53. Теорія балансу ф. Хайдера (1958)

У центрі прагнення людини до гармонії в міжособистісних стосунках. Баланс порушиться, коли наявний хоча б 1 елемент непривабливості (якщо є різний погляд на спільний об’єкт оцінювання, особливо відчутно, коли є різні несумісні погляди на речі, події, цінності)

Є 3 можливі шляхи зняття дисбалансу:

- Змінити ставлення з позитивного на негативне чи навпаки у напрямку збалансування відносин,

- зменшити значущість одного зі ставлень, звести його до позиції нейтральності

- диференціювати позитивне і негативне ставлення (розділити, приклад, лікар-каву неможна, я каву люблю, рішення-кава без кофеїну)

Люди мають тенденцію надавати перевагу збалансованим ситуаціям. Цей ефект широко використовується у рекламі, коли відомі широкому загалу особистості демонструють свою прихильність до певних напоїв, предметів одягу.

54. Рольова теорія і драматургічний підхід і. Гоффмана

Праці «Презентація особистості у повсякденному житті» (1959) і «Ритуали взаємодії» (1971)

Теорія пояснює процеси взаємовідносин прийняттям індивідом відповідних ролей. Механізм залучення ролей «Я+роль» - реалізують у відносинах; і «Я+роль» - яку очікують від мене. Соціальне життя – це своєрідна драматургія, головною дійовою особою якої є ролі, які виконує людина перед публікою.

Використовує поняття:

- Передній план або авансцена – місце де відбувається презентація особистості, включає її зовнішній вигляд і манери.

- презентація – ідеалізований погляд на себе, передбачає наявність прихованих моментів (закулісся – де вона прагне приховати помилки, які були допущені при підготовці вистави) або ж представити лише кінцеві результати праці. За лаштунками людина почувається природньо, скидаючи з себе усі відіграні за день ролі. Це місце, куди людина допускає не кожного, лише найближчих.

- рольова дистанція – ступінь поглинутості особистості виконуваною роллю, міра віддаленості від виконуваних ролей.

- реквізит – предметне оточення, яке використовують.

Вистава – це наше життя. Ми маємо стільки власних «Я», скільки різних ситуацій готує нам наше оточення. А міжособистісна взаємодія – процес спілкування і постійної зміни ролей.

55. Рольова теорія Еріка Берна (Транзактний підхід)

Праці «Ігри, в які грають люди» «Транзактний аналіз»

Теорія розглядає проблему прийняття певної ролі людиною через его-стани, які вона переживає з врахуванням характеру і стилю взаємодії. Суть – учасники взаємодії у змозі бути носіями 3-х рольових позицій або станів власного «Я»: «Батька», «Дорослого», «Дитини». Відповідають позиціям: потрібно, хочу і потрібно, хочу. Позиція «Батька» забезпечує виховні функції, реалізує поведінку з позицій життєвого досвіду, забезпечує підтримку, емоційне тепло. Позиція «Дорослого» - набір норм і правил, є їх посередником. Позиція «Дитини» - джерело інтуїції, творчості, спонтанності, радості.

Одиниця спілкування – транзакція (угода) спрямована на стимул і результат. Якщо транзакції партнерів доповнюють один одного – паралельні транзакції (прикл, «Дорослий» - «Дорослий»). Якщо виникають перешкоди у спілкуванні йдеться про перехресні транзакції «Дорослий» - «Дитина»