- •Організаційний момент
- •Перевірка дз
- •Вивчення нового матеріалу
- •1. Домусульманська Аравія Природні умови і заняття населення домусульманської Аравії
- •2. Початок проповідницької діяльності Мухаммеда і виникнення ісламу.
- •3. Завоювання арабів. Арабський халіфат за Омейядів та Аббасидів.
- •4. Культурні досягнення країн мусульманського світу. Особливості розвитку мусульманської культури
- •IV. Домашнє завдання
- •Іслам та араби
- •Особливості розвитку мусульманської культури
IV. Домашнє завдання
Опрацюйте § 2, стор 133
Додатковий матеріал прочитати обов’язково!!!
Контурна карта
Додаткова інформація
Доба Арабського халіфату збагатила світ своїми культурними досягненнями. Хоча ми і називаємо цю культуру арабською, це не зовсім правильно, бо вона увібрала культури народів, підкорених арабами. Але в її основі були іслам і арабська мова. На відміну від християнства, де ставлення до світського знання було дуже зверхнім, в ісламі пошук знань — обов’язок мусульманина. Кожен мусульманин повинен був уміти читати і писати (цього не було в жодній країні тогочасного світу).
Арабська культура мала великий вплив на Західну Європу. Захоплена арабами Іспанія стала джерелом поширення наукових знань до європейських країн. Європейці-християни приїздили вчитися до мусульманської Кордови, яку вони називали «світлою красою світу, юним дивним містом, що сяє у лиску своїх багатств». Звідси вони везли до Європи перекладені арабською мовою праці античних учених. Цьому сприяло створення в IX ст. при дворі халіфів школи перекладачів, які зробили надбанням мусульманського світу праці Платона, Аристотеля, Гіппократа, Евкліда. У тогочасних європейських монастирях також існували центри перекладу з арабської мови на латину. Так, завдяки арабам, європейці засвоювали античну мудрість.
У вищих школах, що існували в Багдаді, Кордові, Каїрі, поряд із Кораном вивчалися світські науки. Вважається, що ці вищі навчальні заклади були зразком для майбутніх західноєвропейських університетів.
Значну роль у житті арабів відігравали книги. Відомий випадок з IX ст., коли араби як викуп за візантійського полоненого, серед іншого, вимагали книги. При дворах знатних правителів створювалися бібліотеки (Каїр, Кордова та ін.), де зберігалися сотні тисяч книжок. Зокрема, бібліотека кордовського халіфа в X ст. нараховувала понад 400 тисяч книжок (бібліотека в Сорбоні 1340 р. мала 1270 томів).
Важливими складовими мусульманської цивілізації була культура побуту. Іслам вимагав від мусульманина митися п’ять разів на день перед кожною молитвою і змінювати брудний одяг. Мусульмани успадкували римську звичку митися в лазнях. У великих містах їх було декілька сотень. Звичку митися в лазнях західноєвропейці запозичили в арабів лише після доби Хрестових походів.
Іслам та араби
Бл. 610 р. Початок проповіді Мухаммедом ісламу — нової єдиної релігії, що стала засобом об’єднання арабів
Бл. 630 р. Більшість арабів визнали владу Мухаммеда і прийняли іслам. Об’єднання арабів і виникнення держави
VII-VIII ст. Доба переможних завойовницьких походів арабів
Основні причини воєнних успіхів арабів
Перевага у військовій справі: наявність легкої кінноти
Завоювання у формі «священної війни в ім’я Аллаха»
Утворення Арабського халіфату
Поєднання в особі халіфа вищої світської та духовної влади в державі
Здійснення судочинства на підставі норм Корану
Уся земля належала халіфу, який наділяв нею за умови несення служби
Примусове об’єднання народів із різними культурними традиціями
Друга половина VIII—XI ст. Поступовий занепад і розпад Арабського халіфату
