1.3. Основи аналогової схемотехніки

1.3.1. Програма курсу.

Загальні відомості про підсилювачі та їх класифікація. Основні параметри і характеристики підсилювачів. Принципи побудови підсилювачів. Основні режими (класи) роботи підсилювачів. Кола зміщення підсилюючих каскадів. Температурна стабілізація підсилювачів. Каскади попереднього підсилення. Види зворотного зв’язку. Вплив зворотного зв’язку на технічні показники підсилювача. Схеми підсилювачів з негативним зворотним зв’язком. Підсилювачі постійного струму прямої дії. Дрейф нуля в підсилювачах постійного струму. Підсилювачі постійного струму з перетвореннями. Балансні підсилювачі. Диференційні підсилювачі. Ідеальний ОП. Основні параметри та характеристики. Інвертуючий ОП. Неінвертуючий ОП. Диференціальний підсилювач на ОП. Повторювачі напруги. Масштабуючий ОП. Сумуючий ОП. Інтегратор на ОП. Диференціатор на ОП. Захист вхідних та вихідних ланцюгів. Компенсація вхідних струмів ОП. Компенсація вхідної напруги зрушення ОП. Частотна корекція. Умови збудження автогенератора. RC – генератори. АRC – фільтри.

[1], с. 67 – 130; [3], с. 135 – 314, 415 - 426; [4], c. 157 – 217, 228 - 256.

1.3.2. Методичні вказівки

При вивченні RC-підсилювачів потрібно мати уяву про призначення елементів схеми, знати способи задання зміщення і забезпечення температурної стабілізації режимів його роботи. Треба вміти аналізувати хід амплітудно-частотної характеристики в різних діапазонах частот.

При вивченні впливу зворотного зв’язку (ЗЗ) на параметри і характеристики підсилювача треба навчитися розпізнавати вигляд застосованого зворотного зв’язку.

У підсилювачах постійного струму (ППС) використовується безпосередній зв’язок і це викликає певні труднощі в узгодженні каскадів по постійній складовій. Окрім того, їм властивий „дрейф” нуля, що ускладнює використання таких підсилювачів. При створенні ППС більш широке поширення отримали диференційні підсилювальні (ДП) каскади, в яких „дрейф” нуля знижений. Збільшення диференційного вхідного опору та диференційного коефіцієнта посилення ДП істотно підвищує функціональні можливості цих підсилювачів. Треба знати схеми ДП і шляхи поліпшення їх параметрів.

ОП в інтегральному виконанні в цей час складають основу аналогових інтегральних мікросхем. До складу інтегральних мікросхем входять диференційні каскади. Треба вміти аналізувати типову схему ОП, знати призначення компонентів та основні параметри. У залежності від способу підключення до входу джерела сигналу, що посилюється, розрізняють інвертуюче, неінвертуюче і диференціальне включення ОП. Будь-яке схемотехнічне рішення із застосуванням ОП містить одне з таких включень. На ОП можна реалізувати безліч різних пристроїв: суматори, інвертори, диференціатори, мостові підсилювачі, перетворювачі, обмежувачі, мультивібратор та інші аналогові та імпульсні пристрої. ОП в більшості випадків можна вважати „ідеальними” внаслідок високого коефіцієнта посилення, великого вхідного і вихідного опорів. Для забезпечення високої точності ОП охоплюють глибоким негативним зворотним зв’язком і часто вводять частотну корекцію з метою підвищення його стійкості.

Потрібно звернути увагу на схемотехнічні особливості побудови компараторів на ОП, в яких зазвичай відсутні зовнішні ланцюги негативного ЗЗ на відміну від типових застосувань стандартних ОП.

Потрібно звернути увагу на схемотехнічні особливості побудови компараторів на ОП, в яких зазвичай відсутні зовнішні ланцюги негативного ЗЗ на відміну від типових застосувань стандартних ОП.

При вивченні генераторів треба знати умови виникнення генерації, властивості RC-ланцюгів, схеми генераторів синусоїдальних коливань на інтегральних мікросхемах.