2. Фінансова модель підприємств

У фінансовій моделі діяльності підприємства задаються планові обсяги діяльності, доходи і витрати за ними, що в підсумку дає можливість спланувати показники для балансу, звіту про фінансові результати, які є надійним засобом контролю показників діяльності підприємства наступного року. Передбачаються витрати капіталу, нові програми або проекти, заплановані витрати і фінансові результати діяльності на фінансовий рік як у цілому на підприємстві, так і по окремому підрозділу.

Фінансова модель підприємства розробляється на базі попередньо узгоджених між собою документів: фінансової моделі, плану руху капіталу, розробки та впровадження нових програм і проектів, плану господарських операцій, бюджету і розрахунку прогнозних показників.

До фінансової моделі входять:

• баланс ресурсів із розбивкою за укрупненими видами;

• витрати підприємства;

• загальний фінансовий результат.

Фінансова модель може також містити план руху капіталу.

Бюджетування - процес планування майбутніх доходів і витрат підприємства (окремих підрозділів) та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів.

Видаткова частина бюджету - витрати, які несе підприємство, у поточній господарській діяльності. Доходна частина бюджету - величина мінімального прибутку(доходу), необхідна для покриття поточних

витрат, а також інші незаплановані доходи.

За допомогою бюджету досягається збалансованість видатків й обсягів та ефективності проведених операцій, рівномірно розподіляються видатки і витрати з метою безперебійної роботи на всіх ділянках, визначаються оптимальні розміри видатків і витрат для досягнення найкращих фінансових результатів, мінімізуються податкові платежі та обов'язкові відрахування, розраховується мінімальна операційна маржа на майбутній період.

Таким чином, фінансове моделювання підприємства є інформаційною базою для оперативного планування і управління діяльністю підприємства. Порівняння фактичних результатів із запланованими дає змогу визначити ефективність діяльності підприємства, прийняти оптимальні управлінські рішення для його подальшого розвитку.

3. Стратегія управління фінансовою стійкістю

Фінансовий стан - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Вона визначає конкурентноздатність, потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якому ступені можуть бути гарантовані та забезпечені економічні інтереси самого підприємства та його партнерів у фінансовому і виробничому відношенні. За допомогою фінансового аналізу розробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, формуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

Поліпшення якості управління вимагає розвитку й удосконалення методологічного і методичного забезпечення аналізу фінансового стану підприємства і планування його діяльності.

Внутрішній аналіз необхідний підприємству для більш ефективного планування і управління своєю діяльністю. При формування як поточних так і довгострокових планів, спочатку оцінюється фактичний фінансовий стан підприємства, а потім визначається ефект від розроблюваних стратегій на майбутнє. Результатом проведення аналізу для внутрішнього користувача є комплекс управлінських рішень - поєднання різних заходів, спрямованих на оптимізацію виробництва і реалізацію продукції підприємства з урахуванням впливу змін макро- і мікроекономічного середовища.

Методики оцінки фінансового стану підприємств можна умовно розділити на три групи: оцінка за поточною діяльністю; оцінка за активами; оцінка за майбутніми грошовими потоками.

Оцінка за поточною діяльністю - не припускає використання прогнозів і впровадження нових проектів, вона максимально проста, і завдяки цьому, часто застосовується. Існує декілька різновидів оцінки фінансового стану підприємства по його поточній діяльності. Найкращі результати дає застосування подібної методики на стабільно працюючих підприємствах.

Оцінка за активами - застосовується у тих випадках, коли підприємство має серйозний потенціал. Тут використовуються оцінки вартості активів.

Оцінка за майбутніми грошовими потоками - застосовується в тих випадках, коли уявлення про подальший розвиток підприємства є єдиним і репрезентативним

джерелом даних про об'єкт інвестування. Даний метод, має два певні недоліки: 1) зробити точний прогноз-задача надзвичайно складна і для такої оцінки розкид значень в 20-30% можна вважати відмінним результатом; 2) оцінці будуть підлягати проекти, а не власне фінансова діяльність підприємства.

Найбільшу увагу у системі заходів, спрямованих на фінансову стабілізацію в умовах кризової ситуації, слід приділити етапу відновлення і зміцнення рівня фінансової стійкості підприємства - запоруки усунення неплатоспроможності й фундаментальної основи фінансової стратегії на прискорення економічного зростання.

У загальному вигляді стратегічне антикризове управління фінансовою стійкістю це діяльність, яка полягає у виборі дій для досягнення довгострокових цілей у постійно змінних умовах, тобто сфера діяльності вищого управлінського персоналу підприємства, яка полягає у забезпечені стійкості фінансового стану підприємства у довгостроковій перспективі за рахунок великої частки власного капіталу в загальній сумі джерел фінансових ресурсів.

Зміцнення рівня фінансової стійкості підприємства залежить від повноти досягнення тактичних цілей, досягнення яких можливе лише за умови досягнення оперативних цілей (табл. 1)

Таблиця 1

Відповідність тактичних та оперативних цілей стратегії-управління фінансовою стійкістю

Тактичні цілі		Відповідні оперативні цілі
Усунення		Зменшення суми поточних зовнішніх фінансових зобов'язань підприємства
неплатоспроможності		Зменшення суми поточних внутрішніх фінансових зобов'язань підприємства.
підприємства		Збільшення величини грошових активів, які забезпечують покриття поточних
		зобов'язань
Відновлення	фінансової	Збільшення обсягу позитивного грошового потоку. Зниження обсягів
стійкості підприємства		споживання інвестиційних ресурсів підприємства у поточному періоді
Зміна фінансової стратегії з метою прискорення економічного зростання		Збільшення темпів приросту обсягів реалізації продукції.Перегляду окремих метою прискорення напрямків фінансової стратегії підприємства економічного зростання

Однією з найпоширеніших причин зниження рівня фінансової стійкості вітчизняних підприємств є втрата управлінським персоналом контролю за цільовою структуризацією стратегії управління.

Організація цільового стратегічного антикризового управління фінансовою стійкістю, допоможе підвищити рівень стійкості фінансового стану, створити ефективне підґрунтя для системи заходів антикризової політики управління фінансами підприємств. Розроблений механізм структуризації цілей стратегії управління фінансовою стійкістю забезпечує взаємозв'язок і єдину цільову спрямованість заходів антикризового управління фінансами підприємства, що дасть змогу реалізувати програми фінансової стабілізації та закласти підґрунтя фінансової стратегії на прискорення економічного зростання.