- •1. Предмет і завдання історії педагогіки
- •2 Особливості виховання на різних етапах розвитку первісного суспільства
- •3 Характеристика ролі вчителя у суспільному розвитку.
- •1.2. Функції вчителя
- •5 Основні етапи розвитку педагогіки.
- •6. Підходи світової наукїґдо виникнення виховання як суспільного явища. Виховання у первісному суспільстві
- •7. Виникнення перших шкіл у світовій цивілізації
- •8. Виховання у древній греції
- •Спартанська система
- •9. Древньогрецькі філософи про формування людської особистості (сократ, платон, аристотель, демокрит)
- •Афінська система
- •10. Загальна характеристика епохи середньовіччя. Система середньовічних шкіл
- •11. Система лицарського виховання
- •12. Школа і педагогіка стародавнього риму
- •3. Виникнення освіти для дівчат
- •13 Школа і педагогічна думка епохи Відродження
- •14. Виникнення перших університетів у західній європі та організація навчання
- •15. Принцип природовідповідності, вікова періодизація та система шкіл (за коменським)
- •16Дидактичні погляди я.А.Коменського.
- •17. Класно-урочна система коменського. Принципи навчання
- •18. Педагогічні ідеї д. Локка
- •18. Педагогічні поглядиджона локка
- •19. Щея вільного виховання ж.-ж. Руссо. Вікова періодизація та система виховання ж.-ж. Руссо
- •20. Ідея вільного виховання ж.-ж. Руссо
- •21 . Життя та педагогічна діяльність й.Г.Песталоцці
- •Ііриродовідповідне виховання
- •26 Києво-Могилянська академія
- •27 Основні етапи педагогічної діяльності к.Д. Ушинського
- •28 Проблема виховання характеру людини в педагогічній спадщині к.Д. Ушинського
- •29 Дидактичні погляди Ушинського
- •30. Дидактика ф. Дістервега
- •31. Теорія навчання й виховання й. Гербарта
- •32. Р.Оуен про формування особистості
- •33. Гумаюстичні засади освіти й виховання. Рух нового виховання (м. Монтессорі, с.Френе)
- •34 Традиційні засади виховання дітей в київській русі
- •Соціальні умови становлення писемності та виникнення перших шкіл у київській русі
- •35. Виникнення братських шкіл
- •36. Діяльність козацьких шкіл в україні (січові, полкові, музичні та ін.)
- •38 Острозька школа-академія
- •39. Організаційна й педагогічна діяльність м.Корфа
- •40. Теорія фізичного виховання особистості п.Лесгафта
- •41. Теорія й практика вільного виховання л.Толстого
- •42. Освітня й педагогічна діяльність т. Лубенця
- •43 Документ pdf.
- •44. Просвітницько-педагогічна діяльність X. Алчевської
- •45. Проблема сімейного виховання ("книга для батьків", "лекції про виховання дітей")
- •49. Ідеї становлення вчителя-вихователя
- •65 Види освіти
- •67 Державні нормативні документи, що визначають зміст освіти
- •68 3. Удосконалення змісту освіти в сучасній загальноосвітній школі
- •69 Система освіти України, її структура
- •71 Урок як основна форма організації навчання
- •1.1 Дидактичні вимоги до сучасного уроку
- •1.2 Психологічні вимоги до уроку
- •1.3 Організація пізнавальної діяльності учнів
- •1.4 Організованість учнів
- •1.5 Врахування вікових особливостей учнів
- •1.6 Вимоги до техніки проведення уроку
- •3. Вимоги та стандарти вивчення учнів
- •74 3. Позаурочні форми навчання
2 Особливості виховання на різних етапах розвитку первісного суспільства
В історії виховання відправною точкою стала педагогічна практика первісних людей. Повністю реконструювати цей феномен сьогодні досить важко. Єдині доступні нам джерела – речові знахідки археологів. Але вони недостатні для отримання вичерпної інформації. Дослідники також відтворюють виховну практику первісних людей шляхом аналогій, використовуючи етнографічні дані про найбільш відсталі у своєму розвитку племена, що подекуди ще зустрічаються на Землі.
