12. Фінансовий аналіз показників ліквідності і платоспроможності

Платоспром – це можливість п-ва наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов'язання.

Ліквідність – це здатність п-ва розраховуватися за своїми поточними зобов’язаннями шляхом перетворення активів на гроші.

1. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) - Кп , що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов'язань.

2. Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності - Кшл , що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов'язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.

3. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності (Каб.л), що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити своїми коштами негайно.

13.Аналіз ліквідності балансу підприємства

Ліквідність – це здатність п-ва розраховуватися за своїми поточними зобов’язаннями шляхом перетворення активів на гроші

Основне завдання аналізу ліквідності балансу – перевірити здатність п-ва розраховуватися за зобов’язаннями власним майном у визначені періоди часу.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні статей активу зі статтями пасиву.

Усі активи п-ва залежно від ступеня їх ліквідності, тобто від здатності та швидкості перетворення в грошові кошти, можна умовно поділити на такі групи:

1. Найбільш ліквідні активи (А1) –грошових коштів п-ва на поточному, валютному та інших рахунках, у касі, короткострокові фінансові вкладення (цінні папери),

2. Активи, що швидко реалізуються (А2)– це деб заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, та інші оборотні активи.

3. Активи, що повільно реалізуються (А3) (найменш ліквідні оборотні активи) – це запаси і витрати.

4. Активи, що важко реалізуються (А4), –В цю статтю можна включити статті розділу І активу балансу “Необоротні активи”.

Пасиви балансу залежно від ступеня зростання строків погашення зобов'язань групуються так:

1. Найбільш строкові зобов'язання (П1) – це кредиторська заборгованість, позики для працівників, інші короткострокові пасиви.

2. Короткострокові пасиви (П2) – це короткострокові кредити банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати.

3. Довгострокові пасиви (П3) – це довгострокові кредити банків, позикові кошти та інші довгострокові пасиви.

4. Постійні пасиви (П4) – це власний капітал п-ва – статті розділу І пасиву балансу.

П-ство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують короткострокові зобов’язання.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки з кожної групи активів і пасивів. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1 ≥ П1; А2 ≥ П2; А3 ≥ П3; А4 ≤ П4.