1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Теоретичні основи геофізичних методів” є – підготовка студентів до вивчення наступних спеціальних дисциплін:

• апаратура геофізичних методів;

• методика геофізичних досліджень;

• комп’ютерна обробка геофізичної інформації;

• комплексування геофізичних методів.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Теоретичні основи геофізичних методів” є:

• ознайомлення студентів з фізичними та геологічними основами геофізичних методів;

• опанування студентами теорії основних геофізичних методів;

• ознайомлення студентів з основами обробки геофізичної інформації.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

• фізичні та геологічні (фізико – геологічні) умови для застосування геофізичних методів;

• основи фізики пружних хвиль;

• особливості поширення хвиль у гірських породах;

• поняття корисних хвиль та хвиль – завад;

• геологічні основи сейсморозвідки;

• теорію основних методів сейсморозвідки;

• основи обробки сейсмічної інформації;

• фізичний зміст характеристик електромагнітного поля;

• суть поняття про нормальне та аномальне поле;

• знати фундаментальні моделі геоелектричних розрізів

• електрометричні установки для дослідження розрізу;

• суть методів пошуку та розвідки за допомогою природного та штучно створеного електромагнітного поля;

• від чого залежить радіоактивність будь-якого середовища;

• природні та штучні ізотопи в навколишньому середовищі;

• види радіоактивних перетворень;

• основний закон радіоактивних перетворень;

• одиниці вимірювання радіоактивності;

• види радіоактивних випромінювань, їх властивості;

• фізичну сутність взаємодії гамма та нейтронного випромінювання з речовиною;

• основні принципи безпеки при роботі з радіоактивними речовинами;

• основні норми радіаційної безпеки для населення;

• чинники які впливають на радіоактивність гірських порід;

• первинні та вторинні методи визначення абсолютного віку гірських порід;

• фізична сутність гамма-методів;

• фізична сутність нейтронних методів;

• суть гравітаційних методів пошуку та розвідки.

• суть магнітних методів пошуку та розвідки.

• закон всесвітнього тяжіння і його використання у гравірозвідці.

• Формули для розрахунків нормального значення прискорення сили тяжіння.

• Аномалії прискорення сили тяжіння та їх фізичний зміст.

• Геологічні фактори, які визначають густину гірських порід.

• Характеристика гірських порід за густиною.

• Фізико-геологічні передумови для використання гравірозвідки.

• Основні геологічні задачі, які вирішуються за допомогою гравірозвідки.

• Магнітне поле Землі і його характеристики.

• Класифікація речовин за магнітними властивостями.

• Структура магнітного поля Землі на денній поверхні.

• Характеристика гірських порід і руд за магнітними властивостями.

вміти:

• побудувати променеву діаграму для нескладної фізико-геологічної моделі середовища;

• визначати контакти гірських порід для нескладної фізико-геологічної моделі середовища з використанням променевої діаграми;

• розрахувати годограф відбитої хвилі за вихідними даними;

• побудувати годограф відбитої хвилі після виконання розрахунків або за вихідними даними;

• розрахувати годограф заломленої хвилі за вихідними даними;

• побудувати годограф заломленої хвилі за вихідними даними;

• виконати кореляцію хвилі на сейсмограмі (або часовому розрізі);

• розрахувати статичну поправку за вихідними даними;

• розрахувати кінематичну поправку за вихідними даними;

• обчислити середню швидкість за вихідними даними;

• обчислити ефективну швидкість за вихідними даними;

• використати технічну літературу для виконання завдань;

• виконати графічні побудови характеристик електричного поля;

• розрахувати коефіцієнти установок;

• представити рисунок електрометричної установки;

• виконати якісне тлумачення матеріалів обробки;

• аналізувати ряди радіоактивних елементів;

• розраховувати річну потужність еквівалентної дози;

• виконати графічні побудови характеристик гравімагнітного поля;

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 306 година 8,5 кредитів ECTS (5,6 національних кредитів). Зокрема: лекції –140 год., практичні 0 год. семінарські заняття – 8 год., лабораторні – 52 год., самостійна робота – 106 год.