6. Заходи першої допомоги :

а) долікарська : винести потерпілого на свіже повітря. Забеспечити тепло та спокій. Дати зволожений кисень. Шкіру, очі промити водою або 2 % -им розчином борной кислоти не менш ніж 15 хвилин. В очі закапати 2–3 краплі альбуциду, провести інгаляцію киснем або теплою водяною парою, напоїти теплим молоком з боржомі або содою.

б) лікарська : при затрудненому диханні – п/ш 0,1 %-ний розчин сірчанокислого атропіну 1 мл., 1 %-ний розчин димедролу 1 мл. На шкіру примочки 2 %-ного розчину оцтової кислоти.

Висновки

Аміак - хімічна сполука азоту з воднем, NH3, в організмі людини і тварин утворюється в процесі азотистого обміну. При розчиненні у воді аміак дає гідрат окису амонію NH4OH2 дисоціюють на іон амонію NH4+ та іон гідроксилу ОН-. У медицині 10% водний розчин аміаку відомий як нашатирний спирт.

З організму людини і тварин аміак виводиться з сечею у вигляді солей амонію, головним чином сульфату амонію (NH4)2SO4. В крові та сечі вміст аміаку визначають методом нейтралізації з метиловим оранжевим в якості індикатора і по кольоровій реакції з реактивом Несслера (лужним розчином K2Hg2I4). В нормі в крові міститься 10-30 мгк аміаку в 100 мл (у перерахунку на азот), а в добовому кількості сечі - 0,5-1 г аміаку. При високому вмісті білка в харчовому раціоні, а також при важких аміаку аміаку в крові збільшується; виведення аміаку з сечею зростає при ацидозі, голодуванні, зневодненні організму, гіперальдостеронізмі та ін. Зменшення вмісту аміаку в добовому кількості сечі відзначають при алкалозі, аддісоновой хвороби, нефриті та ін.

Різкий запах аміаку дратує специфічні рецептори слизової оболонки носа та сприяє збудженню дихального і судинорухового центрів, викликаючи почастішання дихання і підвищення артеріального тиску (див. Подразнюючі засоби), тому при непритомних станах або алкогольному отруєнні дають вдихати пари нашатирного спирту (щоб уникнути опіків вату, змочену нашатирним спиртом, потрібно тримати на відстані не ближче 5 см від носа!). У хірургічній практиці розчин нашатирного спирту (25 мл на 5 л теплої води) застосовують для обробки рук (спосіб Кочергіна-Спасокукоцька). Р-н аміаку при прийомі всередину (нашатирно-анісові краплі) надає відхаркувальну дію (див. Відхаркувальні засоби). 0,1-0,2% розчини аміаку застосовують як протизапальний засіб при панариції, фурункулах та ін.

Газоподібний аміак володіє різким, подразнюють слизові оболонки дихальних шляхів і очей запахом. При його концентрації в повітрі робочої зони близько 350 мг/куб.м і вище робота повинна бути припинена (небезпечно для життя) і люди виведені за межі небезпечної зони.

При хрон. інтоксикації газоподібним аміаком відзначають розлади обміну речовин, зниження артеріального тиску, неврастенію, хронічні запальні захворювання верхніх дихальних шляхів, пригнічення системи імунітету і кровотворення та ін Лікування симптоматичне, здійснюється в умовах стаціонару; після отруєння аміаком подальша робота з професійними шкідливостями забороняється.

Іі. Практична частина

Найменування	Показники
Кількість (т)	40
Напрям вітру, град	315
Швидкість вітру, м/с	2
Температура повітря, град	-20
Дані прогнозу погоди	Ніч, хмарно
Чисельність робітників, осіб	400
Забезпеченість ЗІЗ	Без протигазів
Час після аварії, год	4
Місце розташування людей(робітн)	Найпростіші укриття
Місце аварії	Полтава
Населений пункт	Кременчук
Характер розливу НХР	У піддон
Висота обвалювання	Обвалено Н=2

Завдання. На хімічно небезпечному об’єкті м.Полтава відбулася аварія. В результаті аварії викинута в атмосферу небезпечна хімічна речовина (НХР). Від зруйнованої ємності на відстані х знаходиться населений пункт, який може потрапити в зону хімічного зараження (ЗХЗ).

Під час аварії виникла хмара НХР. Вона складається з повітря, зараженого в наслідок його випаровування з площі розлиття.

Задача 1. Визначити ступінь вертикальної стійкості повітря.

Ступінь вертикальної стійкості повітря характеризується трьома складовими: інверсією, конвекцією, ізотермією. Вона залежить від даних прогнозу погоди на момент аварії та визначається за таблицею 1.

Відповідь: згідно з нашими вихідними даними та даними табл. 1 ступінь вертикальної стійкості повітря – ізотермія.

