Тема 1. Лекція 1 історико_філософське означення європейської філософії нового часу XVII-XVIII ст. (2 год.)

Місце філософії Нового часу в поступі європейської філософії. Принципи означення та основний зміст. Тематична відмінність нової філософії від попередніх зразків. Зміна світоглядної парадигми. Зміст понять«Нова філософія» та «модерна філософія».

Тема 2. Лекція 2-3. Розвиток емпіричної філософії. Філософія Дж. Берклі (1685-1753) (4 год.).

Вчення Дж.Берклі (Berkeley George, 1685-1753) про реальність. Критика ідеї матеріальної субстанції (імматеріалізм). Номіналізм. Проблема розрізнення первинних та вторинних якостей. «Еsse est реrсірі». Бог і закони природи.

Тема 3. Лекція 4-6. Розвиток емпіричної філософії. Філософія д.Юма.(1711-1776) ( 6 год.).

Несубстанційні підстави філософії Д.Юма (Hume David, 1711-1776). Новий погляд на людську природу. Зміст досвіду. Враження та ідеї. Проблема причинності. Автономія моралі. Проблема віри. Скептичний парадокс Д.Юма.

Тема 4. Лекція 7. Томас рід (1710-1796) та шотландська школа «common sense». Моральна теорія адама сміта. ( 2 год. ).

Негативна реакція на теоретичні здобутки основоположників емпіричної філософії: Д.Локка, Дж.Берклі та Д.Юма. Значення “Теорії морального почуття” А.Сміта для розвитку теорії моралі у XVIII столітті. Зміст поняття “моральне почуття”. Застосування основоположень теорії моралі для розвитку економічної науки.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ II

«Філософія європейського Просвітництва»

Тема 5. Лекція 8. Філософія європейського просвітництва. Основні риси та напрямки. (2 год.).

Тема 6. Лекція 9-12. Філософія європейського просвітництва. Просвітництво у великій британії. ( 8 год.).

Англійське просвітництво: основні риси та напрямки.

Рання англійська філософія: Філіп Сідні (Sir Philip Sidney, 1554-1586) та Томас Мор (More Thomas, 1477-1535).

Кембріджскі платоніки: Бенжамін Вічкот (Whichcote Benjamin, 1609-1683), Джон Сміт (Smith John, 1616-1652), Ральф Кадворт (Cudworth Ralph, 1617-1688), Натанель Калвервел (Culverwel Nathaniel, 1618-1651), Петер Стеррі (Sterry Peter, 1613-1672), Генрі Мор (More Henry, 1614-1687), Річард Кумберленд (Cumberland Richard, 1632-1718).

Наукова світоглядна парадигма теорії Ісаака Ньютона (Newton, Sir Isaac, 1643-1727). Деїстична основа філософування. Етичне та моральнісі вчення – Антоні Ешлі Купер, граф Шефтсбері (Shaftesbury, Anthony Ashley Cooper, 3^rd Earl of, Baron Cooper of Pawlett, Baron Ashley of Wimborne St. Giles, 1671-1713), Бернард де Мандевіль (Bernard de Mandeville, 1670-1733), Френсіс Гатчесон (Hutcheson Francis, 1694-1746), Джозеф Батлера (Butler Joseph, 1692-1752), Адам Сміт (Smith Adam, 1723-1790); натуралістичний чи матеріалістичний напрямок - Джон Толанд (Toland John, 1670-1722), Антоні Коллінз (Collins Anthony, 1676-1729), Девід Гартлі (Hartley David, 1705-1757), Джозеф Прістлі (Priestley Joseph, 1733-1804); деїстичний – Едвард Герберт (Lord Herbert of Cherbury, Herbert Edward, 1583-1648), Семюел Кларк (Clarke Samuel, 1675-1729); реакція на емпіризм Д.Юма - “Шотландська школа “common sense”, Томас Рід (Reid Thomas, 1710-1796), Річард Прайс (Price Richard, 1723-1791).