100. Порядок рослідування нещасних випадків на виробництві

До складу комісії з розслідування включається: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова цієї комісії); керівник структурного підрозділу чи головний спеціаліст; представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; інші особи.

У разі настання нещасного випадку з можливою інвалідністю до складу комісії з розслідування включається також представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціаль ного страхування

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов’язана протягом трьох діб:

=обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, причетних до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

=визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

=з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку;

=визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

=скласти акти розслідування нещасного випадку за формами Н-5 і Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого;

=у разі виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н-1 складається Карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою Н-5.

До першого примірника акта за формою Н-5 додаються акт за формою Н-1 або НТ; пояснення свідків, потерпілого; витяги з експлуатаційної документації; схеми, фотографії й інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машин, апаратури тощо); у разі необхідності медичний висновок про наявність в організмі потерпілого алкоголю чи отруйних нар котичних речовин.

1. Охорона праці в Україні. Законодавчі акти з охорони праці.

Охорона праці- це система правових, організаційно-технічних, соціально-економічних , санітарно гігієнічних заходів і засобів спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

«Закон України про ОП» був виданий в 1992 році після проголошення України суверенною в 1991р.

Законодавча база ОП:

- ЗУ про ОП

- ЗУ про колективні угоди і договори

- ЗУ про охорону навколишнього середовища

- ЗУ про використання ядерної зброї та радіаційну безпеку

- ЗУ про дорожній рух

- ЗУ про державну безпеку

- ЗУ про охорону здоровя

- ЗУ про поводження з радіоактивними відходами

- Кодекс України про працю.

2. Електробезпека. Види ураження людини електрострумом.

Електробезпека — система організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики.

Види електричних травм:

-електричні опіки (поверхневі, внутрішні)

- електричні знаки

-електрометалізація шкіри

-електро офтальмія

-механічні пошкодження

3. Трудовий договір. Права і обов’язки працівників.

Трудовий договір - це угода між працівником і власником

підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом

чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати

роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому

трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи,

організації або уповноважений ним орган чи фізична особа

зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і

забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи,

передбачені законодавством про працю, колективним договором і

угодою сторін.

. Роботодавець зобовязаний забезпечити нешкідливі умови праці відповідно до умов безпеки і гігієни праці. Держава створює умови для повної працездатності і зайнятості населення. Стаття 43,45,46,49,50, 56 Конституції України гарантують право громадян на працю, відпочинок, охорону здоровя, медичну допомогу, страхування та медичне забезпечення.