- •6. Схема титрометричного визначення.
- •7. Визначення точки еквівалентності.
- •1. Основи методів осадження
- •4. А?????????? титрування.
- •1. Характеристика методу.
- •5. Визначення іонів хлору в технічному хлориді натрію по методу Мара.
- •6. Визначення хлоридів по методу Фоленса.
- •2. Приготування 0,1 л розчину родоніту амонію.
- •3. Визначення іонів хлору в розчинних хлоридах по методу Фольгарда.
- •4. Визначення срібла в сплавах.
- •IV обробка результатів дослідження хлоридів у питній воді по методу Фольгарда.
2. Приготування 0,1 л розчину родоніту амонію.
Розчин NH4SCN точної концентрації по наважці речовини приготуванти не можна, так як NH4SCN гідроскопічний.
Тому спочатку готують розчин потрібної концентрації, а потім уже встановлюють титр приблизно 0,1 л розчину NH4SCN по стандартному розчину AgNO3.
Для приготування 1 л 0,1л розчину амонію необхідно () така небезпека реактиву:
Зважують розраховану наважку родоніту амонію.
Потім обережно переносять наважку через лійку в скляну ємність 1л, туди наливають невелику кількість дистильованої води, потім доводять до мітки. Вміст склянки ретельно перемішують, а потім починають встановлювати титр одержаного розчину по стандартному розчину AgNO3 [9]
Визначення титру розчину родоніту амонію по нітрату срібла проводять в присутності індикатора – залізо-амонійних галунів Fe2(SO4)3·(nH4)2SO4·24H2O, які відрізняються від інших солей заліза (ІІІ) найменшою схильністю до гідролізу. При цьому відбувається наступні реакції:
Бюретку заповнюють розчином родоніту амонію. В конічну колбу поміщають точний об’єм раніше приготованого розчину нітрату срібла відомої концентрації до нього додають 2 каплі концентрованої азотної кислоти і 1 мл насиченого розчину індикатор. Титрування проводять при енергійному перемішуванні. По мірі додавання до титрованого розчину AgNO3 стандартного розчину NH4SCN в ???????, де потрапляють каплі NH4SCN, з’являється червоне забарвлення, які щезають при перемішуванні вмісту колби. Незадовго до точки еквівалентності колір розчину переходить в оранжево-червоний [10]. В точці еквівалентності розчин набуває коричнево-червоний відтінок.
Поправку на індикатор проводять холостим дослідом.
3. Визначення іонів хлору в розчинних хлоридах по методу Фольгарда.
Визначення Сl- - іонів по методу Фольгарда засновані на використанні методу зворотного титрування.
Хлорид – іони спочатку осаджують певним об’єктом стандартного розчину AgNO3, який беруть в надлишку. Потім відтитровують AgNO3, який не вступив в реакцію, стандартним розчином NH4SCN в присутності залізо-амонійних галунів в якості індикатора. По різниці між двома титруваннями визначають об’єм розчину AgNO3, який використали на осадження Cl-. Таким чином протікають послідовно три реакції:
Але в моменти, коли надлишок Ag+ буде відтитрований родонітом, надлишок SCN- вступає в реакцію з AgCl:
Так як родоніт срібла () менш розчинних ніж хлорид срібла () , то рівновага зміщується зліва направо.
В момент рівноваги відношення [Cl-]|[SCN] буде рівне DPAgCl|DPAgSCN. Тоді:
,
тобто, рівновага встановлюється тоді, коли величина [SCN-] стала в 170 раз менша величина [Cl-]. В момент рівноваги:
г·іон/л
Отже, в точці еквівалентності при надлишку SCN- і встановленій рівновазі [SCN-]=1.3·10-5:170=8·10-8 г·іон/л [9].
Таким чином рівновага встановиться тоді, коли практично весь надлишок SCN- вступить в реакцію подвійного обміну з AgCl. Тому кінцеву точку титрування важко помітити, бо рожево-червоне забарвлення, яке з’являється, утворенням Fe(SCN)3, швидко зникає внаслідок обмінної реакції:
Для попередження цієї реакції використовують різні способи. Найбільш ефективним способом є відділення осаду AgCl фільтруванням. При цьому Cl- - фони осаджуються надлишок розчину AgNO3 в мірній колбі, доводять об’єм розчину до мітки, суміш збовтують і відфільтровують по частинах через сухий фільтр. Перші порції фільтрату відкидають. Аліквоти фільтрату титрують родонітом [23].
Для проведення аналізу по методу Фольгарда готують 250 мл приблизно 0,1 л розчину NaCl, наважку розраховують по формулі:
г NaCl
Розраховану наважку NaCl обережно переносять в мірну колбу і ретельно змивають залишки NaCl з бюкса і лійки дистильованою водою. Спочатку наважку розчиняють в невеликій кількості води, а потім заповнюють міру колбу до мітки, закривають пробкою і ретельно перемішують. Титрувальні розчини нітрату срібла і родоніту амонію поміщають у дві різні бюретки. Відбирають із мірної колби в конічну колбу аліквоту розчину хлориду натрію, добавляють 2 кожні азотні кислоти, 1 мл розчину індикатора та відміряний надлишок розчину нітрату срібла (50 мл).
Потім одержану суміш титрують родонітом амонію до появи червоного забарвлення [14]. Визначення повторюють до того часу, поки результат трьох титрувань не будуть розходитися більше чим по 0,05 мл.
В разі необхідності випавший осад відфільтровують чи додають в аналізований розчин б?????? [23].
