- •1)У чому полягає суть мензульної зйомки
- •2)Основні положення про побудову дгм
- •3)Які існують методи визначення елементів приведення
- •Визначення елементів приведення.
- •4)Переобчисленняі координат із зони в зону
- •5)Порядок оформлення плану мензульної зйомки
- •6)Поясніть що таке 6 градусні зони
- •9)Дгм спеціального призначення
- •7)Перехід відстаней від еліпсоїда до відстаней на площині
- •8)Охарактеризуйте електронно-оптичні та електронні тахеометри
- •10)Загална характеристика картографічних проекцій
- •11)Визначення кординат точки прямою теодолітною засічкою
- •Рішення:
10)Загална характеристика картографічних проекцій
Картографічна проекція – це математично визначений спосіб зображення земної поверхні на площині (карті). Реальна земна поверхня дуже складна і не відповідає жодному геометричному тілу. Щоб відтворити цю поверхню на карті, спочатку її відображають на математично правильній фігурі (кулі), а потім переносять це зображення на площину, ніби проектуючи його.
Картографічних проекцій існує багато, їх об’єднують у групи. Насамперед проекції поділяють за видом допоміжної поверхні, яка використовується при переході від кулі до площини карти. Розрізняють проекціїциліндричні, коли проектування з кулі здійснюється на поверхню циліндра, конічні, коли допоміжною поверхнею служить конус, і азимутальні, коли проектування ведеться безпосередньо на площину
11)Визначення кординат точки прямою теодолітною засічкою
Пряма кутова засічка - це спосіб визначення невідомих координат деякої точки, шляхом вимірювання на пунктах з відомими координатами кутів між напрямком з данного пункту на точку, координати якої потрібно визначити, та напрямком на інший пункт з відомими координатами. Для розв'язання задачі потрібно виконати спостереження щонайменше на двох відомих пунктах (однократна засічка). За наявності вимірювання виконують з трьох пунктів (багатократна засічка), що дозволяє перевірити правильність отриманого результату. У разі, коли між пунктами з відомими координатами не має взаємної видимості, між пунктами можна прокласти теодолітний хід та виконати вимірювання кутів між напрямком на невідому точку та ребром ходу (метод Гаусса).
Пряма однократна засічка - метод Гаусса
Задача передбачає визначення координат пункту спостереженням його з двох пунктів з відомими координатами, між якими не має взаємної видимості (рис. 2).
|
Відомі: (xА, yА), (xБ, yБ)
Визначені в ході вимірювань: αА, βА, αБ, βБ
Знайти: (xР, yР)
Рішення:
1. Позначимо напрямки на з пунктів А та Бна пункт Р, як АР та БР:
;
.
2. Складаємо рівняння для координати у пункту Р:
;
.
3. Віднімаючи з першого рівняння друге маємо формули для визначення координат пункту, що спостерігається з точок А та Б:
;
.
12)Поясніть порядок побудови і оформлення координатної сітки
Побудова координатної сітки - це дуже відповідальна справа, яка потребує
великої уваги і акуратності. Від точності побудови координатної сітки
залежить точність плану.
Сітка будується у вигляді системи квадратів зі сторонами 10 см. Загальні
її розміри - 50 х 50 см.
Існує декілька способів побудови координатної сітки, однак найбільше
розповсюдження отримав спосіб побудови сітки за допомогою лінійки проф.
Ф.В. Дробишева. Ця лінійка являє собою своєрідний циркуль.
В тілі лінійки є шість вирізів - віконечок. Один з країв кожного
віконечка скошений. Скошений край першого вирізу зроблено по прямій, а
скошені краї інших вирізів - по дугах кіл, радіуси яких відповідно
дорівнюють 10, 20, 30, 40, 50 та 70.711 см. Центром цих кіл є кінець
штриха на скошеному краю першого вирізу.
Правильність побудови перевіряється вимірюванням довжин діагоналей
кожного квадрата за допомогою вимірювача і масштабної лінійки.