Існування первісного ладу вимірюється сотнями тисяч років. У своєму розвитку він пройшов кілька періодів: первісне стадо, родова община, розклад первісного ладу. Виховання підростаючого покоління на кожному його етапі мало свої особливості.
За первісного стада, коли тільки завершується процес біологічного становлення людини, ніяких організованих форм виховання ще нема. Не існує диференціації виховних впливів морального, трудового, тим більше інтелектуального спрямування. Виховання відбувається стихійно і обмежується прямим відтворенням небагатого суспільного досвіду.
Епоха родового устрою характеризується значним розширенням суспільного досвіду та перетворенням людських стад у сталі колективи родичів – роди, племена. У людей з’являються релігійні уявлення.
Первісна родова сім’я спочатку ділилася на три вікові групи: перша – діти i підлітки; друга – дорослі, повноправні учасники життя i праці; третя – люди похилого віку, старики. Кількість таких вікових груп з часом збільшувалася. Для багатьох первісних родів перехід у групу дорослих супроводжувався спеціальними актами, які дістали назву “ініціація“.
Вікова ініціація – перша в історії педагогіки iнституалiзована форма виховання дітей. Вона являє собою систему випробувань та церемонію посвяти підлітків у повноправні члени колективу, чому передує досить тривала спеціальна підготовка.
Мета виховання у цей період полягала у передачі підростаючому поколінню трудових навичок, встановлених способів поведінки, релігійних уявлень, традицій, звичаїв, обрядів.
Єдиною виховною інституцією виступає ціла община. Виховання є суспільним, спільним і однаковим для всіх. Функція вихователя поступово закріплюється за групою стариків, які були носіями i хранителями колективного досвіду. Часто роль вихователів виконували і старші діти.
Існували лише вікові i статеві відмінності у вихованні дітей. Виховання здійснювалося шляхом прямого включення дітей у конкретні види трудової діяльності дорослих i мало практичний характер. Воно було природним і вільним. Діти сприймали його як невід’ємну частину їх дійсного сьогоднішнього життя, а не як підготовку до життя майбутнього.
На останніх етапах матріархату з’явилися перші в історії заклади для життя i виховання підростаючих людей – будинки молоді. Вони були окремими для хлопчиків i дівчаток. Тут діти під керівництвом старійшин роду готувалися до життя та праці.
Вершиною первіснообщинної культури виступила поява писемності у вигляді піктографічного письма. Піктографічне письмо – це спосіб передачі інформації за допомогою спеціальних малюнків.
До найперших в iсторiї людства організаційних форм виховання належать: дитячі ігри, традиції, звичаї, ритуали, обряди, ритуалiзованi обряди, усна творчість первісних людей. Особливе значення надавалося дотриманню встановлених заборон — табу.
Епоха розкладу первісного ладу характеризується виникненням сусідських общин, поступовим встановленням патріархальних суспільних стосунків і моногамної сім’ї, становим і майновим розшаруванням суспільства.
Виховання у цей час починає складатися як особлива суспільна функція i набирає деяких організованих форм. Разом з первісним колективом ще одним виховним інститутом поступово стає сім’я. На зміну єдиному, колективному i рівному для всіх поступово приходить станово-сiмейне виховання, яке диференціюється для кожного стану згідно його ідеалів. Поступово втрачаються безпосередні зв’язки між дитиною i суспільством. Виховання все більше втрачає свій природовiдповiдний i ненасильницький характер.
Розширюються релігійні уявлення людей, зростають відомості з астрономії, історії, медицини, ускладнюється досвід виконання сільськогосподарських робіт. Зростання об’єму людських знань разом із становим розшаруванням суспільства породили відокремлення розумового виховання від фізичної праці і необхідність організації спеціального навчання. Причому розумове виховання стає монополією панівної групи людей, оскільки саме в їхніх руках зосереджувалися такі знання. Все це також привело до появи людей, для яких виховання стає сферою їхньої професійної діяльності.
