- •Зародження і розвиток політичної економії.
- •Основні напрямки, школи і течії політичної економії.
- •Методи пізнання економічних процесів.
- •Функції та місце політекономії в економічній науці
- •Економічні закони і категорії.
- •Виробничі можливості суспільства і потреби. Межа виробничих можливостей.
- •Сутність, структура і типи економічних систем.
- •Продуктивні сили та виробничий потенціал людства, структура продуктивних сил.
- •Власність, як економічна категорія. Еволюція власності, її основні історичні типи, види і форми.
- •Різноманітність форм власності і їх становлення в економіці України.
- •Структура способу виробництва.
- •Натуральна форма організації виробництва. Суть і риси натурального виробництва.
- •Товарна форма організації виробництва. Причини виникнення товарного виробництва.
- •Еволюція грошових відносин. Суть і функції грошей.
- •Закони грошового обігу. Грошова маса та грошові агрегати.
- •Сутність, причини, види та наслідки інфляції.
- •Функціонування товарного капіталу.
- •Функціонування капіталу в аграрному секторі.
- •Міжгалузева конкуренція та формування середньої норми прибутку.
- •Регулювання кількості грошей в обігу.
- •Сутність рентних відносин в аграрному секторі.
- •Формування прибутку в торгівлі.
- •Ринок як економічна категорія. Умови формування і розвитку ринку.
- •Економічна природа попиту і пропозиції, закони попиту і пропозиції, фактори, які впливають на формування попиту і пропозиції.
- •Конкуренція, її економічна сутність. Форми конкурентної боротьби.
- •Інфраструктура ринку, функції та елементи.
- •Економічна основа підприємницької діяльності. Організаційно-економічні форми підприємств.
- •4. Економіко-теоретичні знання і підприємництво
- •Економіччна роль держави у сучасній ринковій економіці. Необхідність державного регулювання.
- •Бюджетно-податкова політика. Державний бюджет.
- •Суспільний продукт і його форми в процесі відтворення. Номінальний та реальний ввп.
- •Економічне зростання та економічний розвиток. Теорія економічного зростання. Фактори економічного зростання
- •Циклічніть економічного розвитку. Види циклів ділової активності.
- •Види економічних циклів
- •Фази середньострокового економічного циклу
Методи пізнання економічних процесів.
Методи економічних досліджень підрозділяється на дві групи: 1) емпіричні; 2) теоретичні.
Емпіричні – полягають у зібранні фактів, врахуванні всіх змін, що відбуваються з ними, в їх групуванні, математико-статистичній обробці. Теоретичні методи є засобом проникнення в глибинну сутність досліджуваних явищ, розкриття законів їх функціонування та розвитку.
В політекономії теоретичні методи полягають головним чином в абстрактних висновках, у висуненні та перевірці гіпотез, гіпотетичному моделюванні економічних процесів. Широко використвується метод абстрагування: відсторонення від другорядних, неістотніх сторін досліджуваного явища з метою виділення першочергових глибинних якостей, що розкривають його сутність. Шляхом методу абстракції формуються економічні закони та категорії. Кращим засобом перевірки висунутих гіпотез, сконструйованих моделей є експерименти, тобто відтворення відповідних процесів в лабораторних умовах. При вивченні фактів, висуненні та перевірці гіпотез використовуються методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції.
Аналіз – розчленування досліджуваного об’єкту на складові частини. Синтез – вивчення предмету в єдності та взаємодії всіх його складових частин, його системної цілісності. Індукція – конструювання узагальнених висновків
ня, уточнення, підвищення якості спільних наукових висновків, законів.
Функції та місце політекономії в економічній науці
Політекономія вивчає відносини між людьми у вирішальній сфері їх життєдіяльності: у виробничо-господарській економічній діяльності. Значення політекономії в житті суспільства може бути охарактеризоване її функціями. Політекономія як одна з галузей наукового знання, виконує:
Пізнавальну функцію. Нею політекономія забезпечує накопичення наукових знань в галузі виробничо-господарської діяльності людей, а в цілому – нарощування інтелектуального потенціалу суспільства, розширює науковий кругозір людей, озброює їх знаннями об’єктивних законів економічного розвитку суспільства, силою наукового передбачення. 2) методологічну. Політекономія вивчає виробничо-господарські відносини людей в глибинній їх сутності. Це фундаментальна наука, є методологічною основою всіх економічних наук. 3) практичну. Політекономія – теоретична основа економічної політики держави, підприємств, фірм. На основі її законів та теоретичних висновків органи держуправління, фірми визначають свої програмні цілі, економічну стратегію і практику. Політекономія сприяє нарощуванню економічного потенціалу. 4) ідеологічну. Політекономія формує погляди, суспільні ідеї, суспільну свідомість. 5) прогностична. Має забезпечити суспільну важливість в економічних діях, здійснювати необхідні передбачення щодо розвитку економічних процесів. 6) виховна. Кожна суспільна наука має виховну функцію. Вона пов’язана з формуванням економічного мислення.
Політекономія-складова частина економічної теорії. Економічна теорія складається з політекономії, макроекономіки, мікроекономіки, історії економічних вчень. Макро- і мікроекономіка конкретизують загальнотеоретичні положення політекономії. Макроекономіка на рівні країни, мікроекономіка на рівні окремих галузей. В цілому економічна теорія є методологічною основою всіх економічних дисциплін.
