- •3 Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини
- •5 Стаття 10. Охорона праці жінок
- •6 Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •13 Завданнями страхування від нещасного випадку є:
- •015 4. Методи оцінки умов праці
- •17 Основними завданнями паспортизації є:
- •18Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •5) Речовини-окисники - речовини 5 класу небезпеки (згідно з гост 19433-88), у тому числі:
- •28Розміщення виробничих приміщень повинно виключати зустрічні потоки технологічного процесу виготовлення ліків в асептичних умовах і нестерильних лікарських засобів.
- •50 Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації пк
6 Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:
— Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держнагляд-охоронпраці);
— органи Головної державної інспекції з нагляду за ядерною безпекою Міністерства екології та природних ресурсів України;
— органи державного пожежного нагляду Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства внутрішніх справ України;
— органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
Кожний із вищеперерахованих органів виконує функції в межах своїх повноважень, визначених положеннями про ці органи.
Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування та діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право:
— безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;
— надсилати керівникам підприємств, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці;
— зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;
— притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
— надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків згідно з законодавством.
ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють: трудові колективи через обраних ними уповноважених; професійні спілки — в особі своїх виборних органів і представників.
Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці,
їх основні обов'язки і права
Інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці створюється на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, видів їх діяльності та чисельності працюючих для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Діяльність уповноважених проводиться на підставі Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, яке розробляється відповідно до Типового положення і затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства.
Уповноважені з питань охорони праці обираються на загальних зборах (конференції) колективу підприємства або цеху, дільниці з числа досвідчених та ініціативних працівників на строк дії повноважень органу самоврядування трудового колективу. Працівник, який згідно з посадовими обов'язками відповідає за організацію безпечних та нешкідливих умов праці, не може бути уповноваженим з питань охорони праці. Чисельність останніх визначається рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу залежно від конкретних умов виробництва та необхідності забезпечення безперервного громадського контролю за станом безпеки та умов праці в кожному виробничому підрозділі.
Свої обов'язки уповноважені з питань охорони праці виконують, як правило, в процесі виробництва, безпосередньо на своїй дільниці, зміні, бригаді. Уповноважені з питань охорони праці не рідше одного разу на рік звітують про свою роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу, котрим вони обрані.
Відповідно до Типового положення, уповноважені з питань охорони праці, з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, оперативного усунення виявлених порушень здійснюють контроль за:
— виконанням вимог законодавчих та нормативних актів про охорону праці;
— забезпеченням працівників інструкціями, положеннями з охорони праці, які діють у межах підприємства, та додержання їх вимог працівниками;
7
Види правової відповідальності за порушення законодавства про охорону праці
Ст. 265 Кодексу законів про працю України передбачено відповідальність за порушення законодавства про працю
Особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ст.44 Закону України “Про охорону праці” а порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.
Ці статті визначає загальні підстави відповідальності за по-рушення законодавства про працю. Особи, винні у цьому, при-тягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної або кримінальної відповідальності. Слід відзначити, що відповідно до п. 22 частини 1 ст. 92 Конституції України відповідальність за вчинки, що визнаються злочинами, адміністративними і дисцип-лінарними правопорушеннями, встановлюється виключно зако-нами.
Дисциплінарна відповідальність посадових осіб та інших працівників за порушення законодавства про працю виражаєть-ся у застосуванні до них дисциплінарних стягнень. При цьому по-рядок і умови їх застосування регулюються правилами глави X КЗпП"Трудова дисципліна".
Матеріальна відповідальність посадових осіб і інших працівників за порушення законодавства про працю виражається у відшкодуванні ними матеріальної шкоди, заподіяної з їх вини, підприємству. Порядок і умови притягнення винних осіб до ма-теріальної відповідальності регулюються розділом IX "Гарантії про покладення на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству; установі, організації
За порушення законодавства охорону праці винні особи можуть також бути притягнеш і до адміністративної відповідальності. При цьому норми, що встановлюють таку відпо-відальність, містяться як у Кодексі України про адміністративні порушення, так і в окремих законах.
За порушення законодавства про охорону праці встановлена також і кримінальна відповідальність. У кримінальному кодексі України є декілька спеціальних статей, що встановлюють кримінальне покарання за злочини у сфері охорони праці.
Своєрідним видом юридичної відповідальності являється фінансова відповідальність підприємств за порушення законодавства про охорону праці.
9 Система управління охороною праці (СУОП) — це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці. Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об'єкта управління, завдань і заходів щодо охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання нормативно-методичної документації. Головна мета управління охороною праці є створення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, покращення виробничого побуту, запобігання травматизму і профзахворюванням.
11
Служба охорони праці на підприємстві
Згідно з Законом України „Про охорону праці” служба охорони праці створюється власником або уповноваженим ним органом на підприємствах, в установках, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.
Служба охорони праці вирішує завдання:
забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;
забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;
професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;
вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працівників;
професійного добору виконавців для визначених видів робіт.
Служба охорони праці входить до структури підприємства, установи, організації, як одна з основних виробничо-технічних служб.
