Тема 7 Ринок

Ринок - це складне й багатогранне явище. Ринок — система економічних відносин, пов'язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів.

Ринкова економіка складається з великої кількості окремих ринків. Кожен вид ринку має свої особливості але всі вони тісно пов'язані й органічно взаємодіють: якщо відбувається порушення в одному з них, то це викликає збої в роботі інших і системи в цілому.

Найчастіше ринки розділяють за наступними критеріями:

1. За предметом купівлі-продажу: ринок товарів, ринок послуг, капіталу, фінансово-кредитний ринок, валютний ринок, ринок трудових ресурсів, ринок інформації тощо.

2. За теріторіальною ознакою ринок може бути внутрішнім і зовнішнім. Внутрішній може бути національним (весь внутрішній ринок даної країни, обмежений рамками її кордонів), регіональним (ринок окремого територіального підрозділу), локальним (ринок якоїсь місцевості, яка включає певну сукупність населених пунктів).

3. Ринки бувають збалансовані і незбалансовані. Збалансований ринок, на якому підтримується повна відповідність між попитом і пропозицією. В умовах збалансованого ринку забезпечується повна реалізація всіх запропонованих товарів, а також найбільш повне задоволення платоспроможного попиту. Незбалансований ринок - той, на якому немає повної відповідності між попитом і пропозицією. Виокремимо найважливіші функції ринку.

1. Функція регулювання. 2. Функція стимулювання3. Розподільча функція4. Функція санації. 5. Алокаційна функція. 6. Інформативна функція. 7. Функція інтеграції

Основними суб’єктами ринкових відносин є:

1. домогосподарства – економічна одиниця, що складається з однієї або більше осіб, що постачають ресурси і використовують отримані гроші для придбання товарів і послуг з метою задоволення власних потреб;

2. фірма або підприємство – це економічна одиниця, яка використовує фактори виробництва і виготовляє продукцію для задоволення потреб споживачів, прагне максимізувати свій прибуток;

3. держава – це самостійний суб’єкт ринку, до складу якого входять урядові установи, що здійснюють економічну, політичну та використовують юридичну владу для забезпечення умов господарювання всіх суб’єктів економіки.

Основні суб’єкти господарської діяльності взаємодіють між собою і здійснюють безперервний кругообіг ресурсів, товарів, послуг.

Кон'юнктура ринку - це сукупність економічних умов, що складаються на ринку в кожний даний момент, від яких залежить процес реалізації. Кон'юнктура ринку визначається економічними показниками, які характеризують стан ринку. Це співвідношення попиту і пропозиції, рівень цін, місткість ринку, платоспроможні можливості споживачів, стан товарних запасів та ін.

Обов’язковими умовами функціонування ринку є конкуренція і вільне підприємництво.

Попит – кількість продукту, що може бути куплений за різних можливих цін, якщо всі інші умови обміну залишаються незмінними. Виділяють індивідуальний, ринковий й сукупний попит.

До таких нецінових факторів відносять наступні:

- зміна споживчих переваг, яка може відбуватися внаслідок зміни потреб, моди, під впливом реклами тощо;

- кількість покупців (збільшення кількості покупців підвищує ринковий попит і навпаки);

- доходи споживачів;

- цінові очікування споживачів (очікування зростання цін у майбутньому збільшує поточний попит і навпаки);

- ціни на інші товари.

Пропозиція – це кількість товарів та послуг, який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу.

Зміст закону пропозиції полягас в тому, що чим вища ціна (за інших однакових умов), тим більше товару за такою ціною товаровиробники готові запропонувати на ринок упродовж певного проміжку часу, і навпаки, чим нижча ціна, тим менше товарів виробник бажатиме і зможе поставити на ринок.

До таких нецінових факторів відносять наступні:

- технологічний прогрес.

- зміна цін на ресурси.

- зміна цін на споріднені товари..

- зміни у бюджетно-податковій політиці.

- цінові очікування підприємців.

- кількість продавців на ринку.

На практиці ціна рівноваги встановлюється як загальне для попиту та пропозиції середнє значення ціни певного товару за умови збалансованості потенційних значень пропозиції та попиту.

Отже, ринковий механізм – це механізм координації діяльності суб’єктів через систему цін.

Інфраструктура ринку — комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку.

Інфраструктура — це основа, підґрунтя, фундамент економічної системи та її підсистем, її внутрішня будова, що забезпечує цілісність. Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарів і послуг від продавця до покупця.

Ринкова інфраструктура через свої елементи виконує такі основні функції: здійснює економічне та правове консультування підприємців і захист їх інтересів у державних і приватних структурах; забезпечує фінансову підтримку, кредитування, аудит, страхування; сприяє матеріально-технічному забезпеченню і реалізації продукції підприємств; регулює рух робочої сили, здійснює маркетингове, інформаційне та рекламне обслуговування і т.ін. Реалізація цих функцій дає можливість забезпечити більш швидкий рух товарів і послуг від виробника до споживача.

У ринковій інфраструктурі виділяють її окремі елементи, через які реалізуються її функції. Їх можна згрупувати у три блоки:

- організаційно-технічна інфраструктура, куди входять товарні біржі та аукціони, торговельні дома і торгові палати, холдінгові і брокерські компанії, ярмарки, пункти прокату і лізингу, державні інспекції, різного роду асоціації підприємців і споживачів, транспортні комунікації та засоби оперативного зв’язку;

- фінансово-кредитна інфраструктура ринку, куди входять банки, фондові і валютні біржі, страхові інвестиційні компанії, фонди профспілок та інших громадських організацій;

- науково-дослідна інфраструктура ринку включає наукові інститути, аудиторські організації.