- •Лекція № 9
- •Література
- •1. Стан здоров’я школярів у сучасних умовах
- •2. Оцінка здоров’я школярів та їх розподіл на медичні групи для занять фізичними вправами
- •У фізичному вихованні існують декілька комплексних систем оцінки здоров’я школярів.
- •Паспорт здоров’я
- •3. Особливості застосування коригуючої гімнастики для профілактики порушень постави
- •4. Підходи до організації уроків фізичної культури з учнями спеціальної медичної групи
- •5. Загальні методичні рекомендації до проведення занять фізичними вправами з учнями смг
- •В цьому періоді включаються майже всі загально розвиваючі вправи, види легкої атлетики, елементи спортивної і художньої гімнастики, рухливі ігри і елементи спортивних ігор.
2. Оцінка здоров’я школярів та їх розподіл на медичні групи для занять фізичними вправами
Аналіз стану здоров’я і фізичного розвитку школярів повинен проводити лікар-педіатр, який закріплений за даною школою. На початку навчального року (у 1 класі – в кінці року) він разом із бригадою лікарів-спеціалістів (стоматолога, отоларинголога, окуліста, хірурга, ортопеда) проводить поглиблений медичний огляд учнів. Після закінчення огляду складають комплексне заключення про стан здоров’я кожного школяра, визначають медичну групу для занять фізичною культурою і призначають лікувально-оздоровчі заходи. Результати огляду вносяться в індивідуальну картку розвитку школяра (форма 026/у). На підставі аналізу результатів медичного огляду розробляється план заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я школярів, який розглядається на педагогічній раді, затверджується головним лікарем дитячої поліклініки та директором школи. Для огляду учнів сільських шкіл центральна районна лікарня (ЦРЛ) щорічно створює лікарські бригади у складі педіатра та інших спеціалістів згідно графіку, затвердженого головним лікарем ЦРЛ, проводить огляд учнів всіх шкіл району. Такої організації контролю здоров’я школярів потребують існуючі нормативні документи про охорону здоров’я дітей. В межах даної лекції коротко розглядаються питання про оцінку здоров’я школярів лікарем, а також про доступні комплексні методики оцінки здоров’я учнів, якими повинен володіти сучасний вчитель фізичної культури.
Під час медичного огляду оцінка здоров’я дітей проводиться за наступними 4 критеріями:
наявність або відсутність хронічних захворювань;
рівень функціонування основних систем організму;
ступінь опору несприятливим впливам зовнішнього середовища;
рівень фізичного розвитку і ступінь його гармонійності.
У відповідності до зазначених критеріїв виділяють 5 груп здоров’я:
1-а. Здорові діти, без хронічних захворювань з відповідним до віку рівнем фізичного розвитку. Вони рідко хворіють.
2-а. Здорові, але із морфо-функціональними відхиленнями, із зниженим опором організму до гострих і хронічних захворювань. Це діти, які перенесли інфекційні захворювання, підлітки із затримкою загального фізичного розвитку (без ендокринних патологій) і значним дефіцитом маси тіла, які часто хворіють (4 рази і більше в рік).
3-а. З хронічними захворюваннями в стані компенсації, збереженими функціональними можливостями.
4-а. З хронічними захворюваннями в стані субкомпенсації із зниженими функціональними можливостями.
5-а. З хронічними захворюваннями в стані декомпенсації. Як правило, діти з такою патологією не відвідують школу, вони знаходяться у спеціальних лікувальних закладах [5].
З дітьми першої групи здоров’я навчальна діяльність організовується без будь-яких обмежень у відповідності з шкільною програмою.
Діти другої групи здоров’я потребують підвищеної уваги з боку лікарів як група ризику. З ними необхідно проводити оздоровчі заходи: загартувальні процедури, дієтотерапію, дотримуватися раціонального режиму дня.
Діти 3-4 груп повинні знаходитися під постійною увагою лікарів (при деяких захворюваннях їх ставлять на диспансерний облік). Їх руховий режим повинен бути обмеженим, а тривалість відпочинку і сну – збільшена.
В практиці ФВ (1) з метою оцінки здоров’я дітей і підлітків використовують наступні 5 критеріїв:
рівень фізичного розвитку, ступінь його гармонійності, відповідність біологічного віку до календарного;
рівень функціонування головних систем організму;
рівень фізичної підготовленості;
ступінь стійкості організму до несприятливих дій довкілля;
наявність або відсутність хронічних захворювань.
