- •12. Державні стандарти вищої юридичної освіти.
- •32 Загальні положення професійної атестації та дисциплінарної відповідальності юристів.
- •35 Професійна атестація та дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ.
- •36 Професійна атестація та дисциплінарна відповідальність адвокатів.
- •37 Професійна атестація та дисциплінарна відповідальність нотаріусів.
- •39 Юридична практика: поняття, риси, структура.
- •40 Функції та види юридичної практики.
- •43 Різноаспектність професійної культури юриста.
- •41 Поняття та види юридичної інформації. Вимоги до юридичної інформації.
- •42 Джерела юридичної інформації.
- •44 Правова культура юриста: загальна характеристика та функції.
- •45 Особливості формування професійної правосвідомості юристів.
- •46 Деформації професійної правосвідомості юристів.
- •47 Моральна культура юриста та її структура. Поняття професійної етики юристів.
- •48 Моральні принципи та їх відображення в актах, що регламентують професійну діяльність юристів.
- •49 Моральна деформація представників юридичної професії, її причини та засоби подолання.
- •50 Поняття політичної культури юриста, її структура та види.
- •51 Законодавче регулювання участі юристів у політичному житті.
- •52 Юридична мова: загальна характеристика та види.
- •53 Функціонально-стильові різновиди юридичної мови.
- •2. Науковий стиль
- •3 .Публіцистичний стиль
- •4. Розмовна мова
- •54 Усне мовлення юристів.
- •55 Роль психологічних та конфліктологічних знань в юридичній практиці.
- •56 Психологічні прийоми професійного спілкування юристів з громадянами.
- •57 Конфлікти в юридичній діяльності та способи їх вирішення.
- •58 Юридична діяльність в країнах романо-германської та англосаксонської правових сімей.
- •Ознаки систем англосаксонської правової сім'ї
- •59 Юридична діяльність в країнах релігійних та традиційних правових систем.
- •60 Роль юристів в правовій системі України
46 Деформації професійної правосвідомості юристів.
Через різні причини (психологічні, культурні, соціальні, політичні,економічні тощо) під час професійної діяльності у деяких юристів відбувається втрата їх первісних правових поглядів, почуттів,переконань, виникають нові псевдоправові і неправові конструкції, що негативно впливають на професійну поведінку юристів.
Прикладами деформацій професійної правосвідомості юристів можуть бути:
використання в роботі підзаконних нормативних актів і вказівок,керівництва, що суперечать Конституції і законам,кон'юнктурність в роботі, яка проявляється в прагненні за будь-що досягнути позитивних результатів в роботі, навіть шляхом порушеннязакону,зловживання владою або службовим становищем,вчинення юристами — державними службовцями корупційних діянь,схильність до бюрократизму,наявність обвинувального чи виправдовувального ухилу прирозслідуванні і розгляді кримінальних справ.
Деформації правової свідомості і правової культури юриста можуть набувати різних форм. До них належать:правовий нігілізм,правовий інфантилізм,правова демагогія,правовий ідеалізм,правове переродження свідомості юриста в злочинну форму,правовий дилетантизм, тобто заняття правом без спеціальної підготовки.
Подолання деформацій професійної свідомості повинне здійснюватися насамперед через підвищення загальної та правової культури, правової та моральної свідомості юристів, покращення підготовки юридичних кадрів,постійне підвищення їх кваліфікації.
47 Моральна культура юриста та її структура. Поняття професійної етики юристів.
Моральна культура - це один із аспектів загальної культури, її складовий елемент, який свідчить про рівень духовного розвитку особи, ступінь готовності до цивілізованого співіснування. Поряд з моральною культурою виділяють також етичну, політичну, професійну, правову, які наповнюють змістовно поняття загальної культури особи, розкривають її потенційні можливості щодо участі у різноманітних соціальних відносинах.В структурному розумінні моральну культуру особи можна розглядати з точки зору духовного та практичного, що дозволяє нам виділяти такі рівні її внутрішньої побудови як теоретичний (чуттєво-психологічний) та раціональний (діяльністний або практичний). Моральну культуру можна також уявити як єдність внутрішньої та зовнішньої культури. Під внутрішньою культурою розуміють духовне багатство особи, її знання, погляди, ідеї, життєві принципи, оціночні критерії; під зовнішньою - ступінь та форми їх прояву у повсякденному житті, а також навички та уміння.Поділ культури на професійну, етичну та інші складові досить умовний, тому що пов'язаний із тими завданнями, які стоять перед дослідником. По суті професійна культура за змістом може співпадати з будь-яким із вище названих компонентів. Так, наприклад, професійна культура політичного діяча співпадає з поняттям політичної культури, а професійна культура юриста співпадає з поняттям правової культури. При цьому слід зазначити, що невід'ємним компонентом всякої професійної культури являється моральна культура.На підставі вище зазначеного можна прийти висновку, що моральна культура — це один із аспектів загальної культури особи, що характеризується системою моральних цінностей, які формуються протягом всього життя особи і виступають як головний критерій у виборі моделі, мети, засобів здійснення поведінки, а також домінуючого мотиву всякої свідомої діяльності. До системи моральних цінностей відносять сукупність стійких знань про добро, зло, справедливість, несправедливість, про наявність певних норм та принципів моралі, переконаність у необхідності виконання цих правил, морально-чуттєве ставлення до випадків порушення цих правил, готовність стати на захист основних моральних ідеалів та особистими діями втілювати їх в практику життя.
В сучасному науковому уявленні, виходячи із ролі та соціального значення юридичної професії, видається можливим сформулювати основні положення правил етикету, які складають зміст етичної культури юриста:
-служіння суспільним інтересам шляхом зміцнення законності та правопорядку;
-безумовне виконання вимог закону та процесуальної норми в юридичній практиці;
-досягнення об'єктивної істини та справедливого рішення у юридичному спорі;
- співвідношення мети юридичної діяльності із моральними засобами її досягнення;
-пріоритет гуманістичної націленості в діяльності юриста, визнання людини найвищою соціальною цінністю;
-самокритичність, готовність до конструктивного діалогу з опонентом;
-самостійність мислення, розумний скептицизм та конструктивний критицизм у спілкуванні;¨ коректність та шанобливе ставлення до співрозмовників.
