркуляція повітряних мас, що позначається на особливостях мікроклімату окремих регіонів.. Майже на всій території (крім крайньої південної її частини) переважає помірно-континентальний клімат. Він змінюється залежно від положення території від слабоконтинентального на заході та північному заході до середньоконтинентального на сході та південному сході. Лише вузька крайня південно-східна смуга Криму характеризується субтропічним кліматом. Регулярне чергування впливу західного (атлантичного) та сухого східного повітря в умовах переважно рівнинної території України викликає часту зміну циклонічної діяльності антициклонічною і навпаки. Улітку це виявляється в зміні теплих повітряних мас більш вологими ті помірно теплими атлантичними, узимку - теплих атлантичних мас холодними, що надходять з Півночі й Сибіру.Важливим фактором, що впливає на кліматичну ситуацію є атмосфернийтиск. Антициклони, що характеризуються підвищеним тиском, у літній час формують теплу безхмарні погоду зі значними амплітудами температури в денний та нічний час. Узимку антициклони призводять до пониження температури. Циклони характеризуються низьким тиском, яки супроводжується випаданням опадів (дощу і снігу). Антициклони, вплив яких посилюється в східній та південній частинах України, переважно надходять з Центральної Азії. Циклони, дія яких більш інтенсивна в західній частині республіки, зароджуються основному над Атлантичним океаном і Середземним морем.Улітку над Україною, особливо західною її частиною, переважає циклонічна діяльність, з чим і пов'язане максимальне випадання опадів. Восени здебільшого переважає високий тиск, що призводить до появи так званого бабиного літа з ясними безхмарними днями і теплою погодою. Зате навесні, особливо в південно-східній частині України, досить часто бувають суховії, а нерідко і «чорні бурі».
