Характеристика комп’ютерної мережі підприємства
4.1 Топологія комп’ютерної мережі
В ЧП «ІНТЕРКОСМЕТИКА» комп’ютерна мережа представляє собою топологію типу дерево. При цьому складовими частинами даної структури є комутатор мережі. Топологія всередині кожного сегменту представляє собою класичну зірку. Зірка – це базова топологія комп’ютерної мережі (мал.1), в якій всі вузли мережі приєднані до центрального вузлу (зазвичай – концентратор мережі), створюючи таким чином фізичний сегмент мережі.
Мал. 1 – Топологія комп’ютерної мережі підприємства.
4.2 Підключення до мережі Internet
ЧП «ІНТЕРКОСМЕТИКА» підключений до ПП «Мageal», на тариф «безліміт» 100 mb/s”. Підключення виконується через WI-FI роутер. Також у нашій фірмі вже 3 роки використовується Wi-Fi точка для бездротового доступу до мережі Internet. Доступ до Wi-Fi точки може отримати кожен, на усій території відділення.
4.3 Система захисту інформації у комп’ютерній системі
Для підвищення захисту інформації та від несанкціонованого доступу застосовується система паролів. Повний доступ до системи має адміністратор, він може змінити будь-які настройки, а також призначати паролі для користувачів, дозволяти або забороняти доступ до ресурсів. Можна поставити пароль на BIOS. При завантажені без вводу пароля подальше завантаження не можливе. Технічний захист можебути встановлений вже на заводі-виробнику, наприклад, замок на вінчестері.
У відділенні використовується антивірусний пакет Avast!. По результатам тестування цей пакет знаходяться в перших рядах програмних засобів боротьби з комп’ютерними вірусами. Антивірус Avast! може не тільки виявляти, знищувати та лікувати заражені об’єкти, але й відновлювати систему до того становища, в якому вона знаходилася до початку дії шкідливого коду Антивірусні бази поновляються через мережу Internet один раз на тиждень (мал. 2).
Мал.2 – Інтерфейс Avast!
Охорона праці та техніка безпеки
Будь-який комп'ютер є електроприладом і являє собою потенційну загрозу. Тому при роботі з комп'ютером необхідно дотримуватися вимог безпеки.
Перед початком роботи слід переконатися у справності електропроводки, вимикачів, штепсельних розеток, за допомогою яких обладнання включається в мережу, наявності заземлення комп'ютера і його працездатності. Неприпустимо використання неякісних та зношених компонентів у системі електропостачання, а також їх сурогатних замінників: розеток, подовжувачів, перехідників, трійників. Неприпустимо самостійно модифікувати розетки для підключення вилок, відповідних іншим стандартам. Електричні контакти розеток не повинні відчувати механічних навантажень, пов'язаних з підключенням масивних компонентів (адаптерів, трійників і т. п.). Всі живильні кабелі та проводи повинні розташовуватися з задньої сторони комп'ютера і периферійних пристроїв. Їх розміщення в робочій зоні користувача неприпустимо.
Забороняється проводити будь-які операції, пов'язані з підключенням, відключенням або переміщенням компонентів комп'ютерної системи без попереднього відключення живлення. Комп'ютер не слід встановлювати поблизу електронагрівальних приладів і систем опалення. Неприпустимо розміщувати на системному блоці , моніторі і периферійних пристроях сторонні предмети: книги, аркуші паперу, серветки, чохли для захисту від пилу. Це призводить до постійного або тимчасового заблокувати вентиляційні отвори. Забороняється впроваджувати сторонні предмети в експлуатаційні або вентиляційні отвори компонентів комп'ютерної системи. Деякі складові частини комп'ютерів здатні зберігати високу напругу протягом тривалого часу після відключення від мережі.
Тому не слід розбирати або ремонтувати їх самостійно. У разі поломок необхідно звертатися в спеціалізовані майстерні.
Особливості електроживлення системного блоку. Всі компоненти системного блоку отримують електроенергію від блоку живлення. Блок живлення ПК - це автономний вузол, що знаходиться у верхній частині системного блоку. Правила техніки безпеки не забороняють розкривати системний блок, наприклад при встановленні додаткових внутрішніх пристроїв або їх модернізації, але це не відноситься до блоку живлення. Блок живлення комп'ютера - джерело підвищеної пожежної небезпеки, тому розкриттю і ремонту він підлягає тільки в спеціалізованих майстернях. Блок живлення має вбудований вентилятор і вентиляційні отвори. У зв'язку з цим у ньому неминуче накопичується пил, який може викликати коротке замикання. Рекомендується періодично (один - два рази на рік) за допомогою пилососа видаляти пил з блоку живлення через вентиляційні отвори без розтину системного блоку. Особливо важливо проводити цю операцію перед кожною транспортуванням або нахилом системного блоку.
