- •Начальник ___________________________
- •Тема 2: Види нарядів, що створюються для виконання оперативно-службових завдань органами та підрозділами внутрішніх справ (склад, завдання, екіпіровка, озброєння).
- •1. Види, призначення, склад, задачі нарядів органів внутрішніх справ при виконані оперативно службових завдань та охороні громадського порядку.
- •2. Обов'язки патрульно-постових нарядів міліції а) по охороні громадського порядку
- •Б) по запобіганню злочинів
- •В) по припиненню, розкриттю злочинів
- •3. Рекомендації щодо практичних дій нарядів міліції у типових ситуаціях при несенні служби з охорони громадського порядку
- •Особливості забезпечення особистої безпеки працівників міліції під час перевірки чи затримання транспортних засобів
Особливості забезпечення особистої безпеки працівників міліції під час перевірки чи затримання транспортних засобів
Працівнику міліції, який здійснює перевірку у водія та осіб, які перебувають в автомобілі, мають обов’язково забезпечувати страхування один чи два напарники. Працівники міліції, які забезпечують страхування, не повинні підходити до колеги, який перевіряє документи, відповідати на питання, що їм ставлять особи, які перевіряються, відволікатись на звірку номерних знаків автомобіля та його агрегатів. Усе це має виконувати працівник міліції, який проводить перевірку. Працівники, які забезпечують страхування, повинні уважно стежити за діями водія та осіб, які перебувають у транспортному засобі чи вийшли з нього, і бути постійно готовими до вжиття необхідних заходів, зокрема застосування табельної зброї у разі нападу або вчинення збройного опору з їхнього боку. Забороняється зупиняти транспортний засіб, що починає рухатись, вийманням ключа із замка запалювання.
Під час несення служби пішим порядком, патрулювання автомобілем для виявлення транспортних засобів, що розшукуються, працівники міліції мають звертати увагу:
на осіб:
які нервують під час перевірки документів;
упродовж тривалого часу не можуть відкрити дверцят салону автомобіля, користуватись ключами запалювання та від багажника, рукояткою відкривання капота;
невпевнено починають рух із місця стоянки або зупинки;
замінюють номерні знаки, колеса або знімають їх;
зупиняють транспортні засоби на значній відстані від працівника міліції, сподіваючись, що він обмежиться лише перевіркою документів;
на великій швидкості проїжджають із увімкненим звуковим сигналом, імітують вітання з інспектором, розраховуючи на безперешкодний проїзд поста;
підозрілі групи осіб, які керують транспортними засобами;
транспортні засоби:
у яких раптово заглух або не заводиться двигун;
що буксируються або перевозяться в кузові вантажного автомобіля;
які піддавались свіжому фарбуванню з порушенням технології;
з видимими пошкодженнями кузова;
із забрудненими номерними знаками;
вузли та агрегати, що перевозяться транспортними засобами.
У вечірній та нічний час особливу увагу слід звертати на транспортні засоби, що рухаються з вимкнутими габаритними вогнями чи світлом фар.
Для перевірки транспортного засобу, дотримуючись правил особистої безпеки, необхідно:
обрати місце для його зупинки з огляду на дорожні умови, щільність транспортного потоку тощо;
зупинити:
за межами правої смуги руху, на узбіччі або спеціально призначеному майданчику;
в темну пору доби для уникнення нападу або втечі водія чи пасажирів за можливості в зоні постійного джерела світла;
не підходити одразу з метою виявлення осіб, які там перебувають, а витримати паузу впродовж кількох секунд;
наближатися до нього ззаду, з боку найближчих від водія дверцят;
оглянути крізь скло салон, щоб переконатись, що ніхто не ховається на підлозі;
стояти на певній відстані, збоку для уникнення травмування у разі раптового та швидкого початку руху;
не припиняти стеження за пасажирами, оскільки вони можуть застосувати зброю;
обрати позицію, що дозволяє одночасно слухати відповіді водія, вживати заходів щодо особистої безпеки та контролювати ситуацію і не заважати дорожньому руху;
запропонувати водію вимкнути двигун для запобігання його втечі;
звернутися в темну пору доби до водія з проханням увімкнути освітлення в салоні;
перебувати від водія на відстані 1-1,5 м, щоб бачити його, пасажирів та проїзну частину;
стояти збоку тієї руки, якою водій дістає документи;
не брати подані документи тією рукою, якою у разі необхідності діставатиметься зброя. Пам’ятайте, що особа, у якої перевіряють документи, може дістати замість них зброю і намагатись застосувати її!
