8.Органи державного управління та їх основні завдання.

ідповідно до ст. 37 Закону України „Про охорону праці" державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

— Кабінет Міністрів України;

— Комітет по нагляду за охороною праці Міністерства праці та

соціальної політики України;

— міністерства та інші центральні органи державної виконавчої

влади;

— місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів;

— асоціації, концерни, корпорації та інші об'єднання підприємств.

Закон містить норми прямої дії, що визначають обов'язки, права

та повноваження кожного з цих органів.

Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів у межах відповідної території:

— забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

— формують за участю профспілок програми заходів з питань

безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве

значення;

— організовують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні

формування;

— здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про

охорону праці;

— створюють при необхідності фонди охорони праці.

Для виконання названих функцій місцеві органи влади створюють відповідні структурні підрозділи.

9.Фінансування заходів з охорони праці.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про охорону праці" фінансування заходів з охорони праці на підприємстві здійснюється роботодавцем.Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 % від суми реалізованої продукції, а для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету, такі витрати передбачаються в Державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 % від фонду оплати праці.Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у Державному і місцевих бюджетах, що виділяються окремим рядком.

10.Види планувань та їх основні задачі.

Планування робіт з охорони праці включає розроблення таких планів: довгострокових — на декілька років; річних — розділів "Охорона праці" колективного договору та комплексних заходів, що додаються до нього; оперативних (квартальних, місячних) планів цехів і дільниць.

Згідно із Законом України "Про охорону праці" у колективному договорі (угоді, трудовому договорі) власник і представники трудового колективу, профспілкова організація передбачають працівникам соціальні гарантії з охорони праці на рівні, не нижчому від наданих законодавством, а також розробляють комплексні заходи стосовно досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням та аваріям.Усі заходи, які передбачені довгостроковими планами, включаються у відповідні розділи колективних угод і комплексних заходів. Колективна угода щороку укладається між профспілковим комітетом від імені трудового колективу та адміністрації підприємства. У довгострокових планах передбачається вирішення таких головних завдань: максимальне скорочення робочих місць, які не відповідають вимогам і нормам охорони праці, у тому числі скорочення чисельності робітників, що зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці й на важких фізичних роботах; приведення обладнання, машин і механізмів у відповідність до вимог стандартів; закриття виробничих об'єктів, які не гарантують безпеку праці та за своїм технічним станом не підлягають реконструкції або капітальному ремонту; доведення до встановлених норм кількості санітарно-побутових приміщень; значне скорочення (а в подальшому ліквідація) важких фізичних робіт; зменшення чисельності працівників, зайнятих ручною працею; розвиток лікувально-профілактичних, медичних і оздоровчих установ.

11.Обгрунтуйте з якою метою проводиться навчання з питань охорони праці.

Головною метою о. п. є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних факторі вна організм людини.

12.Види інструктажів та мета їх проведення.

За характером і часом проведення інструктажів з о. п. поділ.: Увідний (вступний), первинний( на роб. місці), повторний, позаплановий, цільовий.

Увідний інструктаж проводить інженер з о. п. або особа на яку покладені його обовязки з усіма працівниками які щойно прийняті на роботу; працівниками які знаходяться у відрядженні, учнями, студентами при проходження виробничої практики на іпдприємстві.

Первинний інструктаж на робочому місці проводить керівник підрозділу з: праціниками новоприйнятими на підприємство, працівником який переводиться з одного підрозділу до іншого, працівником якй буде виконувати нову для нього роботу, відрядженим працівником, учнями, студентами, які прибули на практику. Реєструється у спеціальному журналі.

Позаплановий інструктаж проводить керівник підрозділу у таких випадках:

-приведенні в дію нових нормативних актів

-при зміні технологічного процесу

- при порушенні вимог які призвили або можуть призвести до травми

- на вимогу працівників органів держнагляду

Позаплановий інструктаж проводить керівник підрозділу у таких випадках:

-приведенні в дію нових нормативних актів

-при зміні технологічного процесу

- при порушенні вимог які призвили або можуть призвести до травми

- на вимогу працівників органів держнагляду

Цільовий інструктажпроводить керівник робіт прив виконанні цільвих робіт не повязаних з його обовязками.

