- •3. Трудовий договір. Права і обов’язки працівників
- •4.Порядок організації і робота добровільної пожежної дружини
- •5. Система стандартів безпеки праці
- •7. Класифікація приміщень за категоріями електробезпеки
- •8. Перша долікарська допомога при ураженні електричним струмом
- •9. Державний, відомчий громадський нагляд за охороною праці
- •10. Порядок дії працівників у випадку виникнення пожежі
- •14. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Заходи захисту.
- •12.Навчання і перевірка знань посадових осіб
- •13. Управління охороною праці (суоп) Підприємства
- •15. Номенклатура заходів, які підлягають введенню в колективний договір
- •16. Методи дослідження виробничого травматизму
- •17. Обов'язки адміністрації в забезпеченні здорових умов праці на п.
- •18. Інструктажі з охорони праці, їх характеристика
- •19. Шум і вібрація. Вплив шуму і вібрації на організм. Засоби захисту.
- •Методи та засоби захисту
- •20. Причини електротравм.
- •21. Права працівниківна пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •23. Економічна оцінка заходів з оп
- •24. Перша допомога при переломах, вивихах, розтягненні зв*язок
- •25.Відповідальність працівників за порушення вимог оп
- •26.Порядок проведення втупного інструктажу
- •27. Дотримання вимог гігієни праці та виробничої санітарії на п
- •28. Санкції до посадових осіб працівників за порушення законодавства про оп.
- •29. Розслідування нещасних випадків на підприємстві
- •30. Методика оцінки соціальної та соціально-економічної ефективності заходів
- •51.Класифікація приміщень з електробезпеки
- •52. Закон про оп про відповідальність працівників за прорушення вимог безпеки праці
- •53. Мікроклімат виробничих приміщень
- •54. Перша допомога при кровотечі
- •55. Порядок проведення позапланового інструктажу
- •57. Атестація робочих місць за шкідливими умовами праці
- •56. Основні законодавчі акти з оп
- •58.Заходи щодо попередження пожеж
- •59. Охорона праці жінок та неповнолітніх
- •60. Державне регулювання оп
- •61. Повторний інструктаж працівників з оп
- •62. Вогнегасники
- •63. Надання першої допомоги при зупинці серця
- •64. Зу про оп і соц. Страх від нещасних випадків
- •65. Інструкції з оп на п
- •66. Цільовий інструктаж з оп
- •67. Небезпечні психофізіологічні шкідливі виробничі чинники
- •68. Державний нагляд і громадський контроль за оп
- •69. Первинний інструктаж з оп
- •70.Класифікація робіт за важкістю та енергороботами.
- •71.Перша допомога при струсі головного мозку
- •72.Охорона праці та її складові
- •73.Особливості електротравматизму.Види електричних травм
- •74. Первинні засоби пожежогасіння та їх використання.
- •75.Техніка проведення штучного дихання
- •76.Порядок розслідування нещасних випадків невиробничого характеру.
- •77. Адміністративно-громадський контроль з охорони праці
- •78. Заходи безпеки при роботі на пк, шкідливі фактори
- •79. Перша допомога при термічних опіках
- •80. Електромагнітні випромінювання портативних комп’ютерів
- •81. Категорії робіт по ступеню важкості
- •82. Класифікація умов праці
- •83. Вимоги безпеки при роботі на пк
- •86. Надання першої допомоги потерпілому
- •91 Засоби захисту від ураження електричним струмом.
- •98.Види електротравм
83. Вимоги безпеки при роботі на пк
86. Надання першої допомоги потерпілому
Перша медична допомога - це сукупність доцільних дій, спрямованих на збереження життя і здоров'я потерпілого.
Основними принципами, якими керуються при наданні першої долікарської допомога, є:
- правильність і доцільність дій;
- швидкість та рішучість при виконанні дій;
- продуманість та спокій.
Людина, яка надає першу долікарську допомогу, повинна знати:
- характерні ознаки порушення функцій організму потерпілого;
- загальні принципи надання першої долікарської допомоги при отриманих ушкодженнях;
- способи евакуації людей.
