4. Джерела податкового права

Джерелами податкового права є насамперед формою вираження і встановлення чинних податково-правових норм. Традиційно джерелами права вважаються нормативно-правові акти, санкціоновані звичаї, прецеденти ( судові або адміністративні), міжнародні угоди.

Сьогодні податкове законодавство України складається з Конституції України; Податкового кодексу України; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом, операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання Податкового кодексу України та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими Податковим кодексом України.

Так, стаття 67 Конституції України чітко вказує, що "кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом". Деталізують права та обов'язки юридичних і фізичних осіб у сфері оподаткування Податковий кодекс України та ряд інших законодавчих актів.

Податковий кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, і порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права й обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. А правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в ПК, то застосовуються правила міжнародного договору. Це положення знайшло відображення не лише в ПК, а і у міжнародних договорах по усуненню подвійного оподаткування, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (перелік таких угод наведено в коментарі до ст. 13 ПК).

Відповідно до частини 2 статті 92 Конституції України податки, збори, податкова система України встановлюються виключно законами України.

До законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України, належить Закон України "Про Єдиний митний тариф".

Серед нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання ПК, в першу чергу слід назвати постанови Кабінету Міністрів України. Наприклад, Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1227; Порядок ввезення на митну територію України техніки, обладнання, устаткування, технічних та транспортних засобів, що використовуються для розвитку виробництва і забезпечення споживання біологічних видів палива, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2011 р. N 581, тощо.

Значний масив нормативно-правих актів, що приймаються на підставі та на виконання ПК, складають акти органів Державної податкової служби України та інших центральних органів виконавчої влади. Серед них - Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 р. N 953.