Питання 3 Грецькі міста-держави на території України.

Грецькі міста-держави. Причинами появи греків на Півдні України були: 1. Перенаселення у Греції; 2. Криза грецького суспільства; 3. Завойовницькі походи лідійців, персів і римлян. 4. Нестача землі. 5. Торговельно-сировинну. 6. Етнічну – багато етносів ворогували між собою. Називається періодом «Великої грецької колонізації». Першою була заснована Борисфеніда на острові Березань. Вони принесли сюди державницьку систему ПОЛІС. Вона поєднувала місто і аграрну частину навкруги (хору). Поліси були рабовласницькими республіками – вільні греки жили в демократії і мали рабів-іноземців. У 480 році до н.е. виникає Боспорське царство, куди ввійшли Пантікапей, Фанагорія, Герионаса та ін.. Було два періоди – 1. Грецький – (7 – 1 ст. до н.е.). 2. Римський – (1 ст. до н.е. – 4 ст. н.е.)

Грецькі міста: Ольвія, Борисфеніда, Ніконій, Тіра, Херсонес, Пантікапей, Феодосія, Горгіпія. Тип держави – рабовласницька демократія(греки жили в демократії, але мали іноземних рабів). Займалися землеробством, ремеслом, посередницькою торгівлею. На початку н.е. частина міст була знищена варварами, інші завоювали римляни. Ряд грецьких міст на деякий час об`єдналися у вигляді Босфорського царства.

Питання 4 Давньоруська держава.

Перші державні об`єднання слов`ян за джерелами: Куябія – (Київ); Славія – (Новгород);

Артанія – (Тмутаракань). Крім землеробства слов`яни займались ремеслом(обробка заліза, гончарство, різання кістки), також частково скотарством.

У ІVт. на Дніпрі існувало державне об`єднання – союз антів ( лідери: Бож, Ідар, Межамір ) – розгромлене готами. У VIст. існувала держава волинян (Маджарк, Доброгаст) – була розгромлена аварами. У VIст. існувала держава полян (Кий, Щек, Хорив, Либідь) – фактично започаткувала Руську державу.

Державна система Київської Русі: на чолі стояв князь, нижче йшли бояри, далі старша дружина, молодша дружина, армія, купці, ремісники, селяни.

Ознаки держави: 1. Територія і економіка; 2.Армія і апарат; 3.Релігія і гроші; 4.Народ і закони; 5. Кордони і культура. Причини об`єднання слов`ян: Один народ; Одна культура й віра; Одна територія; Тісні зв`язки; Спільна боротьба з ворогами.

Більшість істориків вважають, що Руську державу започаткував Кий у VIст. н. е. – він об`єднав полян, воював з хозарами, розгромив Візантію, розширив володіння. Його політику продовжили потомки – Аскольд і Дір, які провели відомі походи на Візантію у 860-867рр. (під час останнього походу Аскольд спробував хрестити дружину – Аскольдове хрещення).

Але фактично Київську Русь започаткував Новгородський князь Олег у 882р., він напав на Київ, убив Аскольда і Діра, об`єднав Київ і Новгород. Було намічено кордони і територію, столицю і князівську династію.

Олег (882-912) – також розбив хозарів, Візантію, приєднав до Києва древлян, сіверян, кривичів, уличів, радимичів, хорватів. Він домовився з уграми, щоб вони не чіпали його землю, воював з варягами, отримував данину з Візантії.

Ігор (912-945) – князь-невдаха, бо 2 його походи на Візантію провалилися. Він невдало воював з печенігами, але провів вдалий похід проти горців Марзубана. Він безбожно і жорстоко грабував свій народ, за що був вбитий древлянами.

Ольга(945-964) – жорстоко придушивши повстання древлян, вона змушена була ввести єдині для всіх податки, які дуже укріпили економіку, єдність держави, вона також хрестилася сама і дозволила християнам вільно селитися на території Русі; підписала договори з 10-ма країнами світу.

Святослав(964-972) – князь-воїн або князь-волоцюга, збільшив територію Русі у 3 рази, об`єднав майже всіх слов`ян, розгромив хозарів, волзьких болгар, ясів, косогів, Болгарію і Візантію. Провів адміністративну реформу і посадив у великих містах своїх великих синів, родичів, бояр, воєвод. Будучи постійно в походах, створив професійну армію і апарат управління, який керував замість нього(тисячники, сотники, управителі, старости, огнищани). Був вбитий печенігами на дніпровських порогах.

Володимир(980-1015) – остаточно об`єднав всіх слов`ян і провів ряд реформ:

1. Адміністративна – поділив країну на 8 округів і на волості, де посадив своїх синів, родичів чи довірених людей;

2. Військова – створив професійну армію з дворян, які за службу отримували землі;

3. Оборонну – побудував по кордонах фортеці-засіки і укріплював міста;

4. Судова – удосконалення права і пристосування його до нужд держави;

5. Релігійна – здійснив хрещення Русі.

Спочатку Володимир ввів пантеон з 6-ти основних язичницьких богів(Сварог, Дажбог, Перун, Стрибог, Волос, Лада), але з цього нічого не вийшло, тоді він в 988-989рр. силою хрестив Русь, ввівши православну віру. Підписав угоди з 10-ма країнами світу. Одружився на візантійській принцесі Анні, прийняв титул імператора.

Ярослав Мудрий(1019-1054) – створив перший збірник законів *Руська правда* , добудував

Софію Київську, укріпив міжнародний авторитет Русі, одруживши своїх дітей на великих володарях світу, піднімає освіту й культуру на Русі, мав договори з 20-ма країнами світу.

