- •Аналіз ринку
- •Аналіз ринку
- •Основні техніко-економічні та споживчі характеристики нового виробу.
- •Чи є виріб, який пропонується, зовсім новим або модифікацією товарів , що виробляється?
- •Які потреби покупців повинен задовольняти пропонує мий виріб?
- •Яким методом продажу виробу слід віддавати перевагу?
- •2.2 Обґрунтування системи параметрів виробу і визначення відносних показників якості.
- •2.3 Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів.
- •3. Оцінка конкурентоспроможності виробу
- •Розрахунок собівартості виробу
- •Визначити ціну виробу
- •Висновок
- •Література
3. Оцінка конкурентоспроможності виробу
Оцінка конкурентоспроможності виробничо-технічного призначення передбачає певну етапність:
На основі вивчення ринку і потреб споживача визначається вся сукупність технічних та економічних параметрів виробу, які будуть аналізуватися і є суттєвими для споживача.
З даних технічної літератури і досвіду попередніх розробок визначаємо гірші, середні та кращі значення параметрів :
Таблиця 3
Назва параметру |
Позн.
|
Ціна |
Одиниці виміру |
Значення параметру |
||
гірше |
середнє |
краще |
||||
Ціна виробу |
Ц |
100 |
грн |
150 |
120 |
100 |
Витрати на доставку. |
ВД |
5 |
грн |
10 |
7 |
5 |
Витрати на експлуатацію |
ВЕ |
15 |
грн |
20 |
17 |
15 |
Витрати на утилізацію |
ВУ |
10 |
грн |
16 |
11 |
10 |
Для кожного параметра виробу будують графічні залежності бальної оцінки параметра від його абсолютного значення ( рисунок 2.1 – рисунок 2.7) використовуючи дані таблиці 3.1. В цих графіках значення будь-якого параметра оцінюється в балах. Краще значення параметра оцінюється в 10 балів, гірше – в 1 бал.
Формула 2.4 використовується при розрахунку відносних показників якості, коли збільшення величини параметра веде до покращення якості виробу (наприклад, продуктивності виробу) і формула 2.5 коли зі збільшенням величини параметра якість виробу погіршується (наприклад маса, споживча потужність).
13/12=1,08
5,1/5=1,06
50/20=2,2
600/400=1,2
3500/2800=1,32
Розраховується зведений параметричний технічний індекс Іт, який визначається за формулою 3.3, як коефіцієнт технічного рівня.
Розрахований показник Іт – при якому рівні витрат може бути задоволена потреба споживача. Для рішення цієї проблеми необхідно провести порівняльний аналіз економічних показників, які входять в «Ціну споживання». В загальному випадку «Ціна споживання» складається з наступних елементів:
- ціна виробу;
- витрати на доставку, монтаж, налагодження;
- витрати на експлуатацію;
- витрати на капітальний ремонт.
Далі починаю як і в таблиці 2.2 рангувати ці параметри і заносити в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1 Результати рангування економічних показників.
Парам. |
Назва парам. |
Одиниці виміру |
Ранг параметру за оцінкою експерта |
Сума рангів Ri |
Відхил. і |
Квадрат відхилен. ( і)2 |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|||||||||
Х1 |
Ціна виробу |
грн. |
5 |
4 |
4 |
4 |
3 |
5 |
4 |
29 |
11,5 |
132,25 |
|||
Х2 |
Витрати на доставку. |
грн. |
3 |
3 |
4 |
3 |
3 |
2 |
2 |
20 |
2,5 |
6,25 |
|||
Х3 |
Витрати на експлуатацію |
грн. |
1 |
2 |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
12 |
-5,5 |
30,25 |
|||
Х4 |
Витрати на утилізацію |
грн. |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
2 |
9 |
-8,5 |
72,25 |
|||
|
|
|
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
70 |
0 |
241 |
|||
Потім повторюю всі розрахунки які проводились по формулам 3.1 – 3.10:
Проводять перевірку загальної суми рангів, яка повинна дорівнювати :
(3.2)
Обчислюють середню суму рангів (Т) за формулою :
Т = 1/n (3.3)
Т
=
Визначають коефіцієнти узгодженості (конкордації) за формулою :
W = 12 S / N2 (n3 – n)
W = 12 241 / 72 (43 – 4) =0,983 (3.6)
Останні розрахунки виконую в таблиці 3.1.
Виконавши розрахунок коефіцієнта узгодженості я визначив що W Wн(Wн=0,58) тобто визначані дані заслуговують на довір’я і придатні до використання.
Таблиця 3.2 Попарне порівняння параметрів
Парам. |
Експерти |
Підсумкова оцінка |
Числ. значен. |
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
|||
Х1 і Х2 Х1 і Х3 Х1 і Х4 |
>>> |
> > > |
= > > |
> > > |
= > > |
> > > |
> > > |
> > > |
1,5 1,5 1,5 |
||
Х2 і Х3 Х2 і Х4
|
> > |
> > |
> > |
> > |
> > |
= >
|
= = |
> > |
1,5 1,5 |
||
Х3 і Х4
|
= |
> |
= |
> |
= |
> |
= |
= |
1 |
||
В даний час найбільш широко використовуються наступні значення коефіцієнтів переваги (аij):
=
де – параметри, які порівнюються між собою.
На основі числових даних аij таблиці 3.6 складаютть квадратну матрицю:
А = || ||
Таблиця 3.3 Розрахунок вагомості параметрів
Хі |
|
Перша інтеграція |
Друга інтеграція |
|||||||
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
Ві |
і |
В’і |
’і |
|||
Х1 |
1 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
5,5 |
0,354 |
20,5 |
0,369 |
||
Х2 |
0,5 |
1 |
1,5 |
1,5 |
4,5 |
0,290 |
15,5 |
0,279 |
||
Х3 |
0,5 |
0,5 |
1 |
1 |
3 |
0,199 |
10,5 |
0,189 |
||
Х4 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
1 |
2,5 |
0,161 |
9 |
0,162 |
||
|
|
|
|
|
15,5 |
0,998 |
55,5 |
0,999 |
||
Для цієї таблиці проводжу також всі розрахунки згідно формул 3.14, 3.15, 3.16. 3.17.
На стадії створення нових, або модернізації діючих виробів (при проведенні функціонально-вартісного аналізу) коли по варіантах, що підлягають розгляду, недостатньо інформації щодо кількісної характеристики властивості виробу, узагальнюючий показник рівня якості - коефіцієнт технічного рівня (КТ.Р.) розраховується для кожного варіанту інженерного рішення за формулою :
(2.1)
де – коефіцієнт вагомості і-го параметра якості j-го варіанта сукупності прийнятих для розгляду параметрів якості ;
– оцінка і-го параметра якості j-го варіанта в балах ;
n - кількість параметрів виробу, які прийняті для оцінки.
Кращим варіантом інженерного рішення виробу з прийнятих до розгляду, є варіант якому відповідає найбільше значення коефіцієнта технічного рівня :
(2.2)
де К – кількість варіантів інженерних рішень, які були прийняті для порівняльної оцінки.
При наявності кількісної характеристики властивостей виробу коефіцієнт технічного рівня можна визначити за формулою :
(2.3)
=15,5*0,998=15,46
де – відносний (одиничний) і-ий показник якості.
