Тема 1. Загальна характеристика педагогічної

ПРОФЕСІЇ

ПЛАН

1. Загальна характеристика педагогічної професії.

2. Вимоги галузевого стандарту вищої освіти до особистості і компетентності педагога.

1. Загальна характеристика педагогічної професії

1.1. Історичні корені педагогічної професії

Педагогічна діяльність - одна із найдавніших на Землі. .Людина, турбуючись про продовження свого роду, завжди дбала і про передачу новому поколінню досвіду старших. Спочатку цю функцію в повному обсязі виконували батьки, пізніше - старійшина - найбільш мудрі й досвідчені люди. Слово "вихователь" має спільний корінь зі словом "ховати", тобто оберігати дітей, допомагати їм легше входити в життя. У Стародавній Греції існували школи, і проводити туди дітей доручали рабу, якому можна було довіряти. Цих рабів називали педагогами (сполучення двох грецьких слів: "пайдос" хлопчик, дитина, "аго" - веду), тобто дітоводами. Учителів називали дидаскалами (від гр. "дидаско" - навчати). Поняття "учитель" виникло в Київській Русі, коли суспільство зрозуміло, що необхідна спеціальна організація діяльності, спрямованої на передачу і здобуття знань та умінь. Учитель - і батько, і володар. Часто учителів називали майстрами, підкреслюючи тим самим глибину поваги до них і високий рівень їхньої духовної діяльноті.-

2. Функції педагога (призначення педагогічної

професії)

Деякі педагоги виділяють дві основні функції педагога: культурно-просвітницьку та задоволення освітніх потреб членів суспільства.

Інші - розрізняють такі функції:

а) соціальна - трансформація вимог суспільства до особистості учня у вимоги учня до самого себе, допомога йому в адаптації до потреб сучасної соціокультурної ситуації, у розвитку його особистості і творчої індивідуальності;

б) виховна - створення оптимальних умов для гармонійного і всебічного розвитку особистості; цілеспрямований вплив на особистість з метою корекції її поведінки; передача загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей;

в) оберігаюча - охорона від руйнівних впливів деструктивних сил, побудова гуманістичних стосунків;

г) інформуюча - поширення педагогічних знань серед батьків і громадськості, які не мають педагогічної освіти;

д) навчальна - керівництво навчальною діяльністю учнів, забезпечення умов для їх інтелектуального розвитку, озброєння способами самостійної пізнавальної діяльності;

е) організаторська - організація дитячих колективів, керівництво різними видами дитячої діяльності (навчанням, грою, працею).

2. Особливості професійної діяльності вчителя

Педагогічна діяльність - діяльність специфічна, це діяльність, спрямована на розвиток, навчання і виховання школярів у навчально-виховному процесі. І навчання і виховання можливе лише при активній діяльності обох сторін: учителя і учня, вихователя і вихованця. Отже, діяльність педагога - це великою мірою діяльність по організації самостійної навчальної та виховної дія.иьпості дітей. Педагогічну діяльність тому ще

і і її 111111111111. метадіяльністю. Інших професій, які б мали таку Ч"іі < рн< гику, немає.

N ііпдаї'огічній діяльності суб'єктом є вчитель, вихователь; пін < мім, хто здійснює цю діяльність. Але й учень, вихованець н і, ма< бути суб'єктом - активним учасником цієї діяльності. Якщо для вчителя головною особою у навчально-виховному процесі буде учень - з його інтересами, особливостями, можливостями, - то лише тоді педагогічна діяльність буде '.ч{кїктивною - учень буде навченим, вихованим, розвиненим. Отже, педагогічна діяльність - це діяльність по керівництву діяльністю учнів у навчально виховному процесі. Вчитель має:

• ставити учня в позицію активного суб'єкта навчання і виховання;

• розвивати здатність учня до самокерування;

• організовувати процес навчання і виховання як процес розв'язання навчально-виховних завдань на грунті творчої взаємодії.

Педагогічна діяльність має позитивні та негативні сторони.

До позитивних можна віднести:

• можливість професійного зростання;

• багатство соціальних зв'язків (з колегами, учнями, батьками);

• різноманітність форм діяльності;

• можливість задовольнити творчі потреби;

• гуманістичний характер (змушує займатись самовихо­ванням, постійно розвиватися всебічно);

• відпустка влітку, тривалістю 56 днів.

До негативних:

• низька заробітна плата;

• регламентація поведінки, підвищені вимоги до морального обличчя;

• великі нервові затрати;

• підвищена відповідальність перед суспільством.