- •Тема 1. Промислово розвинуті країни світу
- •Тема 2. Національно-визвольна боротьба народів світу
- •Тема 3. Передумови виникнення Першої світової війни. Війна та її наслідки
- •Тема 4. Повоєнне облаштування світу. Версальсько-Вашингтонська система договорів
- •Тема 5. Період стабілізації в країнах Західної Європи та сша в 20-30-х рр. Хх ст.
- •Тема 6. Росія – срср у 1917-1939 рр.
- •Тема 7. Країни Центральної та Східної Європи в 20-30-х рр.
- •Тема 8. Сутність авторитаризму та тоталітаризму
- •Тема 10. Міжнародні відносини 1930-х рр. Назрівання Другої світової війни
- •Тема 9. Країни Азії, Африки та Латинської Америки в перші десятиріччя хх ст.
- •Тема 11. Розвиток культури у перші десятиріччя
- •11 Клас
- •Тема 1. Друга світова війна. Військові події на території срср (Велика Вітчизняна війна)
- •Тема 2. Світ після Другої світової війни
- •Тема 3. Сша та Канада у 1945 – на початку ххі ст.
- •Тема 4. Країни Західної Європи в 1945 – на початку ххі ст.
- •Тема 5. Срср. Нові незалежні держави
- •Тема 6. Країни Центральної та Східної Європи в 1945 – на початку ххі ст.
- •Тема 7. Розвиток провідних країн Латинської Америки в 1945 – початку ххі ст.
- •Тема 8. Країни Азії та Африки в 1945 – на початку ххі ст.
- •Тема 9. Міжнародні відносини у другій половині
- •Тема 10. Розвиток культури (1945 – початок ххі ст. )
- •Тема 11. Світ на початку ххі ст.
- •Список використаної літератури та джерел
Тема 7. Країни Центральної та Східної Європи в 20-30-х рр.
ХХ ст.
Конфедерація (від лат. confoederatio – спілка, об'єднання) – 1) союз окремих суверенних держав, які, зберігаючи свою незалежність, добровільно об'єдналися для вирішення спільних проблем, переважно зовнішньополітичних і воєнних; 2) спілка, товариство, об'єднання якихось організацій.
Режим «санації» («оздоровлення») – режим особистої влади Юзефа Пілсудського в Польщі, встановлений після державного перевороту 1926 р. Передбачав надання диктаторських повноважень керівнику Польської держави, суттєве обмеження ролі сейму (вищого законодавчого органу Польщі), політичних партій, свободи преси та друку; відсутність будь-якої панівної ідеології, в економіці – централізоване управління. Загалом режим «санації» в першій половині 1930-х рр. помітно еволюціонував вправо, але все-таки сприяв політичній стабілізації в Польщі.
Сепаратистський рух (від лат. separatus – відокремлення) – рух за відокремлення, прагнення певних політичних сил до відділення, відособлення країни або певної її території до іншої країни. У багатонаціональних державах – рух національних меншин до відокремлення і створення власної держави або до встановлення автономного самоврядування.
Федерація (від лат. foederatio – союз) – 1) форма державного устрою; союзна держава, що складається з ряду держав або державних утворень, кожне з яких, поряд із загально федеральними, має власні законодавчі, виконавчі і, як правило, судові органи; 2) союз товариств або організацій.
Тема 8. Сутність авторитаризму та тоталітаризму
Нацизм (від назви Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини – нацистської партії) – одна з назв німецького фашизму. Основні положення нацизму були викладені в програмі Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП, 1919-1945 рр.), яку з 1921 р. очолював А.Гітлер. Націонал-соціалісти відстоювали расову теорію, згідно якої німці – нащадки арійців – проголошувалися «вищою расою», а всі інші нації – «неповноцінними». Планувалося території, де проживали «неповноцінні» з точки зору нацистів народи, зробити «життєвим простором» для німців, чому мало передувати фізичне винищення або перетворення на рабів місцевого населення. Расова теорія німецького націонал-соціалізму істотно відрізняла його від італійського фашизму, який не мав чіткої расової спрямованості.
Фашизм (від італ. fascismo – пучок, зв’язка, об'єднання) – соціально-політичний рух, ідеологія і державні режими тоталітарного типу; політичний рух, що протиставляє інститутам і цінностям демократії так званий новий порядок і надзвичайно жорстокі засоби його утвердження. У вузькому розумінні – феномен політичного життя Італії та Німеччини 20-40-х рр. ХХ ст. Фашизм спирається на масову тоталітарну політичну партію (прийшовши до влади, вона стає державно-монопольною організацією) і незаперечний авторитет «вождя», «фюрера». Тотальний, у тому числі, ідеологічний, масовий терор, шовінізм, що переходив у геноцид щодо «неповноцінних» народів і соціальних груп, ворожих йому цінностей цивілізації – неодмінні риси ідеології і політики фашизму, який спирається переважно на соціально знедолені групи населення в умовах кризи. У 1919 р. у Мілані (Італія) Б.Муссоліні об'єднав навколо себе розрізнені групи націоналістів і соціалістів і заснував «Фашіо ді комбаттіменто» - «Союз боротьби».
