Фіскальне значення місцевих податків і зборів в Україні та зарубіжних країнах

Країна	Частка в доходах бюджету, %	Частка у ВВП, %
Швеція	64,2	16,6
Австрія	55,2	4,5
Японія	55,0	6,4
Данія	50,3	17,2
Фінляндія	49,5	9,4
Швейцарія	48,7	4,9
Іспанія	48,3	2,8
Італія	45,4	6,9
Норвегія	44,4	6.4
Франція	42,1	4,5
Канада	41,1	2,9
США	40,7	3,7
Німеччина	39,2	2,6
Австралія	38,6	1,0
Португалія	36,3	2,2
Бельгія	33,9	2,4
Люксембург	33,8	2,1
Великобританія	13,6	1,7
Греція	12,0	0,3
Нідерланди	9,3	1,5
Україна	1,0	0,9

Примітка. Побудовано за офіційними даними ДПС України, Міністерства фінансів України та Anwar Shah Macro federalism and local finance. - Washington, D.C. : World Bank, 2008.  – 338 с

Існуючі до 2011 року місцеві податки і збори не були вагомою дохідною базою місцевих органів влади та не сприяли зміцненню їх самостійності. Тому необхідно було кардинально змінити цю ситуацію, що і спостерігається з прийняттям Податкового кодексу.

Зміни в структурі місцевого оподаткування зумовлені рядом причин, зокрема:

• витрати на адміністрування деяких раніше існуючих місцевих зборів перевищували надходження від них (наприклад, збір із власників собак);

• значну частину зборів не можна було запровадити у більшості територіальних одиниць через відсутність відповідних об’єктів оподаткування (зокрема курортний збір, збір за участь у бігах на іподромі).

• незначне фіскальне значення місцевих податків і зборів для бюджетів місцевого самоврядування.

З 1 січня 2011 р. справляння місцевих податків і зборів регламентовано розділом ХІІ ПКУ, а справляння єдиного податку – розділом XIV ПКУ (з 01.001.2011 р).

Відтепер в Україні справляються два місцевих податки та три місцевих збори. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (вводиться в дію з 01.07.12 р.), єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності раніше були загальнодержавними, а з 1 січня 2011 року вони є обов’язковими для впровадження всіма місцевими радами. Рішення про запровадження справляння на певній адміністративній території збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору приймається кожною окремою місцевою радою самостійно (ці збори не є обов’язковими для запровадження), про що платники мають бути попереджені до 15 липня року, що передує року введення збору. Порядок справляння єдиного податку описаний в розділі ХIV ПКУ, але до 01.01.2012 р діяли правила роботи на єдиному податку згідно Указу №727.

Будь-які інші види місцевих податків і зборів не можуть бути запроваджені.

П оміркуйте, чи доцільно було відміняти всі існуючі до 2011 року місцеві податки і збори.