- •36. Оцінка коней за роботоздатністю.
- •37. Генофонд свиней в Україні
- •38. Продуктивні ознаки свиней та методи їх оцінки
- •39. Оцінка кнурів та свиноматок за якістю нащадків
- •40. Популяційно – генетичні параметри селекційних ознак у свинарстві.
- •41Методи розведення свиней.
- •42. Організація та принципи функціонування систем генетичної оцінки свиней (на прикладі stages)
38. Продуктивні ознаки свиней та методи їх оцінки
Показники продуктивності тварин відносяться до кількісних ознак, оскільки мають відповідні числові вирази ( багатоплідність, наприклад, характеризується кількістю поросят у гнізді; швидкість росту – кількістю грамів середньодобових приростів і днів, необхідних для досягнення молодняком товарної живої маси та ін.)
Племінна робота щодо поліпшення порід базується на вчені про мінливість, успадкування, вибір і підбір тварин, тобто на категоріях популяційної генетики. Селекціоновані показники продуктивності свиней діляться на три основні групи. До першої відносяться ті з них, які характеризують відтворювальні якості тварин, до другої - відгодівельні і до третьої - м'ясні. Відтворювальні якості кнурів характеризуються статевою потенцією, здатністю садки на чучело, кількістю повноцінних сперматозоїдів і запліднюючою здатністю сперми, а свиноматок - запліднюваністю, багатоплідністю, вели-коплідністю, молочністю (масою гнізда у віці 21 дня), масою гнізда поросят і кожного при відлученні. Найважливіший показник від-творювальної здатності маток - середньорічна кількість одержаних поросят і їх загальна маса при народженні та відлученні.
Відгодівельні якості оцінюють за величиною середньодобових приростів на відгодівлі, віком досягнення живої маси (100-120 кг) та витратою кормів на 1 кг приросту за період відгодівлі.
Головним показником, що характеризує м'ясо-сальні якості у прижиттєвому стані свиней, є товщина шпику над 6-7 грудними хребцями. Для оцінки рівномірності розподілення шпику вимірюють його найбільшу товщину (на холці), найменшу (над першим поперековим хребцем) і на крижах.
Показники продуктивності тварин відносяться до кількісних ознак, оскільки мають відповідні числові вирази (багатоплідність, наприклад, характеризуються кількістю поросят в гнізді при народженні, швидкість росту - кількістю грамів середньодобових приростів і днів, необхідних для досягнення молодняком товарної живої маси та ін.). Кількісні ознаки залежать не від одного, а від багатьох генів, які знаходяться в різних хромосомах або їх ділянках (локусах), що мають найрізноманітніші комбінації і рекомбінації в процесі статевого розмноження тварин. Тому передбачити з великою точністю міру передачі їх від батьків потомству, посилаючись на закони Менделя, майже неможливо. Цю проблему можна частково вирішувати, використовуючи показники успадкування і мінливості кількісних ознак.
39. Оцінка кнурів та свиноматок за якістю нащадків
Систему оцінки племінних кнурів-плідників за якістю потомства методом контрольної відгодівлі було розроблено в Данії у кінці ХІХ сторіччя. Суть цього методу в наступному: для оцінки за скороспілістю і м’ясними якостями відбирають молодняк від кращих у лінії кнурів і свиноматок, яких мають перевести в стадо. Кнурів оцінюють не менше як за трьома гніздами (12 потомків). Для перевірки батьківських пар із гнізда в 2-х місячному віці відбирають 2-х кнурців і 2-х свинок масою не менше 16 кг. Кнурців, призначених до контрольної відгодівлі, каструють у 6-ти-7-ми тижневому віці. Відгодовують їх на станції контрольної відгодівлі. Тварин утримують гніздами (по 1 м 2 станкової площі на тварину) або індивідуально (не менше 1,9 м 2 ). Їм роблять ветеринарну обробку проти інфекційних захворювань і дегельмінтизації. В період контрольної відгодівлі тварини одержують стандартний комбікорм і по 1,5 л відвійок на добу. Комбікорм замішують на відвійках і воді. Корм роздають двічі на день. Враховують кількість спожитих кормів у розрахунку на групу за групового утриманні або індивідуально (якщо в станку є один підсвинок). Обліковий період починається за досягнення підсвинками живої маси 30 кг, а закінчують його при 100 кг. По закінченні відгодівлі тварин відправляють на м’ясокомбінат для контрольного забою. Шкуру не знімають. За відгодівельними і м’ясними якостями потомства кнурів і маток оцінюють за наступними показниками: вік досягнення 100 кг, витрати кормів, товщина шпику над 6…7-м грудним хребцем; довжина туші і маса задньої 1/3 напівтуші. При визначенні сумарного класу за відгодівельними та м’ясними якостями використовують інструкцію по бонітуванню свиней. Кнурів і свиноматок, які є позакласними, із племінного стада вибраковують.
