Список літератури:

1. Ковальчук, В. М. Історія економіки та економічної думки.

2. Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право: основи теорії. — К.: Либідь, 2002.

3. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. — К.: Основи, 1998.

4. ГудбиД., Бувальда П., ТренинД. Стратегия стабильного мира. Навстречу Евроатлантическому сообществу безопасно-сти. — М.: Международньїе отношения, 2003.

5. Дмитрієв А. І., Муравйов В. І. Міжнародне публічне право. — К.: Юрінком Інтер, 2001.

6. Донеллі Дж. Права людини у міжнародній політиці. — Л.: Кальварія, 2004.

7. Дослідження світової політики: 36. наук, праць. Вип. 15 / За ред. Л. О. Лещенка, Є. Є. Камінського. — К.: Ін-т світової економіки і міжнар. відносин НАН України, 2001.

8. Енциклопедія політичної думки: Пер. з англ. — К.: Дух і Літера, 2000.

Лекція № 16

Тема: Початок Першої світової війни.

План

1. Початок першої світової війни;

2. Причини першої світової війни;

3. Стратегічні плани учасників війни.

1. Після того, як Австро-Угорщина розпочала воєнні дії проти Сербії, Росія, що мала відповідний договір з Сербією, почала загальну мобілізацію. 19 липня (1 серпня) 1914 р. Німеччина, союзниця Австрії, оголосила війну Росії. Цей день і вважається початком першої світової війни. Ще через два дні—21 липня (З серпня)  Німеччина  оголосила  війну Франції, а 22 липня (4 серпня) у війну вступила Англія. Першу світову війну імперіалісти всіх країн готували вже давно і глибокій таємниці від своїх народів. Необхідно відзначити, що війна, яка виникла   спочатку   між   великими імперіалістичними державами Європи, швидко переросла у світову. Основною причиною першої світової війни було небачене загострення суперечностей між провідними країнами світу внаслідок нерівномірності їх розвитку. Другою причиною війни був той факт, що на початку XX ст. розвиток науково-технічного прогресу привів до появи ювнхнових, більш могутніх засобів винищення людей. Почалася гонка озброєнь, на якій наживалися     військові     монополії. Одночасно   відбувалася   мілітаризація економіки та мілітаризація свідомості величезних мас людей. Суперечності насамперед виявилися між Німеччиною з одного   боку   і   Великобританією, Францією та Росією з іншого. Німеччина прагнула покласти край пануванню Британії на морі, захопити її колонії, промислово розвинені райони північно-східної Франції, відторгнути від Росії Прибалтику, "Донську область", Крим та Кавказ. Правлячі кола Великобританії хтіли зберегти свої колонії та панування на морі, відібрати у Туреччини багаті нафтою Месопотамію і частину Аравійського півострова.  Франція   розраховувала повернути собі Ельзас та Лотарингію, приєднати лівий берег Рейна й Саарський вугільний   басейн.   Австро-Угорщина виношувала експансіоністські плани щодо Росії (Волинь, Поділля) та балканських країн — Сербії, Боснії, Герцеговини. Росія прагнула   приєднати   Галичину   й «володіти чорноморськими протоками Босфором   і   Дарданеллами.   США намагалися поширити свій вплив на весь американський континент і посилити проникнення  в  Китай,  де  велику активність  проявляла   Японія.

Війна стала підсумком розвитку міжнародних відносин кінця ХІХ - початку ХХ ст. Боротьба провідних держав за гегемонію в світі зумовила їх агресивність і прагнення до зовнішньої експансії. Зрештою гонка озброєнь і прагнення знищити головних конкурентів штувхнула світ у вир війни. Існування воєнно-політичних блоків (Антанта і Троїстий союз) призвело до втягування у війну відрозу великої групи держав. Поступово вона втягнула в свою орбіту 36 держав світу (67% населення планети). Бойові дії точились в Європі, Азії, Африці на просторах світового океану.

Особливості війни:

1. Була світовий;

2. Носила переважно загарбницький характер (крім Бельгії та Сербії, що стали жертвами агресії);

3. Масове використання новітніх видів зброї (потужні гармати, кулемети, літаки, танки, підводні човни тощо);

4. Існування безперервних ліній фронтів;

5. Мобілізація до армії значних людських ресурсів (70 млн чол.);

6. Величезні масштаби руйнувань (особливо у Франції, Бельгії, західних регіонах колишньої Російської імперії, східних регіонах колишньої Австро-Угорщини);

7. Значні людські втрати: близько 10 млн. чоловік (з них 10% мирного населення). Так, у Франції загинув кожен 28 громадянин, Англії – кожен 57, Росії – 107;

8. Економічний потенціал і технологічний рівень виробництва як ніколи стали одними з вирішальних факторів у перемозі у війні;

9. Війна потребувала відповідних структурних змін в системі державного управління, висвітлила всі негаразди в державній структурі влади;

10.   Важливим фактором війни стала ідеологія, пропаганда, здатність мобілізувати і об`єднани населення навколо певної ідеї;

11. Внесла докорінні зміни в стратегію і тактику війни.

2 Причинами першої світової війни були як економічні (боротьба за переділ світу, за пінки збуту), так і соціально-політичні — намагання     буржуазії     зупинити Революційний     рух     пролетаріату, одвернути    увагу    трудящих    від еволюційної боротьби і внутрішніх політичних криз. Формальним приводом до розв'язання війни послужило вбивство 28 червня 1914 р. в м. Сараєво наступника австро-угорського   престолу   Франца-Фердінанда. Заручившись підтримкою Берліна, Відень пред'явив 23 липня Сербії ультиматум, і потім, 28 липня, оголосив їй війну. Після приходу до влади більшовиків Росія підписала 3 березня 1918   р.   з   Німеччиною,   Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією Брестський мир. 1 серпня 1914 р.

Німеччина оголосила війну Росії, а З серпня — Франції. Наступного дня, коли кайзерівські війська розпочали наступ на Бельгію, англійський уряд приєднався до союзників. 23 серпня на боці Антанти виступила Японія. За кілька днів вона захопила німецькі володіння в Китаї і на Тихому океані. Перша світова війна втягнула в свою орбіту 3/4 населення планети,   призвела   до   нечуваного розорення більшості воюючих країн.          74 млн.   чоловік   були   відірвані   від продуктивної праці і поставлені під рушницю. В ході воєнних дій вбито 8,7 мли., поранено 20,8 мли. чоловік. У всіх війнах, що сталися у світі за попередні сто років, кількість загиблих становила 1,6 мли. осіб.

Для кожної країни існували певні причини для розв'язання Першої Світової Війни. Загалом це були просто територіальні претензії та зазіхання. Безпосереднім приводом для війни стало вбивство 28 червня 1914 року в Сараєві австрійського герцога Франца Фердинанда сербським студентом Гаврилом Принципом

Велика Британія

1.Не могла пробачити Німеччині підтримку бурців в англо-бурській війні 1899–1902 років

2.Не мала наміру відчужено спостерігати за проникненням Німеччини в райони, які вважала «своїми»: Східну і Південно-західну Африку.

3.Вела проти Німеччини неоголошену економічну і торгову війну.

4.Вела активні військово-морські приготування на випадок агресивних дій з боку Німеччини.

5.Через потенційну німецьку загрозу відмовилася від традиційної для країни політики «блискучої ізоляції» і перейшла до політики утворення антинімецького блоку держав.