1.1 Історія виникнення фірмового стилю

Ідея розробки фірмового стилю приписується Петеру Беренсу на початку ХХ століття. Проте необхідно розглянути, наскільки ця ідея, по завданнях, смисловій змістовності і формальній основі до ХХ століття була новою і оригінальною. Вивчаючи побудову фірмового стилю, як одному із завдань графічного дизайну, проаналізуємо ряд формальних ознак, що проявили себе вже на рубежі Середніх століть. Багато сторіч тому армію вів до бою проводир, наприклад король. Тоді проводирі не ховалися у бункерах. Як правило, проводир ідентифікував себе за допомогою характерного візерунка на щиті. Та навіть ці мужні люди добре розуміли на скільки це було небезпечно і тому згодом всі лицарі короля стали прикрашати свої щити однаковим візерунком. Потім свою форму отримали всі вояки. Полки відрізнялись кольором мундирів та головних уборів..

Здавна ідентифікували себе й кораблі. Наприклад, вікінги прикрашали свої вітрила зображенням орлів. Коли з’явилися пароплави, то кораблі різних компаній відрізнялися кольором своїх труб. Найбільш яскраве вираження єдиного комплексного стилю в середньовічному суспільстві виявилося у формально-знаковій атрибутиці феодального двору. Особиста символіка, спочатку виконуючи функції знаків власності, поміщалася на всьому майні феодала: його зброї, збруї коня, на побутових предметах, на елементах архітектури замку, палацу, на посуді, на власному одязі і формі слуг, на щитах, прапорцях, прапорах, корогвах охорони або службовців феодалові воїнів, на одязі (формі) офіційного представника — герольда.

6

Особиста символіка була обов'язковим компонентом при завіренні документів. Вона традиційно входила в композицію друку, що є в документації найбільш важливим офіційним атрибутом. Наочно-знакова композиція герба була абстрактним ототожненням персони і образотворчим символом тієї особи, до якої вона відносилася. З виникненням геральдики, в гербовій композиції велику роль приділяли і кольору. Колірні стосунки, що увійшли до складу герба, відповідно відбивалися в забарвленні одягу самого феодала, у формі його слуг, на прапорцях і вимпелах, в інтер'єрі його палацу.

У господарсько-майновому житті феодалів їх гербова або родова символіка поширювалася, окрім предметів ужитку, одягу, особистих речей, зброї, деталей нерухомості, на матеріалах королівського або княжого замовлення.

Середньовічне виробниче клеймо проектувалося, як і само виріб, по ескізах. Монограми, логотипи, наочно-знакові композиції продумивалісь в своїй стилістичній єдності і художньому задумі. Композиції виробничих клейм мали традиційну побудову, доповнену оригінальною предметно- знаковим деталюванням. Народження або поява дочірньої марки відбувалося з відома родичів. При розгалуженні родинного виробництва використовувалися такі високі маркетингові позиції материнської марки, як популярність, слава і гарантії для аналогічного котирування дочірніх виробів.

В цьому випадку, до композиційно-знакової основи клейма, вже добре відомої марки додавалися незначні штрихи і деталі додаткових елементів (крапки, завитки, риски). «Фірмовий стиль» майстра-ремісника, окрім загального клейма, на всьому товарному асортименті, що випускається, демонстрував єдиний стильовий підхід в розробці форм, в моделюванні деталей, в пластичній основі.

7

Формальна сопрінадлежность різних виробів однієї тенденції або загальним ознакам була обумовлена єдиним розумінням і трактуванням матеріалу, технологічними прийомами. Наприклад, срібних справ майстер ставив своє клеймо на судини і канделябри, збройові деталі і столове срібло, інструмент і так далі У всіх його виробах, окрім загального клейма, був присутній загальний стильовий почерк. Кожен з об'єктів, виконаний на високому художньому рівні, неможливо віднести до твору образотворчого, прикладного і ювелірного мистецтв лише гранично чіткою функціонально виконуваною цим предметом ролі. Фірмовий стиль є однією з найдавніших форм спланованого комунікативного процесу і завжди мав практичне значення. Головне завдання єдності стилю завжди полягало в ідентифікаціі організаціі. Якщо грати словами, то можна сказати що – найпростішою формою фірмового стилю є форма.

.

8