V в 1,5; Mn, Be і Ni в 1,3 раза перевищує середній вміст цих металів у поро-

дах поверхні терикону.

Порівняно з кларком, для глин і аргілітів у виявлених нами частинах те-

рикону концентрація Mo вища удвічі, Pb – в 1,8; Y – 1,4 раза. Близькі до клар-

ку концентрації мають Ti і V. У ділянках позитивних значень факторних мі-

ток фактора F2 коефіцієнт концентрації Mo відносно кларку – 2,7; Pb – 2,0;

Y і Mn – 0,5; V – 0,4.

Оскільки на концентрування цих мікроелементів за результатами фак-

торного аналізу впливає одразу кілька чинників, а саме ступінь перегорілос-

ті породи, літологічний склад та наявність піриту, халькопіриту та сидериту,

важливо ранжувати їх шляхом детального вивчення кожного.91

Рис. 2. Розподіл факторних навантажень у межах факторів F1–F2 (a), F3–F4 (б)

(вміст P, Sr, Mn, Nі, Ba, Pb, V, Cu, Zr, Sn,Ga, Cr, Mo, Ti, Y, Yb, Zn, Ge, Co – у г/т; вміст аргілітів,

алевролітів, пісковиків, вугілля, піриту, сидериту, негорілих та перегорілих порід, насип і

зольність – у %; вивітрілість порід – у балах (невивітріла – 1, сильно вивітріла – 4)).

Дослідивши окремо перегорілі і негорілі породи, стверджуємо, що пере-

горілі породи порівняно з негорілими мають вищі зольність (в 1,6 раза) та

концентрацію Cr – у 2,6; Sc – 2,5; Ga – 2,3; Ba – 2,2; Sn, Zr – 2,1; V – 1,9; Sr –

1,8; Be, Ti – 1,7; Zn, Co – 1,6; P, Cu – 1,4 раза. Водночас у перегорілих по-

родах встановлено збіднення Mo – у 0,1; Pb – 0,5; Y – 0,6; Mn – 0,7 раза. На

вміст Ni (Кс 1,1) та Yb (Кс 0,8) ступінь перегорілості породи майже не впли-

ває. Зрозуміло, що головною причиною концентрування металів у перего-

рілих породах є підвищення їхньої зольності через вигорання вугілля. Ко-92

ректніше буде зіставити вміст металів у золі перегорілих та негорілих по-

рід. У цьому випадку ми отримали такий ряд зміни концентрації металів

у золі порід через їхнє горіння: Cr (1,8) > Sc (1,7) > Ga (1,6) > Ва, Sn (1,5) >

Zr (1,4) > V (1,3) > Be, Ti, Sr (1,2) > Zn, Co (1,1) > Cu, P (1,0) > Ni (0,8) >

Mn,Yb (0,5) > Y (0,4) > Pb (0,3) > Mo (0,04).

Фактор 3, який становить 8 %, виокремлює асоціацію вугілля–молібден–

негорілі породи–пірит (рис. 2, б). Молібден концентрується в межах него-

рілих ділянок терикону, збагачених вугіллям та піритом. У випадку складних

асоціацій треба виокремити первинні та вторинні взаємозв’язки. На нашу

думку, первинним є зв’язок між кількістю вугілля та вмістом Мо у суміші

порід терикону. Щодо вмісту Мо у породах та кількості піриту, то кореляцій-

ний зв’язок між ними відсутній. Із 14 зразків, які не містять вугілля, лише у

двох є пірит у кількості 1 %. Середній вміст Мо у них – 1,795, що удвічі

нижче за середній вміст у породах терикону в цілому. Тому доходимо ви-

сновку, що зв’язок Мо з піритом є вторинним і пов’язаний зі ступенем пе-

регорілості породи. Адже в перегорілих породах майже відсутні вугілля та

пірит. Саме відсутність вугілля, а не піриту, спричинює зниження вмісту Мо

в породах. Вміст Мо в перегорілих на 50 % породах становить 1,84 г/т, пе-

регорілих на 75 % – 1,70 г/т, що не шкодить довкіллю.

У негативній частині фактора 4, що становить 5 %, виокремлюється асо-

ціація Сu,Y, V, Ni, Ba, Be, (Sn), (звітрілі породи); у позитивній частині – Mo,

Sc, (Ga) (див. рис. 2, б). Це може свідчити, що на ділянках інтенсивно звітрі-

лих порід концентруються Cu, Yb, V, Ni, Ba, Be, (Sn) та вимиваються Mo, Sc,

Ga. Кофіцієнт концентрації хімічних елементів у межах ділянок звітрілих

порід, порівняно з їхнім середнім вмістом у породах терикону, такий: Cu –

2,6; Y – 1,9; Be, V – 1,8; Ba, Ni – 1,7; Sn – 1,5; Cr – 1,4; Zr – 1,3; Ga, Sc – 0,7;

Mo – 0,5. З порід, які зазнали вивітрювання, інтенсивно вимиваються Mo та

менш інтенсивно Ga і Sc. Цей процес, очевидно, призводить до нагромаджен-

ня Mo у нижчих горизонтах терикону та створює загрозу його надходження

в довкілля, зокрема в р. Рата.

Фактор 5, який становить 4 %, вказує на вимивання Mo зі схилів терико-

ну, що підтверджує високу рухливість цього елементa.

результати досліджень. Мікроелементний склад вугілля. Відомо, що

вугілля та породи, що його містять, вибірково можуть концентрувати окре-

мі хімічні елементи. Зокрема, вміст Германію у вугіллі родовища Боршод

(Угорщина) сягає 650 г/т, в окремих вугільних пластах Кансько-Ачинського

вугільного басейну (Росія) вміст Скандію – 15 г/т, Ітрію – 20 г/т, Ітербію –