- •Мисленнєві операції: аналіз, синтез, порівняння, аналогія, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація.
- •12. Види мислення.
- •13. Уява, її характерні особливості і види
- •14. Прийоми уяви
- •Поняття про здібності. Види здібностей.
- •Спеціальні здібності
- •Педагогічні здібності. Класифікація н. Кузьміної
- •Здібності і спадковість
- •Обдарованість, талант, геніальність – рівні розвитку здібностей
- •Поняття про темперамент. Структура властивостей темпераменту, за в. Нєбиліциним
Обдарованість, талант, геніальність – рівні розвитку здібностей
Існують три ознаки здібностей:
1) здібності – це індивідуально-психологічні особливості, відмінні у різних людей;
2) тільки ті особливості, які стосуються успішного виконання діяльності чи декількох діяльностей;
3) здібності не можна зводити до знань, умінь чи навичок, які вже вироблені у людини, хоча вони зумовлюють легкість та швидкість навчання.
Уроджені, генетично обумовлені особливості центральної нервової системи чи окремих аналізаторів розглядаються як задатки, на базі яких залежно від культурно-педагогічних умов можуть бути сформовані здібності різного рівня. Тобто передумовою розвитку здібностей є задатки.
Задатки – це вроджені, обумовлені іноді генним фондом, а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, фізіологічних та деяких психічних рис людини.
Індивідуальність людини формується на основі задатків, у процесі виховання та навчання. Тобто не залежить від біологічних факторів, а формується під впливом соціальних умов, у процесі самовиховання.
Обдарована дитина – дитина, яка вирізняється яскравими, явними, іноді видатними досягненнями у тому чи іншому виді діяльності. Тобто, обдарованість визначається вищими показниками розвитку здібностей дитини, вони випереджають темп розвитку здібностей її однолітків. При цьому умови життя і навчання ровесників повинні бути рівні.
Відокремлюють три категорії обдарованих дітей.
Перша категорія – діти з надзвичайно високим загальним рівнем розумового розвитку за інших рівних умов. Таких дітей відносно більше серед дошкільників та молодших школярів.
Друга категорія - діти з ознаками спеціальної розумової обдарованості, наприклад, із нахилами до математики або іншої галузі науки. Таких учнів більше серед підлітків.
Третя категорія – діти, які хоча і не досягли з якихось причин успіхів у навчанні, але дуже активні у пізнанні, оригінальні за психічним складом, непересічними розумовими резервами. Це випадки, коли можна говорити про потенційну, або «приховану», обдарованість. Розумові здібності таких учнів нерідко розкриваються вже у старшому віці.
Одразу слід зауважити, що зазначені ознаки обдарованості – відносні.
Обдарованість в основному визначається трьома взаємопов’язаними параметрами: порівняно швидким розвитком пізнання, особливостями психологічного розвитку та певними фізичними характеристиками.
Розглянемо ще одне поняття. Вундеркінд - термін, який використовували у 18-19 ст. для характеристики дітей, які відзначалися надзвичайною обдарованістю. У сучасній літературі він вважається застарілим.
Потребує роз’яснень ще один термін.
Талановитий – той, хто має дуже високий ступінь здібностей до якоїсь спеціальної діяльності, причому ці здібності вже значною мірою встигли реалізуватися у конкретних суспільно значущих продуктах.
У такому розумінні 6-річний Моцарт, який їздив разом із батьком у концертне турне Європою, безперечно, - талант (хоч поки що не геній); студент, який у 16 років закінчив університет – поки що тільки обдарований юнак.
Поняття «обдарованість» покриває весь простір поняття талант. Будь яка талановита людина є разом з тим і обдарованою, але не кожну обдаровану людину можна назвати талановитою. Деяким обдарованим дітям ще треба досягти рівня талановитості, і не всім, на жаль вдається.
Геніальність – найвищий рівень прояву творчих здібностей, це вже суспільна оцінка особистості.
Креативність – загальна здібність до творчості, яка характеризує особистість загалом і виявляється у різних сферах активності. Розглядається як відносно незалежний фактор обдарованості.
«Первинна» (загальна) креативність – загальна здібність до творчості, яка розвивається у дітей у віці 6-7 років під впливом сприятливих факторів середовища.
Потенційна креативність – термін, який характеризує вроджені передумови креативності.
Спеціалізована (актуальна) креативність – здібність до творчості у певній сфері діяльності (у літературній, музичній, науковій творчості тощо), розвивається на основі загальної креативності під впливом досвіду діяльності.