Система гігієнічних вимог. Тривала робота з комп'ютером може призводити до розладів стану здоров'я. Короткочасна робота з комп'ютером, встановленим з грубими порушень гігієнічних норм і правил, призводить до підвищеного стомлення. Шкідливий вплив комп'ютерної системи на організм людини є комплексним. Параметри монітора впливають на органи зору. Обладнання робочого місця впливає на органи опорно-рухової системи. Характер розташування обладнання в комп'ютерному класі і режим його використання впливає як на загальний психофізіологічний стан організму, так і їм органи зору.
Вимоги до відео системи. Минулого монітор розглядали в основному як джерело шкідливих випромінювань, що впливають насамперед на очі. Сьогодні такий підхід вважається недостатнім. Крім шкідливих електромагнітних випромінювань (які на сучасних моніторах знижені до порівняно безпечного рівня) повинні враховуватися параметри якості зображення, а вони визначаються не тільки монітором, але і відеоадаптером, тобто всієї відео системи в цілому.
На робочому місці монітор повинен встановлюватися таким чином, щоб виключити можливість відбиття від його екрану в сторону користувача джерел загального освітлення приміщення.
Відстань від екрану монітора до очей користувача має становити від 50 до 70 см. Не треба прагнути відсунути монітор якнайдалі від очей, побоюючись шкідливих випромінювань (з побутового досвіду спілкування з телевізором), тому що для ока важливий також кут огляду найбільш характерних об'єктів. Оптимально, розміщення монітора на відстані 1,5 D від очей користувача, де D - розмір екрану монітора, виміряний по діагоналі. Порівняйте цю рекомендацію з величиною 3...5 D, рекомендованої для побутових телевізорів, і зіставте розміри символів на екрані монітора (найбільш характерний об'єкт, що вимагає концентрації уваги) з розмірами об'єктів, характерних для телебачення (зображення людей, споруд, об'єктів природи). Завищене відстані від очей до монітора призводить до додаткового напрузі органів зору, позначається на скруті переходу від роботи з монітором до роботи з книгою і проявляється в передчасному розвитку далекозорості.
Важливим параметром є частота кадрів, яка залежить від властивостей монітора, відеоадаптера і програмних налаштувань відео системи. Для роботи з текстами мінімально допустима частота кадрів 72 Гц. Для роботи з графікою рекомендується частота кадрів від 85 Гц і вище.
Вимоги до робочого місця. У вимоги до робочого місця входять вимоги до робочого столу, посадкового місця (стільці, крісла), підставку для рук і ніг. Незважаючи на гадану простоту, забезпечити правильне розміщення елементів комп'ютерної системи і правильну посадку користувача надзвичайно важко. Повне рішення проблеми вимагає додаткових витрат, порівнянних за величиною з вартістю окремих вузлів комп'ютерної системи, тому в побуті та на виробництві цими вимогами часто нехтують.
Монітор повинен бути встановлений прямо перед користувачем і не вимагати повороту голови або корпусу тіла.
Робочий стіл і посадочне місце повинні мати таку висоту, щоб рівень очей користувача знаходився трохи вище центру монітора. На екран монітора слід дивитися зверху вниз, а не навпаки. Навіть короткочасна робота з монітором, встановленим занадто високо, призводить до стомлення шийних відділів хребта.
Якщо при правильній установці монітора щодо рівня очей з'ясовується, що ноги користувача не можуть вільно спочивати на підлозі, слід встановити підставку для ніг, бажано похилу. Якщо ноги не мають надійної опори, це неодмінно веде до порушення постави і стомлення хребта. Зручно, коли комп'ютерна меблі (стіл і робоче крісло) мають засоби для регулювання по висоті. У цьому випадку простіше домогтися оптимального положення.
Клавіатура повинна бути розташована на такій висоті, щоб пальці рук розташовувалися на ній вільно, без напруги, а кут між плечем і передпліччям складав 100° - 110°. Для роботи рекомендується використовувати спеціальні комп'ютерні столи, мають висувні полички для клавіатури. При тривалій роботі з клавіатурою можливо стомлення сухожиль кистьового суглоба. Відомо важке професійне захворювання - кистьовий тунельний синдром, пов'язане з неправильним положенням рук на клавіатурі. Щоб уникнути надмірних навантажень на кисть бажано надати робоче крісло з підлокітниками, рівень висоти яких, заміряний від підлоги, збігається з рівнем висоти розташування клавіатури .
При роботі з мишею рука не повинна знаходитися на вазі. Лікоть руки або хоча б зап'ясті повинні мати тверду опору. Якщо передбачити необхідне розташування робочого столу і крісла скрутно, рекомендується застосувати килимок для миші, що має спеціальний опорний валик. Нерідкі випадки, коли в пошуках опори для руки (зазвичай правої) розташовують монітор збоку від користувача (відповідно, ліворуч), щоб він працював впівоберта, спираючи лікоть або зап'ястя правої руки об стіл. Цей прийом неприпустимий. Монітор повинен обов'язково знаходитися прямо перед користувачем.