Відхилення не повинні перевищувати 0.2 мм.
Для накладки точок по координатах спочатку потрібно визначити квадрат, в
якому повинна бути розташована дана точка. Наприклад, треба накласти
точку II, координати якої дорівнюють: хн = 2764.95 м; уп = 83 86.91 м.
13)нема бо похоже на 12
14)Проекція Гаусса
У цій проекції, загальна теорія якої розроблена у 1825 – 1830 рр. видатним німецьким математиком К.Ф.Гауссом (1777 – 1855), поверхня земного еліпсоїда поділяється меридіанами на координатні зони. Кожна зона створюється двома меридіанами і є сфероїдним двокутником. Ширина зони по довготі становить 6º, а при проведенні великомасштабних зйомок 3º. У проекції Гаусса при зображенні на площині кожної координатної зони еліпсоїда виконуються такі дві умови:
Рівнокутність зображення.2. Осьовий меридіан зони зображується у вигляді прямої лінії
з точним збереженням своєї довжини. Із цих умов випливає, що осьовий меридіан і частина екватора в межах зони зображуються на площині у вигляді двох взаємно перпендикулярних прямих, які створюють у кожній координатній зоні систему плоских прямокутних координат. При цьому осьовий меридіан приймається за вісь абсцис (Х), а екватор – за вісь ординат (Y).
15)Визначте порядок знесення координат з вершин на землю
При виробництві топографо-геодезичних робіт в міських умовах неможливо буває встановити теодоліт на пункті геодезичної мережі (пунктом є церква, антена і т.п.). Тоді й виникає завдання зі знесення координат пункту тріангуляції на землю для забезпечення виробництва геодезичних робіт на даній території. Вихідні дані: пункт A з координатами X A, Y A; пункти геодезичної мережі B (X B, Y B) і C (X C, Y C). Польові вимірювання: лінійні вимірювання вибраних базисів b 1 і b '1; вимірювання горизонтальних кутів ß 1, ß' 1, ß 2, ß '2, б, б'. Потрібно знайти координати точки P - X P, Y P.
sin ψ = D × sinб / S AB;
sin ψ '= D × sinб' / S A С; sin ` ψ = arcsin ψ '= arcsin 0 φ = 180 o - (б + ψ) φ `= 180 o - (б` + ψ `) α D = α AB ± φ α D `= α AC ± φ `
16)охарактеризуйте дійсні і умовні координати
Нахуй
нема
17)геодезичні знаки та центри
Геодезичні знаки – підземні й наземні споруди, що закріплюють на місцевості пункти геодезичної мережі.Представляють собою споруди або пристрої над центром геодезичного пункту, що позначають положення останнього на місцевості і є об’єктами візування на цей пункт.
У залежності від класу та природніх умов закладання геодезичні знаки можуть бути збудовані у вигляді пірамід, простих чи складних сигналів, турів, віх і т. ін.
Геодези́чний пункт — точка земної поверхні, положення якої визначено щодо певної вихідної точки геодезичними вимірюваннями, положення яких визначено у загальній для них системі геодезичних координат і висот, прийнятої для України[1]. До геодезичних пунктів належать центри та зовнішні знаки тріангуляції, GPS-мережі, полігонометрії, в тому числі і настінної, а також нівелірної мережі.[2]
У геодезичному пункті встановлюють геодезичні знаки.
18)Як здійснюється множення документів?(Шо за хуйня?)
Казімір Іван розкаже
19)Обернена теодолітна засічка
Задача передбачає визначення координат точки, з якої здійснюються спостереження трьох пунктів з відомими координатами, в ході спостережень вимірюються кути між напрямками з точки стояння на пункти, що спостерігаються (рис. 1).
|
Відомі: (xА , yА), (xБ , yБ), (xС , yС)
Визначені в ході вимірювань: βАБ, βБС
Знайти: (xР , yР)

Рисунок
2. Схема прямої засічки - метод Гаусса
Рисунок
1. Схема оберної кутової засічки