Задача 2. Визначити еквівалентну кількість речовини.

Кількісна характеристика викиду НХР для розрахунку масштабів зараження визначається за еквівалентними значеннями.

Визначення еквівалентної кількості речовини відбувається по первинній та вторинній хмарі.

Задача 2.1. Еквівалентна кількість речовини по первинній хмарі визначається за формулою:

Q1=K1*K3*К5*K7*Q0

K1 – коефіцієнт який залежить від умов зберігання НХР

К3 - коефіцієнт граничної токсодози НХР (табл. 3)

К5 – к. який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря(табл. 2)

К7 – к. який враховує вплив температури повітря

Q0 – кількість викинутою(розлитої) при аварії НХР (т)

Q1=0,18*0,04*0,133*0,3*40=0,011 (т)

Задача 2.2. Еквівалентна кількість речовини по вторинній хмарі визначається за формулою:

Q2= (1-К1)*К2*К3*К4*К5*К6*К7* (Q0/(h*d))

К2 – к. який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР(табл. 3)

К4 – к. який враховуює швидкість вітру( табл. 4)

К6 – к. який залежить від часу, що пройшов після початку аварії N

Значення К6 визначається після розрахунку тривалості випаровування речовини Т за формулою

Т= (h*d)/К1*К2*К3

Т = (1,8*0,681)/0,18*0,025*0,04=6810(год)

N=1 (год) < Т=6810 (год)

К6= N^0,8 К6=4^0,8 К6=3,03

Q2=0,82*0,025*0,04*1,33*0,133*3,03*1*(100/(1,8*0,681)=0,035 (т)

Відповідь: Еквівалентна кількість речовини по первинній хмарі 0,011т

Еквівалентна кількість речовини по вторинній хмарі 0,035 т

Задача 3. Визначити глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря.

Розрахунок глибини зони зараження ведеться за допомогою даних, наведених у таблицях 8-13, в залежності від кількісних характеристик викиду та метеорологічних умов.

Відповідь: згідно з таблицею 13 і вихідними даними (кількість НХР 100 т, швидкість вітру 2 м/с, температура -20) глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря (Г) складає 2,6 км.

Задача 4. Визначеня площі зони зараження

Задача 4.1. розрахувати площу можливого зараження.

Площу зони зараження Sзмхз для первинної/вторинної хмари НХР визначають:

S_ЗМХЗ = 8.72 ∙ 10^-3 ∙ Г² ∙ φ , (км. кв.)

Sзмхз= 8,72*10^-3 *2,6²*90=5,53 кв км

Sзмхз – площа зони можливого хімічного зараження км кв

Г – глибина зони зараження, км(таблиці 8-13)

φ – коефіцієнт який умовно дорівнює кутовому розміру зони (табл. 7)

Задача 4.2. Розрахувати площу фактичного зараження після аварії.

, (км²)

К – коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря(табл..2)

Г – глибина зони забруднення, км

N – час після початку аварії, год

При конвекції Ш=0,3*Г^0,75,км=0,3*2,66^0,75=0,62

Sпзхз=0,133*2,6²*4^0,2=1,18 кв км

Відповідь: площа зони можливого хімічного зараження 5,53 км кв

площа зони фактичного хімічного зараження 1,18 км кв

Задача 5. Визначити тривалість дії НХР.

Тривалість хімічного зараження залежить від багатьох факторів, насамперед таким як фізико-хімічні властивості НХР, характер впливу, метеорологічні умови, рельєф місцевості та інші.

Для прогнозування розлив «Вільно» приймається, якщо вилита НХР розливається підстильною поверхнею при висоті шару h не вище 0,05 метрів. Розлив у піддон приймається, якщо вилита НХР розливається поверхнею, яка має обвалування, при цьому висота шару розлитою НХР має бути h=H0-0,2м, де Н висота обвалування (табл14)

Т=(h*d)/(K2*K4*K7)

h - товщина шару розливу НХР,м

d – питома вага НХР (т/м куб.)

T=(1,8*0,681)/0,025*1,33*0,5 =73,73 год

Відповідь: тривалість хімічного зараження дорівнює 73,73 год

Задача 6. Визначити час підходу забрудненого повітря до об’єкта

Час підходу хмари НХР до заданого об’єкту залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається так:

t= x/v,год

х – відстань від джерела забруднення до заданого об’єкта,км

v – швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру, км/год(табл6)

t= 120/12=10 год

Відповідь: час підходу хмари НХР до заданого об’єкту рівний 10 год

Задача 7. Визначити можливі втрати населення, службовців і робітників від НХР в осередку ураження,%

Розрахунок проводять за допомогою табл. 15

Відповідь: виходячи з таблиці 15 відсоток втрат – 50%(200 чол).