Людина, що надає допомогу, повинна вміти:
- оцінити стан здоров'я потерпілого;
- визначити, якої допомоги він потребує;
- забезпечити прохідність повітря через верхні дихальні шляхи;
- виконати штучне дихання та зовнішній масаж серця;
- зупинити кровотечу;
- накласти пов'язку при ушкодженні;
- іммобілізувати ушкоджену частину тіла при переломі кісток;
- надавати допомогу при тепловому та сонячному ударах, отруєнні, ураженні електричним струмом, опіках;
- користуватися аптечкою швидкої допомоги.
При наданні першої допомоги необхідно керуватися такою послідовністю дій:
- усунути вплив на організм людини факторів, які загрожують її здоров'ю та життю;
- оцінити стан потерпілого;
- визначити послідовність дій щодо рятування потерпілого залежно від тяжкості травми, що становить найбільшу загрозу для його життя;
- викликати швидку допомогу або медичних працівників, якщо є така можливість;
- виконувати необхідні дії для рятування потерпілого в порядку терміновості;
- підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичних працівників.
Тому, хто надає долікарську допомогу, треба розрізняти ознаки життя і смерті.
Розрізняють дві фази смерті - клінічну та біологічну. Тривалість клінічної смерті 5-7 хвилин.
87. Види освітлення Освітлення робочої зони і робочих місць може бути природним і штучним. Природне освітлення: - бічне - здійснюється через світлові прорізи у стінах; - верхнє - через світлові ліхтарі в дахах, а також прорізи в місцях перепадів висот суміжних прольотів будинку; - комбіноване - через прорізи для бічного і верхнього освітлення. Штучне електричне освітлення виробничих ділянок і будинків може бути: загальним і комбінованим. Загальне освітлення - це освітлення для створення мінімально необхідної освітленості у виробничому приміщенні. Воно може бути як рівномірним (при симетричному розташуванні світильників), так і посиленим на окремих ділянках виробничого приміщення за рахунок локалізованого розташування світильників. Загальне освітлення застосовують у приміщеннях, де умови роботи потребують освітленості не більше 50лк і де застосування місцевого освітлення пов'язане з технічними труднощами. Комбіноване освітлення застосовується для створення досить високих рівнів освітленості на робочих поверхнях завдяки одночасному використанню систем загального і місцевого освітлення. Місцеве освітлення поділяється на стаціонарне і переносне. Використання тільки місцевого освітлення за умов промислових підприємств не допускається внаслідок того, що велика різниця в освітленості робочих місць і навколишнього середовища спричинює виникнення нещасних випадків і зниження продуктивності праці. Переносне місцеве освітлення дозволяється тільки при проведенні разових і періодичних робіт. Штучне електричне освітлення розподіляють на: - робоче, що забезпечує нормовану освітленість робочих місць за звичайних умов виробництва; - аварійне, призначене для продовження виробничих процесів чи евакуації людей під час вимикання основного робочого освітлення. Воно повинно створювати освітленість не менш 5 % від нормованого робочого освітлення; - ремонтне, призначене для огляду і ремонту у важкодоступних місцях. Для цього використовують мережі напругою 12 і 36 В; - охоронне і чергове, для яких підключають, за звичай, частину світильників робочого чи аварійного освітлення. Для штучного освітлення використовуються лампи розжарювання та люмінесцентні лампи низького і високого тисків. Лампи розжарювання працюють за рахунок нагрівання електричним струмом до 2500-3000 °С вольфрамової нитки. Для того, щоб нитка не перегоряла швидко (через розпилення), у колбі лампи малої потужності створюють вакуум; лампи великої потужності наповнюють нейтральним газом - аргоном чи азотом, новітні типи ламп - криптоном чи ксеноном. У ламп розжарювання строк служби не перевищує 1000 год. Енергія, що використовується на світло у цих лампах, не перевищує 3-5 % від споживаної енергії.
|