Працівник, який забезпечує безпеку напарника, повинен:
перебувати біля правого заднього крила зупиненого транспортного засобу. З цієї позиції йому видно, що відбувається в автомобілі та зручно стежити за пасажирами;
пересунути кобуру ближче до пряжки ременя, розстебнути її, зняти пістолет із запобіжника. Відповідно до Закону України „Про міліцію” працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю, привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка складається, можуть виникнути підстави для її застосування;
намагатися за будь-яких обставин, використовуючи переконливий для цього привід, примусити водія вийти з транспортного засобу, що перевіряється, та запропонувати йому відійти на узбіччя проїзної частини, пояснюючи це необхідністю дотримання безпеки дорожнього руху, наприклад, усунення виявлених нібито дрібних несправностей.
До того моменту, доки водій не вимкнув двигуна та не вийшов із транспортного засобу, забороняється:
зазирати чи сідати в автомобіль;
підходити в притул до капота, багажника, щоб уникнути загрози бути збитим автомобілем.
Особливості особистого убезпечення працівників міліції під час несення служби
Професійна безпека працівників міліції значною мірою визначається правильністю обрання тактики реагування на конкретну ситуацію і залежить:
від місця події;
знання оперативної обстановки;
періоду року, часу доби;
присутності сторонніх осіб;
статі і віку правопорушника, його психофізичного розвитку та стану здоров’я;
чисельності наряду працівників міліції, їхнього практичного досвіду;
наявності екіпірування, озброєння, засобів зв’язку тощо.
Працівник міліції повинен:
знати:
правильне поводження – це насамперед правильна оцінка ситуації, що склалася;
здорова недовіра до правопорушника – краща від легковажної довірливості;
завжди обмірковувати, що і як він має робити;
у разі виникнення сумнівів щодо оцінки ситуації:
розраховувати на гірше, відтак продумати свої дії наперед;
не діяти самостійно;
не бути необачно сміливим;
стежити, переслідувати і викликати допомогу;
не надавати допомоги, не оцінивши тверезо ситуації, оскільки це може бути пасткою;
при колективних діях виконувати свої обов’язки.
Схеми дій правопорушників, які нападають на працівників міліції чи чинять їм опір, дозволяють виробити загальні правила поводження працівників міліції, додержання яких ускладнюватимуть або загалом унеможливлюватимуть їх напад.
На посту та під час патрулювання пішим порядком працівник міліції повинен:
бути максимально зібраним;
постійно підтримувати радіозв’язок із оперативним черговим по органу внутрішніх справ, регулярно повідомляти про своє місце перебування та обстановку на маршруті;
бути особливо уважним у вечірній та нічний час, частіше оглядатись; відчувши наближення стороннього ззаду, зупинитися і повернутися до нього обличчям або йти йому назустріч;
підстраховувати при допомозі напарника кожну свою дію; зберігати безпечну дистанцію між собою і правопорушником; ніколи не повертатись до нього спиною, не нахилятись поруч із ним, не дозволяти оточувати себе стороннім громадянам;
тримати зброю, якщо дозволяє ситуація, напоготові до негайного застосування для відбиття ймовірного нападу, так, щоб її не можна було відняти або вибити з рук;
бути пильним у разі будь-яких звертань, зокрема інформаційного чи попереджувального характеру, до громадянина щодо ймовірності застосування ним сили, а також втручання на перший погляд не причетних до правопорушення осіб;
розпочинати розмову з правопорушником ввічливо, але впевнено; не дозволяти втягувати себе в тривалу дискусію; стежити за реакцією на свої дії присутніх, не дозволяти їм відволікати Вас. Якщо у момент перевірки ведуться радіопереговори, вжити заходів, щоб присутні при цьому правопорушники та інші сторонні особи не зрозуміли, про що йдеться; використати умовний код;
обирати під час бесіди з правопорушником у світлу пору доби таку позицію, при якій світло спрямоване йому в очі, в темну пору доби бажано, щоб правопорушник перебував на освітленому місці, а працівник міліції – у темноті.
План-конспект склав:
________________________
________________________
________________________ ___________________
___.___.2012
