45. Стійкість роботи об’єкта в надзвичайних ситуаціях, від яких факторів вона залежить.

Стійкість роботи об'єкта– це здатність його в надзвичайних ситуаціях випускати продукцію у запланованому обсязі, необхідної номенклатури і відповідної якості, а у випадку впливу на об'єкт вражаючих факторів, стихійних лих та виробничих аварій – в мінімально короткі строки відновити своє виробництво.

Залежить вона від таких основних факторів:

• розміщення об'єкту відносно великих міст, об'єктів атомної енергетики, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, воєнних об'єктів та ін.;

• природнокліматичних умов, технології виробництва;

• надійності захисту працюючих, населення від впливу вражаючих факторів, наслідків стихійних лих і виробничих аварій, катастроф;

• надійності системи постачання об'єкту всім необхідним для виробництва продукції (паливом, мастилами, електроенергією, газом, водою, хімічними засобами захисту рослин, ветеринарними засобами, мінеральними добривами, запасними частинами, технікою та ін.), здатності інже­нерно-технічного комплексу протистояти надзвичайним ситуаціям;

• стійкості управління виробництвом і ЦЗ психологічної підготовленості керівного складу, спеціалістів і населення до дій в екстре­мальних умовах;

• навченості командно-керівного складу ЦО об'єкту і населення правильно виконувати комплекс заходів цивільної оборони;

• масштабів і ступеня вражаючої дії стихійного лиха, ви­робничої аварії, катастрофи чи зброї і підготовленість об'єкту до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт для відновлення порушеного виробництва.

Дані фактори визначають і основні ви­моги стійкості роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях та шляхи її підвищення.

Більш підготовленими до стійкої роботи будуть ті об'єкти, які реально оцінять фактори, їх несприятливий вплив на виробництво і розроблять відповідні заходи. Завчасне проведення організацій­них, агрохімічних, агротехнічних, інженерно-технічних, ветеринар­но-санітарних, лісотехнічних, лісогосподарських, меліоративних та інших заходів максимально знизить результати впливу вражаючих факторів мирного і воєнного часу на людей, сільськогосподар­ських тварин і створить сприятливі умови для швидкої ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Для розробки заходів підвищення і забезпечення стійкості ро­боти об'єктів у надзвичайних ситуаціях необхідно оцінити стій­кість об'єкту проти випливу вражаючих факторів.Вихідними даними для проведення розрахунків стійкості об'єк­та до ураження є: максимальні значення параметрів можливих вражаючих факторів і характеристики елементів об'єкта.Параметри вражаючих факторів можна одержати у штабі ЦО або визначити розрахунковим способом.

Руйнування житлових будинків, виробничих приміщень, тва­ринницьких комплексів, споруд різного виробничого призначення може бути у воєнний час від вибухової хвилі, в мирний час від аварій різного характеру, ураганів і землетрусів. Дія ударної хвилі на об'єкт характеризується складним комплексом навантажень: надмірним тиском, тиском відбивання, тиском швидкісного напору, тиском затікання, навантаженим від сейсмовибухових хвиль. Все це буде залежати від виду і потужності вибуху, відстані до об'єкта, конструкції й розмірів елементів об'єкта, орієнтації відносно вибуху, розміщення будівель і споруд, рельєфу місцевос­ті, характеру аварії, сили землетрусу чи бурі.