- •9. Механізми прийняття управлінських рішень
- •10. Структура соціальних систем
- •7.Основні завдання управлінської діяльності
- •7.Функції управлінської діяльності
- •Основні методи управління
- •15.Поняття особистісного потенціалу. Структура особистісного потенціалу
- •16.Поняття групи , критерії та властивості групи
- •20.Класифікація і види груп
- •18. Етапи формування колективу
- •17. Колектив: ознаки і функції.
- •19. Суть поняття «групової динаміки»
- •21. Поняття і типи команд
- •23. Соціальна організація в соціології управління
- •24. Поняття організаційної культури
- •25. Поняття « організаційний розвиток»
- •26. Організаційна структура . Норма керованості
- •33. Соціальні норми як регулятори поведінки особистості
- •29. Авторитет і влада
17. Колектив: ознаки і функції.
Колектив - група спільно працюючих осіб по досягненню поставлених цілей, де на поведінку одного учасника впливає поведінку іншого.
Ознаки колективу:
наявність спільних інтересів, цілей, завдань;
спільна діяльність;
організація;
відносна стійкість і тривалість функціонування;
виконання загальної роботи;
соціалізація особистості, тобто засвоєння (або заперечення) нею колективних норм і правил;
саморозвиток (самореалізація) особистості;
інформаційне забезпечення особистості.
При соціологічному аналізі колективів виділяють формальну і неформальну структури. Формальна структура колективу відображає його виробничі функції і включає в себе адміністративну та технологічну структуру взаємодії. Неформальна структура колективу формується на основі суб'єктивних симпатій і антипатій членів колективу. Вона неминуча в численних колективах. Неформальна структура поєднує в собі кілька малих груп.
Фактори, що підсилюють і пригнічують ефективність роботи колективу
Можна виділити наступні фактори, що впливають на ефективність роботи колективу і групи:
мотивація, тобто в якій мірі група зацікавлена в результати роботи;
структура влади: наскільки система управління відповідає специфіці завдань і особливостям колективів;
відчуття належності кожного працівника до свого колективу;
усвідомлення мети (розуміння сенсу роботи);
відповідальність (внутрішня і адміністративна) за результати;
свобода ініціативи.
Роль колективу у діяльності організації визначається ступенем узгодженості колективних та організаційних інтересів. Завдання керівника полягає в постійному виявленні та розвитку точок дотику цих інтересів.
Англійські фахівці з менеджменту М. Вудкок і Д. Френсіс виділяють типові обмеження, що перешкоджають ефективній роботі колективу.
1 ) непридатність керівника, яка може виражатися по відношенню до всіх характеристиках групи (професійний, емоційна, невідповідність цільових установок колективу і керівника і т. д.);
2 ) неефективність методів підготовки і прийняття рішень (надмірна централізація, автократичний стиль керівництва, що пригнічує ініціативу, або, навпаки, надмірна децентралізація і потурання);
3) невідповідність результатів роботи очікуванням: керівнику слід формувати реалістичні очікування в організації, передбачати поведінку зовнішнього середовища, правильно організувати діловий процес;
4 ) неефективність організації (керівництва): неясність цілей, відсутність основних елементів стратегічного управління;
5 ) закритість і конфронтація, які можуть бути виражені в приховуванні відкритої по суті інформації, недовіру і протиставленні членів колективу один одному і зовнішньому середовищі;
6 ) некваліфікованість співробітників або їх соціальна пасивність, нерозвиненість співробітників, низькі творчі здібності колективу;
) неконструктивні відносини з іншими колективами.
18. Етапи формування колективу
Етапами формування колективу є:
диференціація;
інтеграція;
стабілізація;
первинний синтез;
розпад.
Первинний синтез передбачає створення нової організації або прихід нового начальника. Цільові установки для групи задаються ззовні. Відбувається формування формальної структури, виробляються вимоги "начальник - підлеглий". На даному етапі взаємозв'язку між працівниками носять нестійкий характер.
Диференціація передбачає утворення неформальних малих груп, коли зовнішні впливи замінюються внутрішніми імпульсами. Формуються групові норми поведінки. На цьому етапі можуть виникнути: різні конфлікти через розбіжності інтересів; боротьба за владу між неформальними групами, за вплив на офіційного керівника або в результаті порушення групових норм.
Інтеграція - це досягнення стану зрілості групи. На даному етапі діють неформальні структури колективу, визначено умови рівноваги, створено громадську думку колективу.
Стабілізація. На цьому етапі група функціонує на повну силу і ефективно виконує поставлені завдання.
Розпад. У результаті дії зовнішніх сил або внутрішніх факторів настає етап розпаду, що представляє собою природний процес, або колектив припиняє своє існування в результаті розформування групи (команди) після завершення завдання.
