4.5. Евакуація людей із будівель та приміщень

При виникненні пожежі на початковій стадії її розвитку виділяється тепло, токсичні продукти горіння, можливі руйнування конструкцій. Тому потрібно якнайшвидше евакуювати людей із будівлі, що горить.

Вимоги до устрою шляхів евакуації і евакуаційних виходів із будівель і приміщень представлені в СНиП 2.01.02-85 і СНиП 2.09.02-85. Необхідна кількість евакуаційних виходів з будівель і приміщень кожного поверху будівлі приймається по розрахунку, але повинна бути не менше двох. Розташовують їх з протилежних сторін будівель або розосереджено.

Евакуаційними виходами рахуються ті, які ведуть:

1. Із приміщень першого поверху безпосередньо назовні або у вестибюль, коридор чи клітку сходів.

2. Із приміщень любого поверху, крім першого, в коридор, який веде на клітку сходів, якщо вона має вихід безпосередньо назовні або через вестибюль, який відділений від примикаючих коридорів перегородками з дверима.

3. Із приміщення в сусідні приміщення на тому же поверсі, які забезпечені виходами, що вказані вище в пп.1 і 2.

Не відносяться до евакуаційних шляхів ліфти та інші механічні пристрої транспортування людей. (Додаток №5)

Питання для самоперевірки

1. Що таке горіння, які є його види?

2. Перелічіть різновидності горіння, та дайте їх визначення.

3. За якими показниками здіцснюють оцінку вибухопожежонебезпечності речовин і матеріалів?

4. На які категорії поділяються приміщення і будівлі за вибухопожежною та пожежною небезхпекою?

5. Що розуміють під вогнестійкістю будівель та споруд?

6. Які установки та засоби використовують для гасіння пожеж?

7. За допомогою яких технічних засобів здійснюється пожежна сигналізація, оповіщення та зв’язок?

8. Які виходи вважаються евакуаційними?

5. Надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках і в екстремальних ситуаціях

Перша допомога - це сукупність простих доцільних дій, спрямованих на збереження здоров’я і життя потерпілого.

По-перше, якщо є потреба і можливість, необхідно винести потерпілого з місця події. По-друге, оглянути ушкоджені ділянки тіла, оцінити стан потерпілого, зупинити кровотечу і обробити ушкоджені ділянки. Потім необхідно іммобілізувати переломи і запобігти травматичному шокові.

При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими принципами :

1. правильність і доцільність;

2. швидкість;

3. продуманість, рішучість, спокій.

Людина, яка надає першу допомогу повинна знати :

- основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини;

- загальні принципи надання першої долікарської допомоги і її прийоми стосовно до характеру отриманих потерпілим пошкоджень.

Людина,яка надає першу допомогу повинна уміти:

- оцінити стан потерпілого і визначити яку допомогу в першу чергу той потребує;

- забезпечити вільну прохідність верхніх дихальних шляхів;

- виконати штучне дихання “з рота в рот” або “з рота в ніс”, зовнішній масаж серця і оцінити їх ефективність;

- зупинити кровотечу накладанням джгута, давлючої пов’язки, пальцевого прижимання судин;

- накласти пов’язку при пошкодженні (пораненні, опіку, відмороженні, ушибі);

- іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому ушибі, термічному ураженні;

- надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, отруєнні, блюванні, втраті свідомості;

- використати підручні засоби при переносі, навантаженні і транспортуванні потерпілого;

- визначити необхідність вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом;

- користуватися аптечкою швидкої допомоги.

Послідовність надання першої допомоги:

- усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров’ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити палаючий одяг, дістати із води), оцінити стан потерпілого;

- визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів по його спасінню;

- виконати необхідні дії по спасінню потерпілого в порядку терміновості (забезпечити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов’язку і т. д.).

- підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

- визвати швидку медичну допомогу чи лікаря або прийняти заходи по транспортуванню потерпілого в найближчу медичну установу. Винести висновок про смерть потерпілого має право лише лікар.

В місцях постійного чергування медичного персоналу повинно бути:

- набір (аптечка) необхідних пристосувань і засобів для надання першої медичної допомоги ;

• плакати з правилами надання першої допомоги, виконання прийомів штучного дихання і зовнішнього масажу серця, вивішені на видних місцях .

Ознаки життя:

1. Дихання : 3 методи визначення:

1. За рухом грудної клітини,

2. За зволоженням дзеркала,

3. За звуженням зіниць під час раптового освітлення очей або після їх затемнення рукою.

2. Серцебиття:

1. Визначається рукою або на слух зліва, в області серця

2. На шиї, де проходить сонна артерія

3. На внутрішній частині передпліччя

Ознаки смерті:

клінічна - (5…7 хв., незворотні явища в організмі ще відсутні)

біологічна – синюшні плями, трупне задубіння, незворотна деформація ока при здавлюванні "котяче око"