Володимир Мономах(1113-1125) – останній князь, що об`єднав Київську Русь. Провів судову, військову й адміністративну реформи; боровся з половцями. Після смерті його сина Мстислава в 1132 році Русь розпалась на 50 князівств.

Культура Київської Русі: Писемні – *Повість минулих літ*, *Руська правда*, *Повчання Мономаха дітям*, *Слово про закон і благодать* Іларіона); Архітектурні – Десятинна церква, Печерська лавра, Софія Київська, Спаський собор в Чернігові; Ікони - *Ярославська оранта*, *Дмитрій Солунський*, *Борис і Гліб*; Ремесла – фреска, мозаїка, різька, чернь, зернь, філігрань. Язичництво – віра у незрозумілі сили природи, які не можна пояснити. Боги: Сварог – небесний вогонь; Даждьбог – сонце; Перун – блискавка й грім; Стрибог – вітер; Волос – торгівлі; Лада – кохання.

Вірили також у домовиків, русалок, водяників, чортів і т.п. Приносили жертви.

Питання 5 Феодальна роздробленість Русі

Причини: Народні повстання; Напади зовнішніх ворогів; Боротьба за Київ; Міжусобиці; Покращення продуктивності праці, збільшення доходів. Відсутність системи успадкування. Русь розкололась на 50 князівств, серед яких найбільших 4:

1. Чернігово-Сіверське ( Чернігів, Новгород-Сіверськ, Стародуб, Брянськ – найбільші міста) – правила династія Ольговичів, яка користувалась європейською системою успадкування влади. Воно було монолітним, мало чітку ієрархію, систему успадкування влади старшим сином і сильну армію. Внаслідок частих боїв з кочівниками, вони створили прикордонні споруди і високопрофесійну дружину.

2. Володимиро-Суздальське ( Москва, Ростов, Суздаль, Володимир ) – утворив його Юрій Довгорукий, а відомими князями були Андрій Довголюбський і Всеволод Велике Гніздо.

3. Новгородська земля ( Новгород, Псков, Ладога) – князя з дружиною наймали для оборони держави. Керували: архієпископ, посадник, тисяцький. Існувало Віче і Новгородська Рада, куди входили старости земель.

4. Найбільш стабільним було Галицько-Волинське князівство ( Львів, Галич, Володимир, Луцьк, Кременець – найбільші міста) – утворили князівство внуки Ярослава Мудрого – Ростиславичі і найвідомішими князями були Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович і Данило Романович Галицький. Переваги князівства: Перехрестя торгових шляхів; Карпатський ліс і сіль дорого коштували; Гори, ліси і ріки захищали від ворогів. У князівстві існувала багата боярська опозиція проти князя, яку очолював Володислав Кормильчич. Але князі Галицького князівства у боротьбі проти бояр використовували народ і міста, які першими отримали тут Магдебурзьке право (вільного міста) – 1334 Сянок. Чернігово-Сіверське та Галицько-Волинське князівства стали осередками формування майбутнього українського народу та його державності.

Питання 6 Галицько- Волинське князівство.

Найбільш стабільним було Галицько-Волинське князівство ( Львів, Галич, Володимир, Луцьк, Кременець) – утворили князівство внуки Ярослава Мудрого – Ростиславичі і найвідомішими князями були Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович і Данило Романович Галицький. Переваги князівства: Перехрестя торгових шляхів;

Карпатський ліс і сіль дорого коштували; Гори, ліси і ріки захищали від ворогів.

У Галичині бояри боролись проти князя і щоб приборкати їх, князь спирався на армію і народ.

У 1199 році Роман Мстиславович вперше об`єднав Галич і Волинь. Придушив бояр, розбив половців і литовців, розгромив ятвягів і поляків, захопив Київ і посадив там свого воєводу, відкинув пропозицію Папи Римського про покатоличення.

У 1205 році Роман загинув у битві з поляками під Завихостом. Після загибелі бояри вигнали його дружину і дітей за кордон(вони жили у Києві, Польщі, Угорщині, Чехії та інш.). Лише у 1215 році Данило забрав собі Волинь.

У 1238 році Данило знову об`єднав Галич і Волинь(цього ж року він розбив лицарів під Дорогочином). Данило боровся проти литовців і поляків, угорців і німців; перший наніс 2 поразки монголам (1245; 1254 – на річці Тетерів і в Болоховській землі). Захопив Київ і посадив там воєводу Дмитра; хотів об`єднати Київську Русь і скинути монгольське іго. Побудував 15 міст, прийняв від Папи Римського королівську корону, при умові, що Папа організує хрестовий похід проти монголів. Київ від монголів у 1240 році обороняв воєвода Данила Галицького Дмитро, мужність якого була високо оцінена монголами. Прийнявши від папи римського королівську корону, Данило хотів допомоги від папи у боротьбі проти монголів за звільнення всієї Русі. Але коли допомоги не було – він відмовився від коронування. Для збереження своєї земля Данило їздив у Орду до Батия за ярликом (дозвіл на землю), домовився з ним і зберіг свої землі від розору. Але коли сюди прийшли орди Бурундая, він змушений був знищити укріплення кількох міст.

Держава Данила Галицького боролася проти монголів, підтримувала інші князівства. Данило будував міста, фортеці, запрошував гарних ремісників. Він розбив всіх ворогів, крім монголів, але боровся з ними, мав союз із Олександром Невським та іншими князями.