5) В економічній сфері:

- підтримка вітчизняних виробників високотехнологічної продукції, насамперед комп'ютерно-телекомунікаційних засобів і технологій;

- формування вітчизняної індустрії інформаційних послуг, підвищення ефективності використання державних, корпоративних і приватних інформаційних ресурсів;

- гармонізація законодавства України з питань інформаційної безпеки в економічній сфері з міжнародними нормами і стандартами;

- розроблення та вдосконалення методів і засобів захисту інформації;

- посилення державного контролю за додержанням вимог інформаційної безпеки в системах збирання, обробки, зберігання і передачі статистичної, фінансової, біржової, податкової та митної інформації;

- комплексна інформатизація процесів формування, розподілення і контролю за використанням бюджетних коштів;

- удосконалення системи статистичної звітності з метою підвищення оперативності, достовірності і релевантності звітної інформації;

6) У соціальній та гуманітарній сферах:

- формування та реалізація державної політики національного духовного та культурного відродження, яка відповідає інтересам Українського народу;

- запобігання монополізації національного інформаційного простору;

- вдосконалення законодавчого регулювання діяльності засобів масової інформації, зокрема, з метою підтримки діяльності, спрямованої на формування оптимістичної морально-психологічної атмосфери в суспільстві, популяризації національних культурних цінностей, сприяння соціальній стабільності і злагоді;

- державна підтримка вітчизняного виробника інформаційної продукції;

7) У науково-технологічній сфері:

- забезпечення технологічної конкурентоспроможності України у сфері інформатизації та зв'язку;

- розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва в сфері забезпечення захисту інформації у міжнародних телекомунікаційних системах;

- удосконалення системи охорони та захисту права інтелектуальної власності.

8) В екологічній сфері:

- проведення комплексного аналізу екологічного стану територій та їх виробничого потенціалу з метою вироблення інформаційної політики щодо впровадження концепції сталого розвитку;

- застосування сучасних аерокосмічних, комп'ютерно-телекомунікаційних та геоінформаційних засобів і технологій для комплексного моніторингу, профілактики і своєчасного реагування на надзвичайні ситуації;

- створення бази даних екологічно безпечних технологій і продукції, їх розробників, виробників і постачальників, результатів маркетингових досліджень екологічного ринку.

Для цього необхідна державна підтримка вітчизняного виробника інформаційної продукції та телекомунікаційного обладнання, національних операторів телекомунікацій, зокрема, шляхом створення нормативно-правових, фінансових, фіскальних та інших передумов для підвищення їх конкурентоспроможності на світовому та національному ринках інформаційних та телекомунікаційних послуг.

5. Інформаційні війни

На сьогодні саме інформаційні війни становлять найбільшу небезпеку нормальному функціонуванню системи національної безпеки. Події січня 2006 року з постачанням газу в Україну супроводжувалися застосуванням прийомів та засобів інформаційної війни Росією, про що було офіційно заявлено посадовими особами, що відповідають за забезпечення безпеки країни.

Більш того, аналіз сучасної геополітичної обстановки і безпекотрансформаційних процесів дозволяє зробити висновок, що проти України здійснюються широкомасштабні інформаційні акції, спрямовані на дискредитацію, дезорганізацію, підрив іміджу, інформаційну кластеризацію і дестабілізацію нашої держави.

Зазначимо, що четверта влада - ЗМІ - відіграла значну роль в укоріненні у свідомості пересічного громадянина терміну "інформаційна війна". При чому під останнім ЗМІ як правило розуміють використання компромату через засоби масової інформації, здебільшого електронні. Ідеальним засобом для цього є Інтернет, який дає можливість розповсюджувати будь-яку інформацію без будь-яких обмежень.

При цьому інформаційна війна включає наступні дії:

- промисловий шпіонаж - порушення прав інтелектуальної власності, розкрадання патентованої інформації, викривлення або знищення важливих даних, проведення конкурентної розвідки;

- хакінг - злам і використання особистих даних, ідентифікаційних номерів, інформації з обмеженим доступом тощо.

Інформаційна війна - дії, що вчинюються для досягнення інформаційної переваги через вплив на інформацію та інформаційні системи супротивника при одночасному забезпеченні безпеки власної інформації і інформаційних систем. Одним з прикладів є існування спеціальної програми запису всіх телефонних дзвінків, що виходять за кордон США на спеціальну апаратуру. За допомогою даної програми всі телефонні дзвінки, що виходять за межі країни, записуються, а потім пропускаються через спеціальний пристрій, який за допомогою пошукових систем за ключовими словами здійснює виявлення та ідентифікацію важливої інформації.

Інформаційна війна - протиборство в інформаційній сфері в засобах масової інформації для досягнення різних політичних цілей.

Особливо наголосимо, що сучасні інформаційні війни спрямовані здебільшого на дезорієнтацію людини, зміну її світогляду" підмінну цінностей і перетворення на інформаційного споживача, тобто інформаційного раба.

Цілі інформаційної війни є дещо іншими, аніж війни у звичному розумінні. Якщо за умов ведення звичайної війни, головною метою є фізичне знищення противника та ліквідація його збройних сил, то за умови ведення інформаційної війни відбувається широкомасштабне порушення роботи фінансових, транспортних, комунікаційних мереж і систем, руйнування економічної інфраструктури і підкорення населення країни, що зазнала атаки, зміни світоглядних настанов, зародження сумніву в необхідності та доцільності існування в рамках самостійної, суверенної держави.

