- •1. Проектування монолітного ребристого перекриття
- •2. Визначення навантаження, що діють на другорядну балку
- •Навантаження, що діють на другорядну балку
- •3. Статичний розрахунок другорядної балки
- •4. Розрахунок моментів, які діють в перерізах другорядної балки і побудова обвідної епюри за цими моментами
- •5. Визначення висоти перерізу балки
- •Список літератури
4. Розрахунок моментів, які діють в перерізах другорядної балки і побудова обвідної епюри за цими моментами
Обвідна епюра моментів графічно зображує максимальні та мінімальні моменти в будь якому перерізі балки при різних її тимчасових навантаженнях.
Обвідну епюру моментів для другорядної балки від різних навантажень будують згідно даних (табл. 2), отриманих за формулою за відношенням V/g = 2,7/8,1=0,5 і графіком/зображеним на рис. 3, на ординатах якого наведені значення коефіцієнта β.
Таблиця 2
Значення коефіцієнта β в залежності від співвідношення V/g
V/g |
Значення коефіцієнта β в перерізах |
||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
0,5 |
0,07 |
0,13 |
0,12 |
0,06 |
-0,12 |
0,05 |
0,11 |
0,1 |
0,04 |
-0,1 |
0,06 |
0,1 |
0,09 |
0,05 |
-0,09 |
1,0 |
0,1 |
0,19 |
0,16 |
0,09 |
-0,16 |
0,075 |
0,165 |
0,15 |
0,06 |
-0,15 |
0,09 |
0,15 |
0,135 |
0,075 |
-0,135 |
1,5 |
0,13 |
0,25 |
0,22 |
0,12 |
-0,21 |
0,1 |
0,21 |
0,2 |
0,08 |
-0,2 |
0,12 |
0,2 |
0,18 |
0,1 |
-0,18 |
2,0 |
0,165 |
0,315 |
0,28 |
0,16 |
-0,26 |
0,13 |
0,26 |
0,245 |
0,16 |
-0,3 |
0,16 |
0,28 |
0,26 |
0,15 |
-0,26 |
2,5 |
0,21 |
0,38 |
0,33 |
0,21 |
-0,3 |
0,17 |
0,3 |
0,28 |
0,2 |
-0,33 |
0,2 |
0,3 |
0,29 |
0,12 |
-0,3 |
3,0 |
0,25 |
0,42 |
0,38 |
0,27 |
-0,34 |
0,2 |
0,35 |
0,31 |
0,24 |
-0,35 |
0,24 |
0,33 |
0,36 |
0,22 |
-0,32 |
3,5 |
0,31 |
0,48 |
0,43 |
0,34 |
-0,37 |
0,24 |
0,1 |
0,36 |
0,28 |
-0,37 |
0,28 |
0,37 |
0,41 |
0,28 |
-0,35 |
4,0 |
0,36 |
0,54 |
0,49 |
0,41 |
-0,39 |
0,29 |
0,44 |
0,4 |
0,33 |
-0,4 |
0,33 |
0,4 |
0,45 |
0,31 |
-0,38 |
Мі=(V+g)lі2∙βі, (1.8)
q0 =V+g = 3,5+11,4 = 14,9кН/м2 ,
де βі- коефіцієнт, який береться з ординат моменту,
і – номер перерізу.
М0 = 0;
М1= q0l 120,07= 14,9∙5,3052∙0,07=29,3кН∙м;
М2= q0l 120,13= 14,9∙5,3052∙0,13= 54,4кН∙м;
М3= q0l 120,12=14,9∙5,3052∙0,12=50,2кН∙м;
М4= q0 l 120,06=14,9∙5,3052∙0,06=25,1кН∙м;
М5= q0 l 12-0,12= 14,9∙5,3052∙0,12=- 50,2кН∙м;
М6= q0 l 220,05= 14,9∙5,3052∙0,05=20,9кН∙м;
М7= q0 l 220,11=14,9∙5,3052∙0,11=46,0кН∙м;
М8= q0 l 220,1=14,9∙5,3052∙0,1=41,8кН∙м;
М9= q0 l 220,04=14,9∙5,3052∙0,04=16,74кН∙м;
М10= q0 l 22(-0,1)= 14,9∙5,3052∙(-0,1)=-41,8 кН∙м.
За отриманими значеннями моментів будуємо обвідну епюру моментів рис.4.
