4. Міжнародний поділ праці.

У світі не існує жодної самодостатньої країни. Навіть найрозвиненіші країни не в змозі абсолютно самостійно забезпечити умови для ефективного виробництва всіх видів товарів та послуг. Такі завдання вирішуються за допомогою міжнародного співробітництва, яке базується на міжнародному поділу праці (МПП).

МПП - це найвищій ступінь розвитку . суспільно-територіальної о поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією визначеної кількості та якості.

Фактори розвитку МПП:

Природно-географічні умови;

Соціально-економічні умови;

Фактори НТП.

Види МПП: 1) загальний - це поділ праці між країнами світу за найбільш великими сферами (галузями) суспільного виробництва; 2) частковий - ПП між країнами в межах однієї сфери суспільного виробництва; 3) одиничний ПП між суб'єктами МЕ в межах однієї господарської одиниці.

Особливості МПП:

1. У світовому господарстві зберігається і навіть поглиблюється розрив між промислово розвинутими країнами і країнами що розвиваються.

2. Основним в МПП став внутрішньогалузевий поділ праці на основі предметної, а особливо по детальної технологічної спеціалізації.

3. Внаслідок нерівномірності соціально-економічного розвитку продовжуються зміни в розстановці політичних і економічних сил в групі промислово-розвинутих країн, насамперед між трьома основними центрами -США, Японією і Західною Європою.

4. Змінилася участь в МПП колишніх країн соціалістичного табору, переорієнтація їхніх економік.

5. Постійно зростає роль ТНК у міжнародному економічному обміні та МПП. ТНК контролюють майже половину світового промислового виробництва та світової торгівлі.

6. Посилюються інтеграційні процеси, інтернаціоналізація господарської діяльності. Відзначається тенденція до об'єднання зусиль провідних країн для колективного регулювання та зменшення наслідків економічних та валютних потрясінь. Зростає роль міжнародних організацій - МВФ, МБРР тощо.

7. На МПП періодично впливають структурні кризи, дисбаланси в міжнародній торгівлі.

8. Зростає об'єктивна необхідність в докорінній перебудові МПП. Форми МПП:

Міжнародна спеціалізація виробництва - форма поділу праці між країнами, за якої концентрація однорідного виробництва збільшується на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби.

Міжгалузева спеціалізація - це взаємовідносини між державами з обміном продуктами різних галузей виробництва

ІУНжнародноспеціалізована продукція - це продукція, яка є предметом двосторонніх або багатосторонніх угод про розподіл виробничих програм і за умови виготовлення в одній чи декількох країнах значною мірою задовольняє потреби світового рийку в ній.

.Міжнародне виробниче кооперування - об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку. Форми кооперування: 1) здійснення спільних програм; 2) договірна спеціалізація; 3) створення спільних підприємств.

5. Світовий ринок. Світове господарство та міжнародна мобільність факторів виробництва.

Основою для виникнення світового ринку стали МПП і міжнародне кооперування.

Зовнішні контури фігури рисунку позначають світовий ринок, який утворюється в результаті встановлення товарно-грошових відносин між країнами. Також можна прослідкувати еволюцію форм ринку а) внутрішній ринок; б) національний ринок; в) міжнародний ринок; г) світовий ринок.

Внутрішній ринок - являє собою форму господарської взаємодії, за якої все призначене для продажу збувається самим виробником всередині країни.

Національний ринок - це внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців.

Міжнародний ринок - це частина національних ринків, яка безпосередньо зв'язана із закордонними ринками.

Сучасний світовий ринок - це сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, що базується на МПП та інших факторів виробництва.

Характерні риси світового ринку:

1. він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі;

2. він виявляється у міждержавному переміщенні товарів під впливом не тільки внутрішніх, але і зовнішніх попиту і пропозиції;

3. він оптимізуе використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, у яких галузях та регіонах вони можуть бути застосовані найефективніше;

4. він виконує санаційну роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари чи часто їх виробників, які не можуть забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентних цін;

5. на ньому існує особлива система цін - світові ціни;

6. на ньому рух товарів зумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв'язками між підприємствами та регіонами країни), а і зовнішньоекономічною політикою окремих держав.

Товар, який знаходиться надсвітовому ринку у фазі обміну, виконує інформаційну функцію, повідомляючи усереднені параметри сукупного попиту і пропозиції. Завдяки цьому кожний учасник може оцінити та адаптувати параметри свого виробництва до світових.

Головною зовнішньою ознакою існування світового ринку є пересування товарів та послуг між країнами.

Міжнародна торгівля - це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу. Стосовно однієї країни використовується термін - зовнішня торгівля держави, стосовно торгівлі двох країн - міждержавна, взаємна, двостороння торгівля; а торгівля усіх країн одна х одною - міжнародна або світова торгівля.

Експорт - це продаж та вивезення товару за кордон.

Імпорт - купівля та ввезення з-за кордону.

Зовнішньоторговельне сальдо - різниця вартісних обсягів експорту та імпорту. Зовнішньоторговельний оборот - сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

Світове господарство - це сукупність національних господарств, взаємопов'язаних міжнародними економічними відносинами з відповідним механізмом регулювання та управління. Основна відмінність світового господарства від світового ринку - в тому, що перше поєднує усі основні параметри світового ринку і доповнює його міжнародним рухом факторів виробництва та товарів (меншою мірою); міжнародною мобільністю факторів

виробництва. А світовий ринок переважно характеризується міжнародним переміщенням товару, міжнародною торгівлею.

Характерні риси сучасного світового господарства:

1. розвиток міжнародної мобільності (переміщення) факторів виробництва, передусім у формах ввезення - вивезення капіталу, робочої сили і технології;

2. зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих у декількох країнах насамперед у рамках ТНК;

3. економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основах;

4. виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об'єднань.