На міжнародній арені інформаційні війни ведуться: між державами та блоками держав; між міжнародними корпораціями, транснаціональними корпораціями та міжнародними фінансовими групами; між міжнародними корпораціями, ТНК і міжнародними фінансовими групами з державами; між терористичними організаціями та державами; між міжнародними корпораціями, ТНК і міжнародними фінансовими групами; між злочинними організаціями; між злочинними організаціями та державами.

Засоби перекручування і знищення інформації включають численні комп'ютерні віруси.

Під інформаційно-психологічною зброєю розуміють засоби і технології, які реалізують інформаційні впливи на психіку, в першу чергу, свідомість особи, соціальних груп, з метою впровадження необхідних ідеологічних і соціальних установок, формування помилкових стереотипів поводження та прийняття рішень, трансформації в потрібному напрямку їхніх настроїв, почуттів, волі.

На сьогодні, за механізмами реалізації фахівці виділяють наступні види психофізичних впливів на психіку особи:

1) пропагандистський,

2) нейролінгвістичний,

3) психоаналітичний,

4) психотронний,

5)психотропний, 6) психогенний.

Перші чотири з яких мають безпосередньо інформаційну основу.

Пропагандистський та нейролінгвістичний впливи на об'єкти (групи об'єктів) може здійснюватись:

- друкованими засобами - шляхом підготовки і видання друкованої продукції (листівок, газет, буклетів і т.п.) на відповідній поліграфічній базі та її розповсюдження, а також шляхом підготовки матеріалів і публікацій для поширення у засобах масової інформації;

- за допомогою електронних засобів - шляхом підготовки і передачі по теле- і радіоканалам, комп'ютерним мережам, телеграфним, телефонним, іншим лініям зв'язку, а також через штатні військові засоби спеціальних програм (передач).

- безпосереднім (опосередкованим) спілкуванням - шляхом підготовки і передачі через штатні звукомовні засоби програм усного мовлення, а також організації мітингів, семінарів, проведення бесід, лекцій, доповідей і т.п., з використанням образотворчих засобів

- шляхом виготовлення спеціальних плакатів, транспарантів, наклейок, фотостендів, сувенірів з відповідною символікою і текстами на іноземних мовах.

Психоаналітичний вплив здійснюється шляхом безпосереднього спілкування.

Переписування історії. Метод ефективний в тривалій перспективі, коли вимагається поступово сформувати потрібний світогляд цілому суспільству, вчинити над ним програму маніпуляції і прибрати здоровий глузд декількох поколінь. Для цього треба в першу чергу зруйнувати історичну пам'ять.

Сучасні технології маніпуляції свідомістю здатні зруйнувати в людині знання, отримане від реального історичного досвіду, замінити його штучно сконструйованим знанням. Соціально-сформована картина історичної дійсності передається окремим індивідам за допомогою книг, лекцій, радіо і преси, театральних вистав, кінофільмів тощо.

Особливо ефективний кінематограф. Усі бачили американські бойовики "Рембо" і "Рембо - 2", тому знають, що Америка, ганебно програвши війну у В'єтнамі, з успіхом виграла її на кіноекранах. Подібних фільмів Захід провів тисячі - і наповнив ними весь світ.

Ще однією популярною темою є переписування історії Другої світової війни. Подивившись американські блокбастери, ви, нарешті, зрозумієте, що хребет нацизму був зламаний не в Сталінграді та під Курськом, а під час порятунку з полону американського рядового Райана. А в суперфільмах "Сталінград" (1994) і "Ворог біля воріт" (2001) ви побачите, як шляхетні та цивілізовані німці мужньо б'ються проти російських дикунів і, загалом, виходять у Сталінграді переможцями. Причому німці, виявляється, були всі як на підбір антифашисти, "просто вони чесно виконували свій військовий обов'язок".

Успіхи західної пропаганди на цьому терені значні. Як зазначає у свій статті В.Чмельов, на питання, хто вперше створив атомну електростанцію, атомний криголам, штучний супутник Землі, наймогутнішу ракету-носій, кораблі на підводних крилах і повітряній подушці, вивів людину в космос, отримав вирішальну перемогу в Другій світовій війні, значна частина російської (!) молоді називає... Сполучені Штати Америки. Список таких псевдодосягнень Заходу можна продовжувати до безкінечності. В цей же час, деякі свої дійсні досягнення на Заході чомусь не афішують. Наприклад, пріоритет винаходу атомної бомби, а потім її випробування на мирних жителях Хіросіми та Нагасакі. (До речі, сьогодні ЗО % молодих японців щиро вважають, що ці міста і їх населення винищили росіяни, скинувши атомні бомби, а американці самовіддано рятували потерпілих).

Підміна змісту - це один із варіантів горезвісних "подвійних стандартів". Полягає у використовуванні сприятливих визначень для позначення несприятливих дій (або навпаки). Основною метою застосування способу є створення сприятливого іміджу насильницьких дій. Так, погроми називаються "демонстраціями протесту", бандитські формування "борцями за свободу", найманці - добровольцями. Коли наші спецслужби ізолюють державних злочинців - це політичне репресії.

10