- •22)Причини і характер 1 світової війни.Становище україни.
- •30)Утворення уряду Директорії та його діяльність
- •31) Проголошення зунр її внутрішня та зовнішня політика?
- •32) Об'єднаний похід українських армій. Перший зимовий похід.
- •33) Варшавська угода та її наслідки. Причини поразки української революції.
- •34) Нова економічна політика (неп).
- •35) Причини та масштаби голоду 1921-1922 рр. Конфлікт більшовиків з церквою
- •36)Політика українізації а її наслідки
- •37)Особливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні
- •38) Колективізація методи здійснення та наслідки
- •44)Початок радянсько-німецьких військ
- •46.) Розгортання руху Опору та його течії в Україні
- •47)Визволення України
- •48)Обєднання Українських Земель
- •51. Реформування економіки в період«відлиги»
- •53.Політико-ідеологічна криза радянської системи
- •54.Наростання десиденстького руху
- •55.Перебудова
- •56. Спроби політичної реформи та відродження національно-визвольних процесів
- •57. Декларація про державний суверенітет,проголошення незалежності україни
- •58.Розгортання державотворчих процесів
- •59. Соціально-економічне становище в незалежній україні
- •60.Зовнішня політика
44)Початок радянсько-німецьких військ
1 вересня 1939 року Німеччина та Словаччина розпочали військову операцію проти Польщі. У відповідь Велика Британія і Франція (а слідом за ними й залежні від них країни), згідно з попередніми домовленостями з польським урядом, 3 вересня 1939 року оголосили війну Німеччині, з локального конфлікту між Німеччиною та Польщею війна переросла у світову. Наступ німецьких військ розвивався за планом. Польські війська виявилися слабкою військовою силою порівняно з узгоджено діючими танковими з'єднаннями талюфтваффе. На Західному фронті союзні англо-французькі війська не проявляли активності (див. Дивна війна). Тільки на морі війна почалася одразу: 3 вересня німецький підводний човен U-30 без попередження напав на англійський пасажирський лайнер «Атенія» 5 вересня США і Японія оголошують про свій нейтралітет у європейській війни . [18]17 вересня у конфлікт втрутився Радянський Союз. Червона армія перейшла кордон Польщі і розпочала бойові дії проти польської армії.Відповідно до таємної угоди з Німеччиною СРСР окупував східні області Польщі (землі Західної України та ЗахідноїБілорусії).28 вересня німці увійшли до Варшави. Цього ж дня в Москві підписано Договір про дружбу та кордони між СРСР та Німеччиною, який встановив лінію розмежування між німецькими і радянськими військами на території колишньої Польщі приблизно по «лінії Керзона». 6 жовтня капітулювали останні підрозділи польської армії.Результатом кампанії став розгром польських збройних сил, евакуація польського уряду і залишків його армії за кордон. Відповідно до секретного доповнення до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом територію Польщі поділено між Третім Рейхом та СРСР, а також Словаччиною і Литвою. Остання не воювала, але 10 жовтня 1939 року підписала з СРСР Договір про взаємодопомогу, згідно з яким литовський уряд дав згоду на дислокацію на своїй території частин Червоної Армії та отримав від Радянського Союзу частину колишніх польських земель — Віленську область. Червона Армія окупуваласхідну частину Польщі (землі Західної України та Західної Білорусії). Пізніше Західна Україна (1 листопада 1939 року) і Західна Білорусь (2 листопада 1939 року) увійшли до складу СРСР (формально до УРСР та БРСР відповідно). Питання про причини Другої світової війни залишається в історичній науці досить дискусійним і неоднозначним. Але більшість дослідників[Джерело?] виділяють такі основні причини:
Версальсько-Вашингтонська система, що встановила несправедливі кордони (ігнорування етнічного принципу) та систему економічних і політичних взаємин;
фашистські та мілітаристські держави на чолі з Німеччиною, Італією і Японією були невдоволені Версальською системою і прагнули днового перерозподілу світу, до захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, які тоді знаходилися переважно під контролем Великої Британії, Франції і США;
підготовка СРСР до світової революції;
неефективність Ліги націй;
загострення суперечностей між великими державами через глибоку економічну кризу;
політика потурання агресорам, яку проводили Велика Британія та Франція, сподіваючись задовольнити їхні апетити.
45.) Окупаційний режим в Україні Німецькі окупанти, захопивши Україну, поводили себе як господарі, встановивши свій "новий порядок" – режим найжорстокішого терору і насильства. На місцях було створено міські управи на чолі з бургомістрами й волосні управи, очолювані старшинами. В селах призначались старости, для підтримання порядку була створена поліція. Утворюючи "цивільне управління", німці взяли під контроль всі сторони суспільного життя. Практично на всій території, загарбаній, окупантами, у містах, центрах комунікацій функціонували військово-польові суди, комендатури, каральні загони (СС), таємна поліція (гестапо), служба безпеки (СД) та ін. Окупанти використовували й послуги місцевого населення. Новому режиму служили в основному ті, хто постраждав від сталінського режиму і бажав помститися, кримінальні елементи, або ті, хто не міг знайти іншого засобу існування. Таких було сотні тисяч. Саме з них формувалася в основному місцева цивільна адміністрація та поліція. Колабораціоністи активно використовувалися вермахтом у допоміжних частинах, а іноді і як солдати. З українців 1944 р. була сформована дивізія військ СС "Галичина", яка брала участь у каральних операціях, зокрема в придушенні Варшавського повстання восени 1944 р. З моменту окупації в Україні широко розгорнулась пропаганда з метою нейтралізувати наслідки ідеологічної діяльності більшовиків. Через газети, плакати, інші пропагандистські матеріали вони розповідали правду про голодомор 1932-1933 р., насильницьку колективізацію, репресії в Україні, що справило на людей тяжке враження. Одночасно окупанти обіцяли жителям окупованих територій аграрну реформу, вільний розвиток української культури, повернення полонених солдатів додому. Ці обіцянки іноді (в перші місяці війни) виконувались. У деяких місцях роздавався колгоспний інвентар. Де-не-де дозволялося працювати українським школам та культурно-просвітницьким організаціям за умови, що вони дотримуватимуться нацистської ідеології та лояльності до окупаційного режиму.
