- •Одержання алюмінідів титану і цирконію електролізом сольових розплавів
- •1.1. Загальна характеристика дифузійних алітованих шарів [13-17]
- •1.2. Дифузійні покриття на титані та титанових сплавах
- •1.3. Одержання і властивості алюмінію і цирконію [20 - 23]
- •Сплави та інтерметаліди на основі цирконію і алюмінію [ 23 - 27]
- •Розділ 2. Методика експерименту
- •2.2. Одержання алюмінідів цирконію
- •3. 1. Одержання алітованих шарів на титані та встановлення оптимальних умов електроосадження
- •3. 2. Фазовий склад дифузійних алітованих покриттів
- •Електросинтез алюмінідів цирконію із флуоридного розплаву
- •3.4. Залежності напруги на електролізері від часу насичення [32]
- •3.5. Фазовий, елементний та гранулометричний склад продукту електролізу
- •Рентгенофазовий аналіз продукту електролізу
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Розділ 2. Методика експерименту
2.1. Одержання алюмінідів титану у галогенідному розплаві
У якості розплаву для отримання дифузійного алітованого покриття на основі алюмінідів титану нами була обрана евтектика складу: KCl (55,15 мас. %) – LiCl (44,85 мас. %) з температурою плавлення 625К [35], із додаванням 10 мас. % AlF3. Під час проведення експерименту вихідні речовини спочатку просушували, ретельно розтирали в ступці і відважували розраховані маси наважок для одержання 50-70 г суміші, перемішували і засипали в тигель.
Для проведення експерименту нами були обрані електроди із титану (як катод) та алюмінію (як анод). Перед процесом алітування електроди проходили попередню механічну та хімічну обробку. Площа аноду, декілька разів перевищувала площу катоду, це робилося для виключення впливу поляризації аноду на катодний процес.
Одержання алітованого покриття на титановій пластинці проводили методом безструмового перенесення, тобто внутрішнього електролізу (без прикладення зовнішнього струму), насичення проводилося при (723 – 893)К протягом 1-4 год.
Отримання дифузійного безструмового покриття проводили за допомогою установки, що складається з електричної печі опору (рис. 2. 1), що має нагрівач, платино – платино-родієвої термопари та цифрового мілівольтметру В7-23 за допомогою яких під час процесу електролізу вимірювали температуру. Електроліз проводився у режимі коротко замкнутого ланцюга, катод (титан) з’єднували з анодом (алюміній) через міліамперметр.
|
Рис. 2. 1. Піч з тиглем і електродами для проведення електролізу
|
2.2. Одержання алюмінідів цирконію
Для одержання алюмінідів цирконію у вигляді порошкоподібного продукту як розплав нами була обрана евтектика складу NaF (59,5 мол. %) − ZrF4 (40,5 мол. %) з температурою плавлення 785К [36]. Вихідні речовини NaF і ZrF4 спочатку просушували, ретельно розтирали в ступці і відважували розраховані маси наважок для одержання 70-100 г суміші, перемішували і засипали в тигель. Для проведення експерименту нами були обрані електроди із спектрально чистого графіту (в якості аноду) та алюмінію (в якості катоду). Перед електролізом електроди проходили механічну та хімічну підготовку, алюміній травили в електроліт на основі флуоридної та хлоридної кислот.
Електролітичне одержання сплаву на основі Al і Zr проводили шляхом катодного відновлення цирконію із сольового розплаву, склад якого вказано вище. Електроліз проводили в режимах гальваностат і потенциостат. Як джерело струму використовували прилад – блок живлення Б 5-43. Силу струму задавали в інтервалі від 0,4 – 1,99 А, площа електродів складала (анод – 10 см2; катод – 3,0 – 3,3 см2). Електролітичне одержання інтерметаліду на основі сплаву Al і Zr проводили в атмосфері інертного газу аргону.
2.3. Методика рентгенофазового, мікрорентгеноспектрального і мас-спектрометричного методу аналізу [37-39]
Рентгенофазовий
аналіз
проводили за допомогою дифрактометра
ДРОН-4.0 в К
випромінюванні Сu. Розшифровка рентгенограм
основана на застосуванні рівняння
Вульфа-Брегга [37]:
,
де 2
-
кут дифракції електронів або рентгенівських
променів; n – порядок відбиття (дорівнює
1).
В основі фазового аналізу багатофазної системи лежить те, що її рентгенограма являє собою результат накладання рентгенограм окремих фаз, інтенсивності ліній яких пропорційні кількості фази в системі. Тому фаза, вміст якої в системі невеликий, буде представлена на рентгенограмі лише кількома найбільш інтенсивними лініями.
Стандартні дані про міжплощинні відстані та відносну інтенсивність ліній можна взяти з довідників. Найбільш повний та постійно поновлюваний визначник фаз – картотека Американського товариства випробувань матеріалів (ATSM). На сьогодні існують комп’ютеризовані бази даних, наприклад, програма “PCPDFWin”, яка містить дані про близько 80 000 фаз.
Метод рентгенівського мікроаналізу дозволяє досліджувати рельєф поверхні твердого тіла з одночасним визначенням якісного і кількісного елементного складу. Рентгенівський мікроаналіз проводився на растровому електронному мікроскопі – мікроаналізаторі РЕММА – 102 –02.
Для рентгенівського мікроаналізу зразки готували шляхом подрібнення продукту до порошкоподібного стану та нанесення невеликої частини порошку на струмопровідну стрічку. Перед зйомкою прилад калібрувався по реперним речовинам (еталонам) і після цього проводились дослідження мікроструктури об’єкту. Після дослідження мікроструктури, вибору оптимального збільшення, вибирали ділянку, яку досліджували більш детально.
Вторинно-йонний мас-спектрометр МС-7201 М застосовується для: контролю хімічного та ізотопного складу поверхні металів, напівпровідників, тонких плівок, композиційних матеріалів; проведення досліджень в області фізики і хімії поверхні тощо.
Принцип роботи приладу МС-7201М оснований на явищі вторинної йонної емісії [39]. Первинний пучок йонів утворюється в газорозрядному джерелі йонів, формується електростатичною лінзою i направляється на поверхню досліджуваного зразка. 3 поверхні зразка вибиваються вторинні йони. Вони збираються імерсійним об'єктивом i направляються в мас-аналізатор.
Розділені в аналізаторі за відношенням маси до заряду йони (в нашому випадку заряд дорівнює 1) надходять в йонно-електронний перетворювач, де йонний струм трансформується в електричний, який подається на вторинно-електронний підсилювач. Після цього сигнал подається на самозаписувач, де реєструється відповідний мас-спектр від досліджуваного зразка. Потім мас-спектр аналізується і розшифровується згідно відомих методик [39].
Розділ 3. Одержання алюмінідів титану та цирконію та встановлення їх фазового і елементного складу
У цьому розділі представлені експериментальні результати дослідження електросинтезу інтерметалевих сполук на основі алюмінідів титану (дифузійного шару на титановій підкладці) та електрохімічного одержання сплаву на основі цирконію і алюмінію шляхом електровідновлення цирконію на алюмінієвому катоді із сольового розплаву, а також кінетичні залежності електровідновлення.
