- •Завдання на курсове проектування з предмету «Технічна механіка» розділ «Деталі машин»
- •2.Розрахунок зубчастої передачі
- •2.3.Визначаємо допустимі напруження згину за формулою:
- •2.4.Визначаємо міжосьову відстань із умови контактної витривалості активних поверхонь зубців:
- •2.8.Уточнюємо кут нахилу зубців:
- •2.10.Визначаємо кутова швидкість коліс та степінь точності передачі:
- •2.14.Перевіряємо зубці на витривалість по напруженням згину за формулою:
- •3.Проектувальний розрахунок валів редуктора
- •3.1.Ведучий вал:
- •3.2.Ведений вал:
- •4.Конструктивні розміри зубчастої пари.
- •2.11.Визначаємо сили, які діють в зачепленні:
- •2.12.Визначаємо коефіцієнт ширини шестерні по діаметру:
- •2.13.Перевірку контактних напружень проводимо за формулою:
- •4.2.Колесо.
- •5. Конструктивні розміри корпусу і кришки редуктора
- •5.1.Товщина стінок корпусу і кришки:
- •5.2.Товщина фланців (поясів) корпуса і кришки:
- •5.3.Діаметр болтів:
- •5.4.Вибираємо за табл. 10.3 [5] ширину фланців:
- •5.5.Довжина штифта:
- •5.6.Діаметр маслозливної пробки:
- •6. Перший етап ескізного компонування редуктора.
- •6.1.Визначаємо мащення підшипників.
- •7.Підбір підшипників валів редуктора
- •7.1.7.Визначаємо коефіцієнти, що враховують дію радіальної та осьової складової реакції опори, для підшипників.
- •7.1.8.Знаходимо еквівалентне навантаження на опори
- •7.2.10.Знаходимо еквівалентне навантаження на опори за формулою:
- •8.Перевірочний розрахунок веденого вала.
- •9.Другий етап ескізного компонування редуктора
- •10.Підбір і перевірочний розрахунок муфти
- •10.1.Вибираємо муфту пружну втулково пальцьову.
- •10.2.За табл. [4] приймаємо муфту з наступними розмірами:
- •10.3.Перевіряємо гумові втулки на зминання за формулою:
- •11.Підбір шпонок і перевірочний розрахунок шпонкових з’єднань
- •11.1.Приймаємо шпонки під зубчстим колесом, шківом пасової передачі та напівмуфтою.
- •11.2.Шпонкові з’єднання перевіряємо на зминання.
- •12. Вибір мастила зубчатого зачеплення і підшипників
- •13.Порядок збтрання редуктора.
- •Список використаної літератури:
7.1.8.Знаходимо еквівалентне навантаження на опори
Рекв = (X · V · R + Y · Ra) · Кб · Кт;
де V = 1, так як, обертається внутрішнє кільце підшипника;
Кт – коефіцієнт температури, Кт = 1,0 (табл. 9.20. [5])
Кб – коефіцієнт безпеки, Кб = 1,2 (табл. 9.19. [5]).
Визначаємо еквівалентне навантаження на опори.
Опора 1:
Рекв = (1 ·1 ·2014+ 0·568 ) · 1,2 · 1,0 =2416,8 Н;
Опора 2:
Рекв = (0,45 · 1 ·1205+1,62·796,5) · 1,2· 1,0 =2199,1 Н.
Подальший розрахунок ведемо по найбільш навантаженій опорі 2.
7.1.9.Визначаємо потрібну вантажопідйомність за формулою:
;
де LH – необхідна довговічність редуктора, для довглтривалої роботи знаходиться у межах LH = 10÷20 · 103 годин. Приймаємо LH = 20 · 103 годин.
Кінцево приймаємо попередньо прийнятий підшипник 7306, у якого динамічна вантажопідйомність С=43,2 кН.
7.2. Тихохідний вал.
7.2.1.Із попередніх розрахунків:
Сили в зачепленні:
- колова Ft =2404 H;
- радіальна Fr =865 H;
- осьова Fa =456,5 H;
- частота обертання вала n3 =119,5 об/хв.;
- обертальний момент на валу Т3 =263,72 Н·м.
Із першого ескізного компонування:
- а2 =61 мм;
- l2 =175,6 мм;
- d2 =224 мм.
7.2.2.За схемою на ведений вал редуктора діє сила Fм від муфти, яку визначаємо за формулою:
Направлення сили від дії невідоме. Воно може бути різним, тому реакції опори від сили Fм визначаємо окремо, і вважаємо, що напрямок реакції опори від дії сили Fм, співпадає з напрямком сумарних реакцій опори від сил в зачеплені.
7.2.3.Складаємо розрахункову схему навантаження валу.
Рис. 9. Розрахункова схема веденого валу.
7.2.4.Визначаємо реакції опор у вертикальній площині.
M3 = - Fa d2/2 - Fr a2 + Y4 2a2 = 0.
M4 = -Y32a2 + Fr a2 - Fa d2/2 = 0.
Перевірка:
=
- Fr
+
=13,4-865+851,6=0.
7.2.5.Визначаємо реакції опор у горизонтальній площині.
Так як, у площині діє одна сила Ft, яка розташована відносно опор – симетрично, то реакції опори визначаємо за формулою:
X3 = X4 = Ft / 2 =2403/ 2 =1201,5 Н.
7.2.6.Визначаємо реакції опор від консольного навантаження сили Fм. Складаємо рівняння рівноваги:
M4 = Fм (2a2 +l2) – R32a2 = 0.
SM3= Fм l2 – R42a2 = 0.
Перевірка:
MY = -FM-R м4– R м3 =-1539-1982+3521= 0.
7.2.7.Визначаємо сумарні радіальні реакції опор.
7.2.8.Складаємо схему реакцій опор підшипників.
Рис. 10. Схема реакцій опор підшипників.
7.2.9.Визначаємо осьові складові реакцій опори підшипників.
Для попередньо прийнятого підшипника 7209 коефіцієнт е = 0,41 ;
S3 = 0,83·R3·e = 0,83 ·6153,5·0,41 =2094 H;
S4 = 0,83·R4·e = 0,83 ·4395·0,41 =1495 H;
За табл. 9.21 [5], так як, S3 ≥ S4, а Fa > 0, то осьові складові реакції опори складають:
Ra3= S3=2094 Н;
Ra4= S3 + Fa=2094+456,5=2550,5 H.
Визначаємо коефіцієнти, що враховують дію радіальної та осьової складової реакції опори, для найбільш навантаженого підшипника.
< е
=0,41
де V = 1, так як, обертається внутрішнє кільце підшипника.
Значення коефіцієнтів X =1; Y =0.
> е =
0,41
де V = 1, так як, обертається внутрішнє кільце підшипника.
Значення коефіцієнтів X = 0,45; Y =1,34 .