13.Порядок розроблення інструкцій з о. п..

Розробку нових інструкцій з о. п. здійснює керівник підрозділу під керівництвом головних фахівців та при участі інженера з о. п..

Інструкція з о. п. складається з таких розділів:

1.Загальні вимоги безпеки

2.Вимоги безпеки перед початком роботи

3.Вимоги безпеки під час роботи

4. Вимоги безпеки після закінченння роботи

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

Іструкція погоджується з профспілковим комітетом і затверджуються керівником господарства.

Перший розділ, загальні вимоги:

-відомості про сферу застосування інструкцій

-визначення робочого місця працівника

-коротка характеристика технологічного процесу

-вимоги до віку, стану роботи, стану здоровя

Вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку:

-характер основних небезпечних і шкідливих виробничих факторів

-перелік засобів індивідуального захисту

Вимоги безпеки перед початком роботи:

-порядок виконання роботи

-порядок перевірки справності обладнання, інструменту, засобів захисту

-порядок перевірки наявності сировини, заготовок

-порядок повідомлення керівника підрозділу про наявність неспраностей обладнання, інструментів.

14.Порядок проведення увідного інструктажу з о. п..

Увідний інструктаж проводить інженер з о. п. або особа на яку покладені його обовязки з усіма працівниками які щойно прийняті на роботу; працівниками які знаходяться у відрядженні, учнями, студентами при проходження виробничої практики на іпдприємстві.

15.Порядок проведення первинного інтруктажу на робочому місці.

Первинний інструктаж на робочому місці проводить керівник підрозділу з: праціниками новоприйнятими на підприємство, працівником який переводиться з одного підрозділу до іншого, працівником якй буде виконувати нову для нього роботу, відрядженим працівником, учнями, студентами, які прибули на практику. Реєструється у спеціальному журналі.

16.Випадки проведення позапланового інтруктажу з о. п..

Позаплановий інструктаж проводить керівник підрозділу у таких випадках:

-приведенні в дію нових нормативних актів

-при зміні технологічного процесу

- при порушенні вимог які призвили або можуть призвести до травми

- на вимогу працівників органів держнагляду

17.Порядок проведення повторного інструктажу з о. п..

Позаплановий інструктаж проводить керівник підрозділу у таких випадках:

-приведенні в дію нових нормативних актів

-при зміні технологічного процесу

- при порушенні вимог які призвили або можуть призвести до травми

- на вимогу працівників органів держнагляду

18.Пропаганда о. п..

Одним з важливих засобів запобігання нещасним випадкам на виробництві є систиматична доцільно спрямована пропаганда о. п. на виробництві, вона полягає у:

-пробудженння та підтриманні зацікавленості до о. п.

-переконанні працюючих у необхідності того чи іншого заходу з о. п.

- організація дій працюючих при виконанні заходів з о. п..

-популяризація нових заходів створення безпечних і нешкідливих умов праці

Форми пропаганди:листівки, закладки для книжок, значки, одяг, канцилярські прилади.

Засоби пропаганди: лекції. бесіди, книги, плакати, технічні засоби навчання, телебаченння, радіо.

19.Держані органи, що здійснюють нагляд за охороною праці.

Державний нагляд за охороною праці – метод забезпечення дотримання законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.

Його здійснюють: Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України та її територіальні управління в областях, в АРК, м. Києві та м. Севастополі; Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

Нагляд за дотриманням і належним застосуванням законодавства про охорону праці здійснює Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори. Органи Д. н. за о. п. не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій, Рад народних депутатів і діють відповідно до положень, затверджених Кабінетом Міністрів України. Посадові особи органів Д. н. за о. п. (державні інспектори) мають право: безперешкодно і в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, отримувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з цих питань; надсилати керівникам підприємств, посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у сфері охорони праці; зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу для життя або здоров'я працюючих; притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці; надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати при необхідності матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.