Назва дисципліни: управління витратами

Спеціальності: 6.030503 «Міжнародна економіка», 6.030504 «Економіка підприємства», 6.030507 «Маркетинг»

Екзаменаційний білет № 25

1. Суть внутрішнього управлінського контролю та його елементи.

2. Вказати правильні відповіді у пропонованих тестах:

1. Під час здійснення розрахунків планової виробничої собівартості у будівництві слід враховувати:

1. Конкретні технологічні та організаційні умови роботи організації, передбачені проектами організації будівництва і проектами виконання робіт.

2. Результати аналізу рівня витрат у минулих звітних періодах.

3. Можливості інтенсифікації та підвищення ефективності будівельного виробництва.

4. Усе вище перелічене.

2. Фізичні обсяги робіт, виробничі норми витрачання та ціни постачальників слугують підставою для планування витрат на виконання будівельно-монтажних робіт за статтею калькулювання:

1. Прямі матеріальні витрати.

2. Прямі витрати на оплату праці.

3. Експлуатація будівельних машин та механізмів.

4. Загальновиробничі витрати.

3. На підставі відповідних кошторисів витрат визначаються на плановий період у цілому для будівельної організації:

1. Прямі матеріальні витрати.

2. Прямі витрати на оплату праці.

3. Витрати з експлуатації будівельних машин та механізмів.

4. Загальновиробничі витрати.

4. Розподіл загальновиробничих витрат між об’єктами витрат при плануванні у будівництві здійснюється з використанням бази розподілу:

1. Суми прямих витрат на виконання БМР.

2. Суми витрат на оплату праці на виконання БМР.

3. Трудовитрат на виконання БМР (нормативних або фактичних).

4. Усі відповіді вірні.

5. Планово-розрахункові нормативи, які встановлюються на підставі аналізу фактичних витрат за минулий період з використанням даних бухгалтерського обліку, є основою для обчислення планових витрат за елементом:

1. Матеріальні затрати.

2. Витрати на оплату праці.

3. Амортизація.

4. Інші операційні витрати.

6. Найбільш вірною ознакою, за якою слід вибирати продукт у процесі аналізу динаміки витрат вважається:

1. Величина валового прибутку.

2. Конкурентноздатність продукту.

3. Рівень змінних і постійних витрат.

4. Величина маржинального доходу.

7. Метод аналізу вартості, як особливий методичний прийом вибору продуктів, включає в себе:

1. Визначення призначення виробу.

2. Оцінку призначення шляхом порівняння виконуваної функції з величиною затрат за аналогічними об’єктами.

3. Розробку альтернативних варіантів, що змінюють вартість.

4. Усі наведені вище етапи.

8. Базовим рівнем використання виробничих потужностей при аналізі динаміки витрат вважається:

1. Теоретичний.

2. Практичний.

3. Нормальний.

4. Очікуваний.

9. Основою для складання кошторисів непрямих витрат слугує (ють) рівень (ні) використання виробничих потужностей:

1. Нормальний.

2. Очікуваний.

3. Фактичний.

4. Будь-який із наведених.

10. Аналіз зміни загальних витрат може відбуватися шляхом:

1. Поступової зміни показників у нормативному (бюджетному) рівнянні.

2. Порівняння фактичних витрат із кошторисними без врахування змін.

3. Поєднання нормативних ставок затрат і фактичних годин роботи.

4. Будь-яким із наведених методів.